Війна, клімат і блекаути: як атаки на енергетику змінюють Україну і що це означає для Кривого Рогу

Війна змінила не лише життя людей — вона змінила стан довкілля в Україні. Експерти станом на 2026 рік приблизні збитки довкіллю від бойових дій оцінюють у понад 6 трильйонів гривень. І це число продовжує зростати.

«Військові дії справді спричиняють дуже значні додаткові викиди парникових газів через руйнування будівель та інфраструктури, споживання великих обсягів палива, пожежі та інші фактори. Такі додаткові викиди, за оцінками Ініціативи з обліку викидів парникових газів внаслідок війни, становлять у середньому 79 млн т СО2е на рік, що перевищує річні викиди багатьох європейських країн. Частина цих викидів пов’язана зі споживанням дизельного пального та бензину генераторами, а також із витоками гексафториду сірки (SF6), який використовується в обладнанні високовольтних електричних підстанцій», — говорить Микола Шлапак, генеральний менеджер аналітичного центру DiXi Group у сфері зміни клімату.

Чому війна збільшує викиди

Як пояснює Микола Шлапак, генеральний менеджер аналітичного центру DiXi Group зі зміни клімату, частина викидів пов’язана з масовим використанням дизельних і бензинових генераторів. Але це не єдина причина.

«Значний вплив мають витоки гексафториду сірки (SF6), який використовується у високовольтних підстанціях. Його парниковий ефект у 23 500 разів більший за CO?. Навіть невеликі витоки під час руйнування обладнання мають суттєвий кліматичний ефект. Додаткові викиди виникають і через атаки на нафтобази та об’єкти газовидобування», — пояснює Микола Шлапак.

Тобто кожен удар по енергетичній інфраструктурі — це не лише темрява в домівках, а й додатковий тиск на клімат.

64 масовані атаки за чотири роки: як російська армія руйнує енергосистему

За даними аналітиків DiXi Group, з початку повномасштабного вторгнення Росія здійснила щонайменше 64 масовані атаки на енергетичну інфраструктуру України.

Під час них було застосовано:

• близько 12,7 тисячі ударних БПЛА;
• майже 2,9 тисячі ракет різних типів.

Оцінка базується на даних порталу Energy Map — до вибірки включали атаки, які Міністерство енергетики або «Укренерго» визначали як масовані.

Перші місяці повномасштабної війни характеризувались ударами по паливному сектору — нафтобазах і НПЗ. Але з осені 2022 року Росія перейшла до системних ракетно-дронових атак на енергосистему.

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомляла, що лише в січні 2026 року бюджет недоотримав близько 12 мільярдів гривень податків через перебої з енергопостачанням. За чотири роки війни близько двох третин довоєнних генеруючих потужностей окуповано, пошкоджено або знищено. Удари по підстанціях ускладнили перетоки електроенергії між регіонами та обмежили можливості імпорту.

Що це означає для Кривого Рогу

Для Кривого Рогу та Дніпропетровщини ці процеси особливо відчутні. Регіон регулярно зазнає атак на енергетичну інфраструктуру.

Андрій Терещук, генеральний директор ДТЕК Дніпровські електромережі, повідомив, що останні обстріли призвели до пошкодження генерації, передачі та розподілу, а також об’єктів теплопостачання. Через морози та використання електрообігрівачів навантаження на систему зросло, що змушує застосовувати жорсткіші обмеження споживання.

«Уся енергосистема України працює як єдиний механізм. Тому удари по будь-якому енергооб’єкту в будь-якому регіоні впливають на тривалість і частоту відключень і на Дніпропетровщині.

Росія постійно атакує ТЕЦ, гідро- та теплові електростанції, а також об’єкти передачі й розподілу електроенергії. Це зменшує обсяг виробленої електроенергії і можливість її доставки всім українцям в усіх областях. Додатково зростає навантаження на вже пошкоджені мережі через морози — обладнання працює інтенсивніше, родини включають більше електроприладів, що спричиняє більше аварій», — говорить Андрій Терещук.

Читайте також: Світло для Кривого Рогу: що кажуть експерти DiXi Group і як криворізькі ОСББ та інші містяни можуть вплинути на ситуацію

Чи можна пройти наступну зиму без блекаутів

Микола Шлапак із DiXi Group зазначає:

«Прогнозування в умовах активних бойових дій — вкрай складне. Якщо збережеться міжнародна підтримка, продовжаться ремонти і не буде критичних втрат генерації, система має шанс пройти наступний сезон без тривалих системних блекаутів. Важливі умови — резервне обладнання, посилення ППО та диверсифікація джерел генерації».

Тож наступна зима в Україні та зокрема в Кривому Розі залежить не лише від погоди. Вона залежить від безпеки, підтримки та витримки — як системи, так і кожного з нас. І від того, наскільки зелене відновлення стане не лозунгом, а реальною практикою у відбудові України.

У відео «Першого Криворізького» дивіться, чи реальне надалі зелене відновлення під час війни Росії в Україні та як Національний план з енергетики та клімату змінить країну до 2030 року.

---