Через неналежну роботу первинної ланки населення Кривого Рогу потребує «поліклініки на колесах»
Фото: Перший Криворізький (ілюстрація)
Мешканці Інгульця, які скаржились на неналежну роботу «швидкої» медичної допомоги, отримали відповідь на своє колективне звернення, під яким стоїть 2000 підписів, від КНТ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради», структурним підрозділом якого є Криворізька станція екстреної медичної допомоги. Про що йдеться у офіційній відповіді за підписом генерального директора КНТ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Радія Шевченка? Це КНТ представляє інтерес не тільки для інгульчан, а і для всіх криворіжців.
На Інгулець — один фахівець
У відповіді йдеться перш за все про те, що Криворізька станція екстреної медичної допомоги і її підстанція №8, яка знаходиться на житловому масиві Інгулець, як і інші структурні підрозділи, працюють в умовах кадрового дефіциту.
Станом на 1 квітня 2026 року забезпечення медичними кадрами Криворізької станції ЕМД становить 57%. Якщо до 2022 року надання догоспітальної медичної допомоги на території обслуговування Криворізької станції забезпечували 79 виїзних бригад, то у 2022-2026 роках їх кількість скоротилася до 37-39 бригад екстреної медичної допомоги.
Головною причиною цього називають масові звільнення працівників та виїзд, здебільшого жінок з дітьми, за межі країни. Так, за період з лютого 2022 — го по березень 2026 року на станцію було прийнято на роботу 196 середніх медичних працівників, а звільнилося 298.
Щодо підстанції №8, яка забезпечує надання екстреної медичної допомоги мешканцям житлового масиву Інгулець і прилеглих територій, то якщо на початку 2022 року там працювало 9 парамедиків, які займали 13,25 посади із 19,5 штатних посад, забезпечуючи повноцінне функціонування трьох бригад, то станом на 1 квітня 2026 року в підрозділі фактично працює лише один фахівець. П'ятеро працівниць перебувають у відпустках по догляду за дітьми та, як засвідчило проведене серед них опитування, не планують повертатись до виконання професійних обов'язків у найближчий час.
Як виходять із ситуації
Згідно з відповіддю Радія Шевченка, адміністрація станції змушена щодобово направляти для роботи на підстанцію №8 дві-три бригади екстреної медичної допомоги з інших підстанцій міста Кривого Рогу, де кількість бригад також скоротилася в 2 і більше разів. Крім цього, для довготривалих транспортувань хворих з житлового масиву Інгулець до спеціалізованих медичних закладів Кривого Рогу по можливості додатково залучаються виїзні бригади екстреної медичної допомоги з Металургійного та Центрально-Міського районів. Це робиться для того, щоб бригада підстанції №8 якнайшвидше поверталась на свою територію обслуговування.
Офіційна відповідь містить посилання на наказ Міністерства охорони здоров'я України №175 від 13.02.2026 «Деякі питання організації роботи центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», яким рекомендовано базовий орієнтовний норматив забезпечення населення бригадами екстреної медичної допомоги: 1 бригада на 15000 населення. Враховуючи чисельність мешканців житлового масиву Інгулець (близько 35000), територію в середньому обслуговують 3 виїзні бригади, що відповідає рекомендованому нормативу.
Офіційна відповідь містить також дані щоденного аналізу роботи підстанції №8, згідно з якими у березні 2026 року середньодобова кількість викликів становила 20-23. За причинами звернення критичні виклики становили 0,5 %, екстрені виклики — 63,8%, не екстрені — 35,7%. Необґрунтовані за фактом виклики виявилися у 50,4% випадках. Було доставлено для госпіталізації 31% пацієнтів.
Як стверджує Радій Шевченко, пацієнти з гострим коронарним синдромом, гострим порушення мозкового кровообігу, з тяжкими травмами госпіталізуються до профільних відділень, які розташовані в інших районах міста, з дотриманням маршрутизації та принципу «терапевтичного вікна» у 100% випадків.
У багатопрофільній лікарні №17 житлового масиву Інгулець, зазначає він, свого часу були закриті гінекологічне та пологове відділення, а потім через брак кадрів були закриті ще й інфекційне (для дорослих та дітей) та педіатричне відділення. Це змушує бригади ЕМД щодоби транспортувати від 3-х до 8-ми пацієнтів на відстань 35-80 кілометрів до лікувальних закладів Кривого Рогу, зокрема до міських лікарень №1, №2, №7, №16, дитячої лікарні №4, пологового будинку та інших. Тривалі транспортування об'єктивно подовжують час перебування бригади ЕМД поза межами району та впливають на її оперативну доступність для наступних викликів.
Що слід взяти до уваги населенню?
Ще одна описана у офіційній відповіді проблема полягає в тому, що щоденно фіксується значна кількість викликів, які за своїм характером не потребують надання екстреної медичної допомоги. Наводиться такий показник: у березні 2026 року їх частка в окремі дні становила 30-50% від загальної кількості викликів. Всі хронічні пацієнти після виїзду передаються для подальшого нагляду до центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД).
Значна частка викликів (35,7% — не екстрених звернень на етапі прийняття виклику та 50,4% необґрунтованих за фактом викликів) свідчить про недостатню ефективність роботи первинної ланки та схильність населення використовувати «швидку» як заміну сімейному лікарю.
Керівник обласного закладу посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року №1271 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події», яким не встановлений норматив прибуття бригад екстреної медичної допомоги для не екстрених викликів, на такі виклики направляються вільні бригади, які не виконують критичні або екстрені виклики. При цьому середній час прибуття бригади ЕМД на не екстрені звернення склав 1 годину 13 хвилин.
Це свідчить про те, вважають у КНТ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», що медичну допомогу вдома мешканці отримують досить швидко, не докладаючи зусиль для самостійного звернення до лікувального закладу чи сімейного лікаря. Це створює ілюзію доступності «поліклініки на колесах», але водночас блокує роботу служби екстреної медичної допомоги для порятунку життів.
Служба екстреної медичної допомоги, зазначається у офіційній відповіді, не працює ізольовано, навантаження на бригади ЕМД безпосередньо залежить від ефективності роботи центрів первинної медико-санітарної допомоги, доступності сімейних лікарів та належної маршрутизації пацієнтів. Відповідно до чинних нормативних документів, бригади ЕМД повинні здійснювати виїзди насамперед на критичні та екстрені стани. Надання допомоги при загостренні хронічних захворювань без ознак невідкладності має забезпечуватись на рівні первинної ланки медичної допомоги. Однак хворі, на жаль, ігнорують звернення до територіального Центру первинної медико-соціальної допомоги, а консультаціям та лікуванню по телефону своїми сімейними лікарями віддають більшу перевагу, ніж викликам бригади екстреної медичної допомоги («…приїдуть, подивляться та щось вколять…»).
Транспортування на госпіталізацію хворих, що не потребують постійного моніторингу за станом їх здоров'я, також здебільшого здійснюється бригадами ЕМД, а не санітарним автотранспортом територіального ЦПМСД. Такі випадки тільки відволікають сили та засоби служби ЕМД від виконання своїх прямих обов'язків, вважає Радій Шевченко.
Ключовий висновок, який міститься у листі-відповіді: питання покращення роботи територіального Центру первинної медико-санітарної допомоги, до завдань якого і відноситься надання в межах первинної медичної допомоги невідкладної допомоги, повинне вирішитись місцевим органом охорони здоров'я. Служба екстреної допомоги — це ресурс для рятування життів, а не «поліклініка на колесах».
«Ми працюємо на межі, а ви будьте відповідальні»
У обласному закладі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф закликали мешканців житлового масиву Інгулець (а це актуально не тільки для них) виявляти громадянську відповідальність. А саме: викликати бригаду екстреної медичної допомоги лише при станах, що реально загрожують життю. З приводу загострення хронічних захворювань (підвищення артеріального тиску, хронічний біль та інше), підвищення температури тіла, легких травм, з метою отримання будь-яких довідок, рецептів, виконання будь-яких призначень звертатись до сімейних лікарів у Центр первинної медико-санітарної допомоги або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги лікувального закладу/травмпункту.
При цьому генеральний директор КНТ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради» Радій Шевченко запевнив, що адміністрація закладу та колектив Криворізької станції ЕМД продовжують докладати максимум зусиль для надання екстреної медичної допомоги населенню в межах наявного ресурсу та на межі фізичних можливостей під загрозою постійних обстрілів.
Слово — за міською владою
Тепер залишається дочекатись реакції міської влади, у безпосередньому віданні якої перебувають заклади надання первинної медичної допомоги. Якою буде відповідь, словом чи ділом, на колективне звернення інгульчан, під яким стоїть 2000 підписів?
Варто нагадати, що електронна петиція такого ж змісту до Криворізької міської ради, її виконавчого комітету та в. о. міського голови Юрія Вілкула була відхилена постійною депутатською комісією з питань законності ще на стадії модерації і навіть не оприлюднювалась для збору підписів як така, що начебто не стосується повноважень органів місцевого самоврядування. Однак аналіз роботи підстанції №8 Криворізької станції екстреної медичної допомоги, проведений у області, зайвий раз підтверджує: стосується, та ще й як.