Масниця 2026: як проводжати зиму і що означає кожен день свята

З 16 по 22 лютого в Україні відзначають одне з найтепліших і найсмачніших свят року — Масницю. А вже 23 лютого розпочнеться Великий піст.

Це свято символізує прощання із зимою та зустріч весни.

Історія свята

Масниця має дуже давнє походження — ще з дохристиянських часів. Для наших предків це був період пробудження природи та закликання весни. Свято пов'язували із сонцем, теплом і новим життям.

Згодом, із прийняттям християнства, Масниця стала підготовкою до Великого посту. У цей тиждень уже не їли м'яса, але дозволяли молочні продукти, сир та яйця.

В Україні свято має кілька назв: Колодій, Масляна, Сиропуст, Сирний тиждень, Запусти, Бабин тиждень. Кожна з них підкреслює особливості традицій.

Колодій — жіноче свято

В українській традиції Масниця-Колодій мала «жіночий характер». Вважалося, що саме жінки в ці дні головують у родині та громаді.

Цікавий звичай стосувався неодружених хлопців. Якщо парубок за рік не одружився, йому могли прив'язати до ноги прикрашену стрічками дерев'яну колодку. Щоб її зняти, треба було або пообіцяти швидке весілля, або відкупитися гостинцями.

Від цього й пішла назва «Колодій». Протягом тижня «колодка» проходила символічний цикл життя:

• у понеділок — народжувалася,

• у вівторок — її хрестини,

• у середу — святкували похрестини,

• у четвер — вона помирала,

• у п'ятницю — її ховали,

• у суботу — її оплакували.

Попри такі символічні дії, атмосфера залишалася веселою — адже це означало завершення зими.

Головна страва не млинці?

Сьогодні багато хто вважає, що Масниця — це передусім млинці. Але історично в Україні головною стравою були вареники з сиром та сметаною.

Також готували:

• сирні запіканки,

• налисники з начинками,

• рибний борщ,

• капустянку,

• тушковану капусту,

• холодець зі свинячих ніжок.

Велика кількість масла й сиру символізувала достаток та родючість.

Що означає кожен день Масниці

Понеділок — зустріч

Початок свята. У домівках прибирали, готували перші страви, пригощали гостей. Частину їжі залишали на помин предків.

Вівторок — загравання

День молоді. Влаштовували гуляння, знайомства, сватання. Вважалося, що знайомства цього дня можуть привести до щасливого шлюбу.

Середа — ласунка

Господині накривали багаті столи. Зять ішов у гості до тещі. Чим щедріший прийом — тим кращі стосунки в родині.

Четвер — розгуляй

Найгучніший день. Катання, змагання, співи, танці. Люди намагалися “випустити” всю зимову втому.

П'ятниця — тещині вечорниці

Тепер уже зять приймав тещу у себе. Це був день примирення та родинної поваги.

Субота — посиденьки зовиці

Молода невістка запрошувала сестер чоловіка, дарувала подарунки, пригощала стравами.

Неділя — прощена

Найважливіший день. Люди просили одне в одного вибачення, відповідали: «Бог простить». Спалювали опудало зими — як символ очищення і початку нового етапу.