Кривий Ріг купує «цифрового ревізора» для своїх лікарень — що це таке

На сесії міської ради у березні ухвалено рішення про виділення з бюджету громади 896,4 тис. грн. на впровадження на рівні міста аналітичного інструменту виконання Програми медичних гарантій у закладах охорони здоров’я.

Як проінформувала на сесії міської ради директор департаменту фінансів виконкому міської ради Олена Рожко, ідеться про виділення коштів за пропозицією міського управління охорони здоров’я на впровадження програмного забезпечення, яке дозволить аналізувати діяльність закладів охорони здоров’я міста в рамках державної Програми медичних гарантій. Водночас в. о. міського голови Юрій Вілкул стверджував, що цей аналітичний інструмент впроваджується за вказівкою Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

За словами заступника начальника управління охорони здоров’я Олександра Лук’яненка, програмне забезпечення, яке буде впроваджено, дозволить посилити контроль за достовірністю інформації про звернення громадян за наданням медичної допомоги. Тобто, буде інструментом для здійснення перевірок та виявлення приписок.

«Це програмне забезпечення для перевірки достовірності надання медичної допомоги. Будь-який звіт лікаря про надання допомоги як амбулаторно, так і в стаціонарі, буде контролюватись НСЗУ. Тільки після цього закладам надаватимуться кошти», — сказав Олександр Лук’яненко.

Немає сумніву, що ідея впровадження такого аналітичного інструменту запала в голову криворізьким чиновникам від медицини після того, як нещодавно Україною прокотилась хвиля обшуків у медичних закладах в рамках кримінальних проваджень про приписки у наданні медичних послуг, за які державою необгрунтовано сплачувались кошти.

Суть Програми медичних гарантій полягає в тому, що медичні послуги, які надаються за електронними направленнями, є безоплатними для пацієнта і оплачуються закладу охорони здоров’я державою через НСЗУ. З цією метою заклади охорони здоров’я, які відповідають вимогам щодо можливості надання тих чи інших пакетів медичних послуг, укладають із НСЗУ договори на надання цих послуг.

Але з часом практика показала, що медзаклади та лікарі навчились «заробляти» кошти у держави на послугах, які насправді не надавались, однак відомості про них заносились в систему і ставали підставою для здійснення фінансування.

Від НСЗУ навряд чи надходила пряма вказівка щодо необхідності закупівлі аналітичного інструменту за кошти громад. Водночас НСЗУ постійно посилює вимоги до верифікації даних у Електронній системі охорони здоров’я. І у цій ситуації міська рада як власник закладів охорони здоров’я вправі запроваджувати додаткові інструменти для оцінки ефективності роботи своїх підприємств, щоб уникнути штрафів та більш серйозних проблем через приписки.

Наразі невідомо, яке саме програмне забезпечення буде впроваджено у Кривому Розі, але існуючі аналітичні інструменти дозволяють, зокрема, зібрати дані про прямі та непрямі витрати на надання медичних послуг, порівняти їх зі встановленим тарифом НСЗУ і таким чином підсвітити, скажімо, що собівартість надання послуги вища, ніж тариф НСЗУ, а отже, слід оптимізувати процеси або переглянути структуру витрат. Висока собівартість медичних послуг може бути зумовлена, зокрема, високими непрямими затратами, як-от оплата комунальних послуг та енергоносіїв. То ж для того, щоб вписатись у тариф, за яким здійснюватиме оплату за медичну послугу НСЗУ, медичним закладам доведеться всерйоз, а не про людське око, зайнятись енергозбереженням.

Однак у лікарнях, і криворізькі тут не виключення, часто й густо беруть кошти з пацієнтів за ті послуги, які насправді оплачуються державою через НСЗУ по Програмі медичних гарантій. Чи допоможе тут аналітичний інструмент?

Є така експертна думка, що аналітичний інструмент може бути потужним засобом боротьби з лікарняними поборами. Але він працює не як «магічна кнопка», а як система цифрового контролю, що робить тіньові схеми видимими.

Програма в реальному часі бачить, скільки ліків було закуплено за бюджетні кошти, скільки їх було списано на конкретного пацієнта і чи подала лікарня цей випадок на оплату НСЗУ. Якщо пацієнту кажуть купити препарат самому, а в системі відображається наявність цього препарату на складі, аналітика це підсвічує як аномалію чи зловживання.

Із запровадженням аналітичного інструменту міське управління охорони здоров’я отримує можливість бачити реальну завантаженість кожного лікаря та кожного апарату (УЗД, КТ, МРТ). Це важливо, тому що часто пацієнтів змушують платити, аргументуючи «великою чергою на безкоштовне обстеження». Якщо апарат працює 2 години на день, а людям кажуть чекати місяці — це ознака створення штучного дефіциту для вимагання грошей.

Тобто, аналітична система сигналізує про зони ризику, де лікарня найчастіше «грішить» поборами, і дозволяє припинити це до того, як прийде перевірка НСЗУ і заклад втратить фінансування.

При цьому важливо розуміти, що саме по собі програмне забезпечення не зупинить систему поборів, але воно робить систему прозорою настільки, що приховати факт наявності ліків або вільного часу на обстеження стає неможливо.

Аналітичний інструмент — це масштабний фільтр для всього міста. Якщо один лікар «прийняв» 100 пацієнтів за день (що фізично неможливо) або якщо пацієнт одночасно «лежить» у стаціонарі та «проходить» обстеження в іншому кінці міста, то програма бачить ці приписки і виявляє системну корупцію. Це такий собі «цифровий ревізор», який дасть можливість міському управлінню охорони здоров’я бачити порушення раніше, ніж їх виявить НСЗУ і оштрафує лікарню чи розірве з нею договір.

Звичайно, «цифра» не бачитиме, як купюри в лікарні передаються із рук в руки, і сама по собі по собі не зупинить вимагання коштів, але може стати «доказовою базою» для боротьби з цим явищем. Якщо пацієнт заплатив за УЗД в касу (або в кишеню), а лікарня все одно подала цей візит у звіті НСЗУ, щоб отримати гроші ще й від держави, це подвійне фінансування. Цифровий аналітик порівнює кількість проведених обстежень за звітами лікарів та кількість офіційних оплат. Якщо звітів для НСЗУ подано більше, ніж реально витрачено матеріалів (гелю, паперу, амортизації) за даними бухобліку, — це сигнал про махінації. Він також покаже створення штучного дефіциту. Якщо КТ-апарат працює фактично 3 години на добу, а черга розписана на тижні, — це штучний дефіцит. Якщо пацієнт пише скаргу, що купував фізрозчин за власні кошти, а аналітика показує, що на складі в цей момент було 500 флаконів, — це прямий доказ зловживання службовим становищем керівництвом відділення.

Але одна справа — можливості аналітичного інструмента. Інша — з якою метою, як саме він застосовується. У Кривому Розі не чули, щоб керівництво міського управління охорони здоров’я або тієї чи іншої лікарні виступило по «Рудані» і розповіло, як працює Програма медичних гарантій. При цьому у лікарнях, за свідченнями багатьох пацієнтів, часто поводяться так, наче НСЗУ і державного фінансування на світі не існує. Тому навряд чи після запровадження аналітичного інструменту станеться революція, і міськздрав кинеться захищати інтереси пацієнтів, а не убезпечувати лікарні від «наїздів» НСЗУ. Яким чином міська влада буде реагувати на сигнали, це вже питання не програмного забезпечення, а політичної волі і відповідальності перед громадою. Бо аналітичний інструмент — це як ліхтар, яким можна підсвітити темні кутки лікарняних бухгалтерій. Але щоб викурити звідти корупцію, не обійтись без активної позиції пацієнтів (скарги) та належної реакції власника закладів охорони здоров’я.