Ліна Костенко відзначає 96 років: що варто знати про неї

19 березня день народження відзначає українська поетеса, письменниця та громадська діячка Ліна Костенко. Цього року їй виповнилося 96 років.

Вона народилася у 1930 році в місті Ржищів в родині вчителів. У 1936 році сім’я переїхала до Києва, де Ліна закінчила школу. Того ж року її батька засудили до десяти років таборів.

Після школи Ліна Костенко навчалася в Київському педагогічному інституті, а згодом продовжила освіту в Московському літературному інституті імені Горького, який закінчила у 1956 році.

У 1960-х роках вона стала однією з представниць покоління шістдесятників — митців, які виступали за розвиток української культури та мови. У 1965 році разом із діячами культури, зокрема Сергієм Параджановим, Іваном Драчем та Олегом Антоновим, вона підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції.

Її перші збірки — «Проміння землі», «Вітрила» та «Мандрівки серця» — принесли їй визнання, а згодом вона утвердилася як одна з найпомітніших постатей української літератури. Важливе місце в її творчості посідає роман у віршах «Маруся Чурай», який став класикою.

Водночас через принципову позицію поетеси її твори тривалий час не друкували — майже 16 років вона фактично була поза офіційним літературним процесом.

За свою творчість поетеса отримала численні нагороди, зокрема Орден князя Ярослава Мудрого та французький Орден Почесного легіону. Та вона неодноразово демонструвала принципову позицію — зокрема відмовилася від звання Героя України зі словами «мені державна біжутерія не потрібна».

Творчість Ліни Костенко вирізняється поєднанням глибокої лірики, філософії та чіткої громадянської позиції. Її мова лаконічна й влучна, а рядки легко запам’ятовуються і часто стають цитатами. Один із найвідоміших віршів — «Крила».



У сучасній Україні її поезія звучить особливо актуально: теми гідності, свободи та стійкості перегукуються з подіями сьогодення і сприймаються як голос часу.

Попри поважний вік, письменниця продовжує працювати над новими творами, зокрема історичною прозою, досліджуючи складні сторінки українського минулого.