24 травня — День слов’янської писемності та культури

Фото: Перший Криворізький

24 травня — день, коли згадують людей, які фактично «подарували» слов'янам літери. Саме сьогодні відзначають День слов'янської писемності та культури — свято мови, книги та культурної спадщини. Що ще відзначають у цей день
— далі в матеріалі.

День слов'янської писемності та культури


Свято пов'язане з іменами братів Кирила та Мефодія, які у IX столітті створили першу слов'янську абетку та переклали релігійні тексти зрозумілою для людей мовою. Саме завдяки цьому слов'яни отримали можливість розвивати власну писемність, освіту й культуру.

Цікаво, що першою слов'янською абеткою була не кирилиця, а глаголиця — дуже незвична система письма зі складними символами. Кирилиця з'явилася трохи пізніше та виявилася зручнішою для використання.

А ще деякі літери старої кирилиці мали дуже цікаві назви: «аз», «буки», «веді», «глаголь». Якщо скласти їх разом, виходило майже філософське повідомлення — своєрідний «мотиваційний текст» IX століття.

Всесвітній день шизофренії


Ця дата покликана привернути увагу до одного з найскладніших психічних розладів і зруйнувати міфи навколо нього.

Шизофренія — це захворювання, яке впливає на сприйняття реальності, мислення та емоційний стан людини. Проте популярний у кіно образ «небезпечного шизофреніка» здебільшого далекий від реальності. Насправді більшість людей із цим діагнозом не становлять загрози для інших і потребують насамперед підтримки, лікування та розуміння.

За оцінками фахівців, шизофренія зустрічається приблизно у 1% населення світу. Найчастіше перші симптоми проявляються у молодому віці — від 16 до 30 років.

Цікаві факти:

  • колись людей із психічними розладами утримували в жахливих умовах, доки французький лікар Філіп Пінель не почав впроваджувати гуманні методи лікування;
  • лікування шизофренії — це не лише медикаменти, а й психотерапія та соціальна підтримка;
  • сучасні дослідження показують, що рання допомога значно покращує якість життя людей із цим діагнозом.

Міжнародний жіночий день за мир і роззброєння


Це свято з'явилося у 1980-х роках завдяки європейським жінкам-пацифісткам, які виступали проти гонки озброєнь та ядерної загрози.

Згодом рух підтримали міжнародні організації, а кампанія ICAN, яку активно просували жінки-миротворці, навіть отримала Нобелівську премію миру за внесок у заборону ядерної зброї.

Мета цього дня — нагадати, що дипломатія та діалог завжди мають бути сильнішими за зброю.