Куб пам’яті: як працює цифровий меморіал у Кривому Розі та чому він викликав дискусію

В Парку Героїв у Кривому Розі встановили мультимедійний меморіальний комплекс «Куб пам’яті», на який із міського бюджету виділили 10 мільйонів гривень та ще майже 2 мільони на обслуговування. Проєкт позиціонують як сучасний спосіб вшанування загиблих Захисників і Захисниць, однак його вартість, формат і принципи роботи стали предметом активного обговорення в громаді.

Що таке «Куб пам’яті»

У 2025 році на квітневій сесії депутати криворізької міської ради ухвалили рішення про створення мультимедійного меморіального комплексу «Куб пам’яті». За задумом міської влади, це вулична інтерактивна конструкція з LED-екранами та звуковою системою, яка має виконувати одразу кілька функцій:

• вшанування пам’яті загиблих Захисників і Захисниць України;
• трансляція фото, відео, цитат та історій Героїв;
• показ інформаційних матеріалів про події в місті;
• інформування про надзвичайні ситуації, зокрема повітряні тривоги;
• трансляція стрімів із різних районів міста.

За словами начальника управління технічного захисту інформації та інформаційно-комунікаційних техгнологій Євгена Кривенка, кожна зі сторін куба може транслювати окремий контент — різні повідомлення або відео одночасно.

Технічні характеристики комплексу

Згідно з тендерною документацією, «Куб пам’яті» — це конструкція з чотиристороннім LED-екраном, динаміками та системою керування контентом.

У червні 2025 року комунальне підприємство «Центр електронних послуг» оголосило відкриті торги на придбання комплексу з очікуваною вартістю 10 мільйонів гривень через систему Prozorro.
Єдиним учасником аукціону стала київська фірма «Флайлайтс» з пропозицією на 4 грн меншою від очікуваної. Договір із фірмою уклали у липні 2025 року.

У серпні конструкція з’явивлась на відведеному для неї місці. У день Пам’яті загиблих захисників України, куб почав транслювати портрети полеглих на війні криворізьких Героїв.

Втім, наприкінці вересня екрани з Куба зняли та закрили його плівкою. Як пояснили чиновники на запит «Першого Криворізького» — комплекс працював у тестовому режимі і його розібрали тимчасово, щоб встановити LED-екрани на жорстку конструкцію, аби зробити його більш витривалим і надійним. Запрацював Куб вже у жовтні.

Додаткові витрати: майже 2 мільйони на обслуговування

Згодом КП «Центр електронних послуг» оголосило ще один тендер — на технічну підтримку та обслуговування «Куба пам’яті». Очікувана вартість — понад 2 мільйони гривень.
Підрядник має забезпечувати:

• цілодобову підтримку 24/7;
• контроль трансляції контенту;
• оновлення програмного забезпечення;
• захищену передачу даних;
• ремонт і виїзд на місце у разі несправностей;
• обслуговування електрики, вентиляції, акустики та конструкції.

Знову єдиний учасник — фірма «Флайлайтс» з пропозицією у 1,998 млн грн. Договір із нею уклали 18 лютого цього року.

Згідно з даними аналітичної платформи YouControl, ТОВ «Флайлайтс» зареєстроване у Києві у липні 2016 року. Власник — мешканець Київщини Дмитро Вірич.

Дискусія в громаді

Ініціатива вставновлення Куба викликала активне обговорення серед містян.
Депутатка міськради Наталя Шишка, висловила застереження щодо використання назви «Куб пам’яті», яка вже застосовується у волонтерському проєкті «Куби пам’яті» на проспекті Поштовому та доцільності витрачання 10 мільйонів гривень під час повномасштабної війни.

Мешканці міста зареєстрували петицію з вимогою спрямувати ці кошти на підтримку ЗСУ.

Під час опитування містян журналістами «Першого Криворізького» більшість людей заявили, що наразі пріоритетом має бути фінансування армії, закупівля дронів, амуніції та допомога військовим. Деякі криворіжці також висловили сумніви щодо прозорості використання коштів.

Сестра загиблого Героя Олексія Різниченка та співзасновниця громадської організації «Спільнота родин криворізьких Героїв» Катерина Станкевич вважає, що цифрові меморіали — це новий, сучасний спосіб вшанування, який приходить на заміну книжкам та чорним гранітним дошкам.

«Але водночас, це дуже крихкий лід. Оскільки ми перші в світі, хто розробляє практики пам’ятання в цю цифрову епоху, ми маємо ставитися дуже обережно до нових форм. Будь-який меморіал, навіть цифровий, має бути сенсовним, інклюзивним та взаємодіяти з простором. На даний момент, цей меморіал не може отримати, особисто від мене, високу оцінку по жодному з цих пунктів. Мені зрозуміла глобальна мета - трансляція інформації про загиблих. Але мені не зрозуміло кому і що саме. Тобто, він намагається розповісти про особистостей, але розповідає так мало і так

протокольно, що ти фізично не встигаєш відчути, хто перед тобою на портреті», — пояснює криворожанка.
Також Катерина вважає, що Куб не враховує фізичну, соціальну та емоційну інклюзию — меморіал недоступним для людей, які не зможуть побачити зображення. А без картинки — втрачається мета. Соціальна інклюзія включає рівне вшанування — всіх груп, всіх категорій. У випадку Куба пам’яті, родині треба подати заявку на розміщення. Таким чином, під питанням вшанування переселенців, самотніх бійців та багатьох інших загиблих. Емоційна інклюзія передбачає можливість обрати спосіб переживання — помолитися, покласти квіти, поспостерігати в тиші. Цей простій не дає можливість обрати через особливості свого розташування — гучне перехрестя, відсутність затінку та лавок, зручних підходів, відсутність можливості вшановувати тут і зараз.

«Коли я проходжу повз, Куб не спонукає мене затриматися, бо така вже його ідея. Можливо, він орієнтований на водіїв? Теж не варіант, бо на такому перехресті вони мають бути зосередженні на дорозі. Тому зазвичай я бачу тут родини, які цілеспрямовано прийшли дочекатися портрета свого близького», — каже Катерина.

Слово «інтерактивний», на її думку, тут використано для маркетингу. Якщо не можна вплинути на контент, повзаємодіяти з ним, значить в ньому немає інтерактивності. «На мій погляд, доречніше тоді було б назвати його “цифровий меморіальний екран” або “медіа-меморіал”», — пояснює сестра загиблого Героя.

Хто відповідає за контент

За інформацією міської влади, розпорядник інформації — Управління культури виконкому, а
відповідальність за трансляцію контенту несе комунальне підприємство «Центр електронних послуг».

Матеріали для розміщення приймають міські бібліотеки:

• бібліотека для дорослих (проспект Університетський, 27А), телефон (098) 747-98-87;
• дитяча бібліотека (вулиця Ярослава Мудрого, 36), телефон (098) 747-98-97.

Для розміщення інформації про загиблого необхідно надати:

• прізвище, ім’я та по-батькові;
• фото;
• дати життя і смерті;
• військове звання, посаду, номер або назву частини.

Якщо на Кубі є помилки, можна звернутися до Управління культури, за адресою площа Молодіжна 1, кабінет 107 або за телефоном (0564) 92-03-33.

Редакція «Першого Криворізького» намагалась зв’язатись із замовником конструкції — Центром електронних послуг (ЦЕП), щоб дізнатись відповіді на такі питання:

• в чому полягає інтерактивність Комплексу;
• як саме комплекс сприятиме «комунікації між містом і мешканцями».

Чиновники пообіцяли надати відповіді телефоном, але так і не вийшли на зв’язок. Також редакція отримала відповідь від директорки ЦЕП Ольги Дикун, в якому йдеться, що інтерактивність комплексу визначається сукупністю експлуатаційних характеристик, зокрема можливістю керування відображенням і відтворенням контенту, оперативної зміни інформаційних матеріалів, сценаріїв показу та графіків трансляції, а також застосуванням програмного та віддаленого адміністрування роботи його складових.

Що в інших містах

У місті Пирятин Полтавської області у серпні 2023 року встановили мультимедійний екран, на якому транслюють фото та інформацію про загиблих на війні мешканців міста. Вартість такого меморіалу — 750 тис грн.

6 грудня 2024 року у Харкові на кладовищі №18 відкрили мультимедійну інтерактивну дошку «Віртуальний меморіал пам’яті». Інтерактивна панель із сенсорним керуванням забезпечує доступ до електронної бази даних про загиблих захисників і захисниць України. За допомогою зручної цифрової навігації користувачі можуть знайти місце поховання, ознайомитися з біографією, відомостями про нагороди та обставини загибелі, а також переглянути архівні фото- й відеоматеріали. Роботу провели зусиллями комунального підприємства «Ритуал», волонтерів та благодійників.