Актуальне
4 місяці перетворились на 4 роки: родини захисників Маріуполя шукають правду про Оленівку
Фото: Перший Криворізький
Про це редакції «Першого Криворізького» розповіла співзасновниця Громадської Організації «Спільнота Оленівки» Ганна Лобова.
«Нас об'єднала трагедія»
Громадська організація «Спільнота Оленівки» виникла після подій у Маріуполі 29 липня 2022 року. До цього більшість родин не знали одна одну.
Зараз у спільноті перебуває близько 140 людей — родини військовополонених, які боронили Маріуполь.
«Нас було більше, але з часом родини загиблих вийшли, тому що людям треба продовжувати життя і постійно жити в цій темі це важко», — каже Ганна.
Евакуація, яка перетворилась у полон
Маріуполь навесні 2022 року став символом спротиву. Оточене місто тримали тисячі українських військових, серед яких — бійці, що воювали ще з 2014 року.
У травні весь світ спостерігав за виходом захисників з «Азовсталі». Українська влада коментувала ці події дуже обережно. Ніхто прямо не казав, що військові йдуть у полон. Це завуальовано називали «вивезенням всіх», «евакуацією», а пізніше — «почесним полоном».
Президент Володимир Зеленський тоді заявляв, що процес координується за участі міжнародних посередників — ООН, Червоного Хреста та партнерів, зокрема Туреччини, Швейцарії, Ізраїлю та Франції. Йшлося про гарантії безпеки та подальший обмін.
Ганна Лобова розповідає, що на той час близькі військових не мали чіткого розуміння, що відбувається.
«Про вихід Маріупольського гарнізону в полон ми нічого не знали. Інформацію отримували з новин або від тих, кому писали військові», — каже вона.
Єдине, що передавали — військові виходять у «сіру зону».
«Що таке "сіра зона", ми тоді не розуміли. З новин уже дізналися, що їх везуть в Оленівку», — додає Ганна.
У ніч на 17 травня жінка отримала повідомлення від чоловіка з чужого номера — без жодних пояснень про полон. Відповіді на свої питання так і не отримала.
Згодом Червоний Хрест підтвердив — він у полоні.
Надія на швидке повернення
Українська влада тоді говорила про підготовку до обмінів і процес, який координує розвідка.
Перед виходом військовим обіцяли полон у 3-4 місяці. Вони чекали, що вже восени 2022 року повернуться додому.
Перший обмін у червні 2022 року частково підтвердив ці очікування — повернули поранених. Саме тоді родини дізналися, що їхні рідні дійсно перебувають в Оленівці.
Але далі процес фактично зупинився.
Оленівка: теракт без розслідування
29 липня 2022 року у російських новинах з'являється інформація про вибух в Оленівці. Наступного дня оприлюднили списки загиблих і поранених. Ганна знайшла ім'я свого чоловіка — одразу в обох списках.
Майже три тижні вона жила в невідомості, поки не побачила відео на каналі проросійського пропагандиста Шарія з важкопораненими. Там був її чоловік.
Реакція влади і відсутність комунікації
Після трагедії українська влада публічно заявляла про необхідність розслідування, але комунікація з родинами залишалася обмеженою.
Родини зверталися до Офісу президента, Омбудсмена, Координаційного штабу.
«Ми отримували стандартні відписки. Було відчуття, що наші листи навіть не читають», — каже Ганна.
Під час зустрічі з Омбудсменом та представниками Генпрокуратури, СБУ, Координаційного штабу, Червоного Хреста родини піднімали питання про те, чому не долучені міжнародні експерти до процесу ідентифікації та огляду повернутих тіл. Чому процес затягувався з жовтня 2022 року. Чому не були обстежені тіла загиблих з Оленівки, яких репатріювали в серпні 2022 року.
За словами родин, держава не мала цілісної картини того, що відбувалося після Оленівки.
«Коли цей термін минув, вони просто морально згасли»
Після великого обміну 21 вересня 2022 року родини очікували, що процес продовжиться. Однак цього не сталося.
За словами жінки, у наступних обмінах повертали поранених, які були з їхніми рідними у Донецькому госпіталі. Але вони туди потрапили не з Азовсталі, а за інших обставин.
«Їх повертають — наші залишаються там. І коли вже ці повернуті хлопці почали ставити мені питання: "чому так", то ніхто не розумів, чому їх ніхто не забирає», — розповідає Ганна.
Родинам передавали, що важкопоранені військові були впевнені, що їх повернуть до кінця літа і на початку вересня 2022 року вони будуть вдома.
«Коли цей термін минув, вони просто морально згасли», — каже жінка.
Станом на сьогодні частина важкопоранених після Оленівки досі в полоні. Із 71 людини повернули лише 25.
Питання, які досі залишаються без відповідей
З часом у родин з’явилося більше питань, ніж відповідей:
- Що сталося тоді в Маріуполі?
- Як їхні рідні опинилися в полоні?
- Чому всі мовчать, якщо були міжнародні гарантії?
Згодом з'явилися нові публічні заяви учасників процесу.
Зокрема, в інтерв'ю Олександр Ковальов, який був у делегації, яка поїхала в заблокований Маріуполь з української сторони, заявив, що обговорювався формат здачі в полон і що військових переконували погодитися на це, обіцяючи короткий термін перебування в неволі.
Водночас він зазначив, що у перемовинах не брали участі міжнародні організації, про які раніше говорила влада.
Це викликало нові запитання у родин.
«Складається враження, що домовилися тільки про вихід. А що далі — не було проговорено», — каже Ганна.
Хто такий Ковальов
Олександр Ковальов — український представник, який поїхав у заблокований Маріуполь разом з іншими представниками України, зокрема Дмитром Усовим (Секретар Координаційного штабу) та Михайлом Вершиніним (поліцейський).
Згідно з інформацією з Wikipedia, Ковальов — проросійський політик.
Також на своїй сторінці у Фейсбук 30 червня 2022 року, на наступний день після першого обміну, він опублікував допис, у якому написав:
«З середини квітня 2022 року я був безпосереднім ініціатором порятунку та учасником безпечного виводу захисників України з «Азовсталі». На той час я особисто був учасником ведення переговорів та був присутній на «Азовсталі», звідки етапами виходила певна кількість наших бійців […].
Після цього я особисто був на непідконтрольній території України, перевіряв умови в яких будуть утримувати захисників України та відвідував наших хлопців у лікарні, де перевіряв відношення медичного персоналу до наших бійців», — йдеться в дописі.
Акції і реакція держави
У 2025 році родини почали публічні акції.
Вони перекривали рух біля державних установ, виходили на Майдан, оголошували голодування.
На ці акції приходили представники державних органів — зокрема Координаційного штабу та СБУ. Водночас, за словами родин, після завершення акцій до організаторів могли приходити правоохоронці для складання протоколів.
У квітні співзасновниці ГО «Спільнота Оленівки» оголосили безстрокову акцію голодування на Майдані Незалежності. Про неї завчасно повідомили всі відповідні органи — від Офісу Президента до СБУ.
Однак майже одразу після цього, за словами учасників, представники спецслужб почали проводити з ними «бесіди», які згодом переросли у виклики до СБУ. Тиск відчули не лише організаторки, а й їхні родичі.
Попри це акція відбулася.
На Майдані до учасників підходили представники влади. Зокрема, представник Координаційного штабу дав коментар журналістам і пішов. Представник СБУ запевнив, що робота з повернення полонених триває.
Згодом до родин вийшли представники Офісу Президента, які прийняли їхні вимоги та пообіцяли їх розглянути — за умови припинення голодування.
«Нас показово підтримують»
За словами Ганни, під час однієї з акцій в жовтні 2025 року представник координаційного штабу з'явився лише на хвилину мовчання, а згодом у їхніх соцмережах з'явився пост про «підтримку родин».
«Для чого так робити? Ми ж це побачимо, ми прочитаємо і знаємо реальність. Це для нас це було дуже боляче, неприємно і нащо ця показовість?», — задається питаннями Ганна.
Родини не припиняють вимагати відкритої розмови з усіма учасниками процесу.
«Нам Буданов казав, що ми не готові знати правду про Маріуполь. Але ми готові», — заявляє «Спільнота Оленівки».