Дніпропетровщина — серед лідерів за кількістю порушень у деклараціях посадовців

Дніпропетровська область очолила рейтинг регіонів України за часткою виявлених порушень у деклараціях посадовців.

Про це повідомляє «Перший Криворізький» з посиланням на Національне агентство з питань запобігання корупції.

Протягом січня-травня НАЗК завершило 354 повні перевірки декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. Порушення виявили у 351 випадку, а загальна сума встановлених невідповідностей перевищила 1,7 мільярда гривень.

На Дніпропетровщині зафіксували найвищий відсоток підтверджених порушень серед усіх регіонів України — 84% від перевірених декларацій. Далі у рейтингу йдуть: Хмельницька область — 82%, Вінницька — 76%, а Харківська та Житомирська — по 73%.

У 213 деклараціях НАЗК виявило ознаки недостовірних відомостей на понад 1,6 мільярда гривень. Ще у п'яти деклараціях встановлено ознаки необгрунтованих активів на понад 23 мільйони гривень, а у шести — ознаки незаконного збагачення на понад 87 мільйонів гривень.

Лише у травні агентство передало до правоохоронних органів 41 обгрунтований висновок щодо можливих порушень. З них 25 стосувалися ознак недостовірного декларування, два — незаконного збагачення, а ще 14 — адміністративних правопорушень.

З початку року за матеріалами НАЗК правоохоронці відкрили 86 кримінальних проваджень. Ще 26 перевірок долучили до вже існуючих кримінальних справ.

Найчастіше порушення виявляли у деклараціях представників органів місцевого самоврядування. Таких випадків зафіксували 90, з яких 72 стосувалися депутатів місцевих рад. Також порушення регулярно виявляли серед представників Національної поліції, державних та комунальних підприємств, Державної міграційної служби, ДСНС, Національної гвардії, митної та податкової служб, а також територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

У НАЗК наголошують, що сапочаток повної перевірки декларації не означає автоматичного вчинення корупційного правопорушення. Якщо ж під час аналізу виявляють ознаки порушень, матеріали передають до правоохоронних органів, а за наявності підстав — до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для розгляду питання про цивільну конфіскацію необґрунтованих активів.