Чому в Україні не оновлюють «хрущовки» — у Раді назвали головні причини затримки

В Україні досі не запустили повноцінну програму оновлення застарілого житлового фонду, зокрема так званих «хрущовок», попри наявність напрацьованого законопроєкту. Основну причину затримки називають повномасштабну війну, яка скоригувала державні пріоритети та темпи реформ у будівельній сфері.

Про це заявила голова профільного комітету Верховної Ради Олена Шуляк.

За її словами, ще до початку повномасштабного вторгнення Україна підійшла до законодавчого врегулювання питання реновації застарілого житла. Підготували відповідний законопроєкт, який уже ухвалили у першому читанні. Втім, для його остаточного запуску документ потребує доопрацювання та прийняття в цілому.

Шуляк зазначає, що проблема «хрущовок» є системною для великих міст, а для її вирішення можна орієнтуватися на досвід європейських країн, зокрема Німеччини та країн Балтії, де подібні програми реновації вже реалізовувалися. Водночас війна фактично призупинила ці процеси.

Окремо вона наголошує, що майбутній закон має враховувати низку складних питань — від енергоефективності та доцільності демонтажу будівель до механізмів розселення мешканців. Саме питання переселення залишається одним із найчутливіших у реформі.

«Основне питання – хто буде ухвалювати рішення стосовно того, що хрущівка буде розселена, а на її місці буде збудована нова, чи люди переїдуть в інший будинок чи в інший, можливо, район, а не в тому, де знаходилась така хрущівка», — пояснила Шуляк.

Ще однією проблемою, за її словами, є чинний високий поріг згоди мешканців на демонтаж будинків. Навіть за умови підтримки більшості частина власників може блокувати ухвалення рішень, що фактично унеможливлює реалізацію проєктів реновації.

«В законодавстві на сьогодні потрібно змінити оцей поріг, тому що завжди буде низка людей, які скажуть: "а ми проти, ми хочемо жити саме в цьому будиночку", незважаючи на те, що в ньому немає води, щось відбувається, балкони падають, і вже там несучі конструкції не відповідають нормативам, але все одно будуть такі люди. І навіть якщо 50% буде бажати, щоб з цією хрущівкою щось зробили, будуть люди, які цього не хочуть», — зазначила депутатка.

Також складність додає модель реконструкції з тимчасовим відселенням мешканців і подальшим поверненням. За оцінками парламентарів, такі проєкти є ресурсомісткими та часто не стають пріоритетом для міст, попри значну кількість аварійного житла у великих населених пунктах, зокрема Києві та Дніпрі.

У профільному комітеті наголошують, що органам місцевого самоврядування вже зараз варто готуватися до запуску майбутніх програм реновації — визначати будинки, які потребують оновлення або знесення, та розробляти відповідні проєкти.

На думку Шуляк, це дозволить після стабілізації безпекової ситуації швидше перейти від законодавчих рішень до практичного оновлення застарілого житлового фонду в Україні.