Місце, якому мільярди років? У чому унікальність балки Північна Червона у Кривому Розі

Серед відвалів, кар'єрів і техногенного шуму в Кривому Розі досі залишилися місця, де можна побачити майже первозданний степ, мільярдолітні скелі та сліди давньої історії Землі. Саме таким маршрутом пройшла «Перша Північна Здибанка» — піша екскурсія, яку організувала редакція «Першого Криворізького» разом із краєзнавцем Едуардом Дворчуком, який вже 20 років досліджує Криворіжжя.


Учасники досліджували Балку Північну Червону — територію природно-заповідного фонду на півночі Кривого Рогу. Під час мандрівки криворіжці слухали історії про геологію, промислове минуле міста, старі рудники та навіть можливе падіння метеорита.

«Ми (знаходимося, — ред.) прямо на межі — тут природа межує з техногенним середовищем», — пояснював гід під час екскурсії.

З одного боку балки — степові схили, струмки, рідкісні рослини й скелі, а з іншого — кар'єри та відвали Північного гірничозбагачувального комбінату.

За словами Едуарда Дворчука, колись майже все Криворіжжя мало такий вигляд: степові балки, чисті річки та природні схили. Але через розвиток видобутку руди більшість таких місць знищили.

Під час маршруту учасникам показували кварцити — давні гірські породи, яким понад мільярд років. Саме через їхній червоний колір, за однією з версій, балка й отримала назву Червона.

«Це не просто каміння. Це вихід Українського кристалічного щита — фундаменту нашої земної платформи», — розповідав краєзнавець.

Окрему увагу під час екскурсії приділили природі балки. Тут ростуть ковила, шавлія, глід, рідкісні степові трави та квіти, яких майже неможливо побачити в межах міста. На скелях учасники бачили мохи та лишайники, які формувалися сотнями років.

Гід неодноразово наголошував: це місце важливо берегти, адже подібних природних територій у Кривому Розі залишилося дуже мало.

Однією з найцікавіших тем стала Тернівська астроблема — ймовірне місце падіння великого метеорита. За словами Едуарда Дворчука, геологи знаходили тут імпактити — особливі породи, які утворюються після удару космічного тіла.

За однією з версій, багато мільйонів років тому на цю територію впав величезний метеорит діаметром у кілька кілометрів. Через колосальний тиск і температуру місцеві породи буквально переплавилися. Сам кратер зараз прихований під шарами порід і ґрунту, але сліди удару геологи виявили ще під час досліджень у 1960-х роках.

Під час екскурсії учасники також побачили залишки Червоного мосту — старовинного залізничного мосту 1898 року. Колись тут проходила гілка Катерининської залізниці, якою перевозили руду з криворізьких рудників. До наших днів від мосту залишилися лише кам'яні опори. Поруч стоїть ще один міст — уже радянських часів, побудований у 1935 році.

Під час зупинки біля мосту краєзнавець розповів про промислову історію району, рудники Сергія Колачевського, старі залізничні маршрути та маєтки, які колись існували неподалік Веселих Тернів.

Екскурсія мала не лише пізнавальну, а й благодійну мету. Під час «Першої Північної Здибанки» вдалося зібрати 10 тисяч гривень для криворізького волонтерського виробництва димових шашок «Залізна сотня» для потреб Збройних сил України.

Наступна подія від команди «Першого Криворізького» буде присвячена проблемам житлових будинків і дворів. «Перша Дворова Здибанка» відбудеться 31 травня о 16:00 у парку Щастя на Східному-3. До розмови запрошують голів ОСББ, активних мешканців та всіх криворіжців, які хочуть розповісти про проблеми своїх будинків, роботу керуючих компаній або поділитися успішним досвідом змін у дворі чи під'їзді.