Онлайн-меморіали, куди можна подати інформацію про загиблих на війні з Росією

Фото: Перший Криворізький

Війна Росії проти України забирає тисячі життів — військових і цивільних. Разом із людьми країна втрачає голоси, ідеї, досвід і цілі світи, які вони створювали. Щоб зберегти ці історії, в Україні з'являються онлайн-меморіали — цифрові платформи пам'яті, які фіксують імена загиблих і розповідають про їхнє життя.

У цій статті редакція «Першого Криворізького» зібрала декілька цифрових Меморіалів.

«Недописані»: архів втрачених голосів літератури


Проєкт «Недописані» започаткували навесні 2023 року поетка і парамедикиня Олена Герасим'юк та письменник і військовослужбовець Євген Лір. Спершу архів налічував 48 імен, але за три роки їхня кількість зросла більш ніж у шість разів.

Станом на лютий 2026 року верифікований список містить 289 імен людей літератури, які загинули внаслідок російсько-української війни з 2014 року.

У переліку — письменники, поети, перекладачі, редактори, видавці, бібліотекарі та дослідники. Серед них є як цивільні, так і військовослужбовці.

Автори проєкту наголошують: йдеться не лише про пам'ять, а й про фіксацію культурних втрат. Війна, за їхніми словами, нищить не тільки людей — вона намагається стерти їхню присутність у культурі.

«Стирання ідентичності відбувається поступово — через втрату голосів, текстів, середовища», — зазначають ініціатори.

Саме тому «Недописані» зберігають не лише імена, а й напрацювання загиблих, щоб вони залишалися в українському культурному просторі.

Архів відкритий і постійно доповнюється після перевірки нових даних.

Якщо ви хочете розповісти про історію та твори мистецтва загиблих Героїв — зверніться до проєкту «Недописані» у Instagram.

«Їх убила Росія: постаті української культури»


Ще один онлайн-проєкт — «Їх убила Росія: постаті української культури». Його створила команда Українського ПЕН.

Моніторинг загиблих культурних діячів розпочали на початку повномасштабного вторгнення. У 2023 році разом із медіа The Ukrainians з'явилася серія матеріалів «Люди культури, яких забрала війна», а з 2024 року до ініціативи долучилися інші організації та державні інституції.

За їхніми даними, внаслідок повномасштабної війни загинули щонайменше 274 діячі культури. Водночас автори підкреслюють: ця цифра не є остаточною, адже частина злочинів залишається невідомою через окупацію територій.

Проєкт має кілька цілей:
  • зафіксувати імена загиблих;
  • розповісти про їхнє життя та творчість;
  • зберегти і продовжити їхні справи через культурні ініціативи;
  • домагатися справедливості й покарання винних на міжнародному рівні.

Команда також закликає надсилати інформацію про загиблих діячів культури, щоб доповнювати базу — killedculturemakers@gmail.com

Меморіал — платформа пам'яті


Платформа «Меморіал» працює ширше — вона документує історії всіх загиблих у війні: військових, цивільних і дітей.

Головна ідея проєкту — перетворити статистику втрат на особисті історії, розповісти про кожну людину окремо.

Команда збирає, перевіряє та публікує історії загиблих на сайті, у соцмережах і медіа партнерів. Такі матеріали стають не лише способом вшанування пам'яті, а й джерелом для журналістів, документалістів і правозахисників.

Окрім цього, «Меморіал»:
  • знімає документальні фільми про загиблих;
  • організовує виставки та події пам'яті;
  • створює медійні партнерства;
  • інтегрує історії у публічний простір — зокрема через цифрові екрани.

Платформа також пропонує рідним і близьким поділитися історією загиблої людини через спеціальні форми: