Ветеран, поліцейська та залізничник: історії перекваліфікації у профтехосвіті Кривого Рогу
Фото: Перший Криворізький
Криворіжці розповіли журналістці редакції про свій життєвий шлях, досвід перекваліфікації та розвиток у нових професіях.
Ветеран російсько-української війни Олександр після поранення вирішив перекваліфікуватися та опанувати нову професію:
«Свого часу я служив розвідником-радіотелефоністом у десантно-штурмових військах. Після поранення майже повністю втратив ногу, тому виникла потреба налагоджувати своє цивільне життя».
Чоловік пройшов навчання на курсах майстра з налагодження електронного обладнання автомобільних засобів у Міжрегіональному центрі професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців міста Кривого Рогу (МЦППВ).
За словами ветерана, про курси робітничих професій він дізнався через інтернет. Однією з головних переваг для нього стала можливість самостійно планувати свій графік:
«Через травму мені складно вчасно дістатися кудись, тому я шукав можливість самому організовувати свій час. Так і вирішив записатися на курси».
Чоловік зізнається – навчання починав фактично з нуля. Раніше він мав справу з електронікою — комп'ютерами, ноутбуками та радіостанціями, однак автомобільне електронне обладнання стало для нього новим напрямком.
Навчання тривало три місяці та поєднувало дистанційні й практичні заняття. Через блекаути значна частина уроків проходила онлайн, однак за можливості учні приїжджали на практику.
Найбільше Олександра зацікавив сам процес роботи та можливість створювати щось власноруч:
«Люди старалися, навчали, дали ту ступінь інформації й практики, що необхідна для подальшої роботи».Наразі ветеран робить перші практичні кроки та сподівається, що вони допоможуть йому реалізуватися у новій сфері.
«Що б я порадив людям, які бояться почати нову професію з нуля? Просто розпочніть, і все вийде», — підсумував розповідь чоловік.
Марина Самойленко – інспекторка відділу зв'язків із громадськістю полку патрульної поліції Кривого Рогу.
За першою освітою жінка — вчителька української мови та літератури, зарубіжної літератури, а також практичний психолог у закладах освіти. Після закінчення педагогічного університету працювала у дитячому садочку Саксаганського району.
У 2016 році Марина дізналася про набір до патрульної поліції та вирішила спробувати свої сили, хоча спочатку не вірила, що пройде:
«На той момент мені було 32 роки, у мене вже була сім'я та двоє дітей. І я думала – на якому етапі мене зупинять? Але я закінчила академію й вже 10 років працюю у цій сфері».
Навіть після зміни професії криворожанка продовжує працювати з дітьми. Основний напрямок роботи її роботи у відділі зв'язків із громадськістю — профілактична діяльність у школах, дитячих садках, коледжах та університетах.
Поліцейські розповідають дітям про правила дорожнього руху, адміністративну та кримінальну відповідальність, а також про небезпеку співпраці з країною-агресором.
Особливу увагу приділяють профілактиці злочинів серед підлітків у воєнний час. Йдеться, зокрема, про випадки, коли діти через бажання швидкого заробітку можуть несвідомо допомагати ворогу — передавати геолокації чи брати участь у підпалах автомобілів.
«Ми пояснюємо дітям, що такі дії можуть призвести до серйозної кримінальної відповідальності — аж до довічного позбавлення волі, якщо йдеться про терористичний акт», — зазначила вона.
Інспекторка зізнається – перекваліфікація у дорослому віці стала для неї справжнім викликом, адже довелося виходити із зони комфорту та звикати до нового ритму життя. Водночас жінка переконана: дорослі люди мають перевагу — усвідомленість та мотивацію.
За її словами, головним бажанням під час вступу до патрульної поліції було прагнення допомагати людям:
«Я проти конвеєру людських душ, я прийшла допомагати. Це було 10 років тому, і знаєте, кожен виклик - це була моя допомога, мій внесок в те, щоб людям було легше жити».
Нині у патрульній поліції триває набір нових працівників. Марина Самойленко закликає не боятися змінювати професію та пробувати себе у новій сфері незалежно від віку:
«Не варто боятися змін через вік чи невпевненість. Іноді саме рішення спробувати щось нове відкриває можливості, про які людина навіть не здогадується».
Сергій Моргунов – заступник начальника Управління залізничного транспорту гірничого департаменту із забезпечення виробництва «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Після служби в армії та навчання в училищі у 1995 році чоловік влаштувався помічником машиніста тепловоза на тоді ще «Новокриворізький гірничо-збагачувальний комбінат». Далі пішов на підвищення та вже з 1999 року працював машиністом тепловоза.
Після початку російської агресії частину працівників управління мобілізували. Тоді Сергію запропонували тимчасово стати начальником зміни, а згодом — обійняти посаду заступника начальника управління залізничного транспорту:
«Хотілося трошки вище, трошки цікавіше. Так вийшло, що випав шанс – і я ним скористався».
Працюючи на нових посадах, Сергій зрозумів – йому дуже багато в чому не вистачає знань, освіти училища було замало. Тому задля підвищення рівня своєї освіти шлях привів його у «Політехнічний фаховий коледж Криворізького національного університету» на спеціальність «Організація перевезень».
Навчатися, за словами криворіжця, водночас і легко, і складно. Найбільша проблема — нестача часу, адже чоловік навчається заочно та поєднує це з роботою. Він зазначає, що через ситуацію в країні на роботі зараз непросто, однак попри всі труднощі продовжує працювати й здобувати нові знання:
«Я дуже задоволений тим, як наразі склалося моє життя. Задоволений тим, що я одержую ще одну освіту. Мені подобається навчатися».Також чоловік переконаний – змінювати професію чи здобувати нову освіту ніколи не пізно:
«Якщо стара кар'єра вас не задовольняє — завжди можна знайти щось нове й отримувати задоволення від того, ким ти став».
Якщо ви хочете перекваліфікуватися та опанувати нову спеціальність, звертайтеся до закладів професійно-технічної освіти Кривого Рогу.
Відео: Вероніка Радько