Фіктивні оголошення про продаж неіснуючих товарів. Як безпечно купувати в інтернет-магазинах

Підроблені оголошення про продаж товарів або послуг — одна з найпоширеніших шахрайських схем в Україні. Зловмисники створюють фейкові сторінки, копіюють фото з інших сайтів, пропонують вигідні умови та змушують людей перераховувати гроші наперед. Попри постійні попередження правоохоронців, криворіжці й мешканці інших міст і надалі втрачають кошти через такі схеми.

Редакція «Першого Криворізького» звернулась до старшого інспектора з комунікації Криворізького районного управління поліції Ангеліни Крадожон, щоб дізнатись, як безпечно робити покупки в інтернеті й уберегтися від шахраїв.

Як працює шахрайська схема?

Працівниця поліції пояснила, що переважно зловмисники створюють сторінки в соцмережах, на маркетплейсах або в месенджерах. Вони викладають фото товарів, яких насправді не існує: техніки, гуми для авто, орендного житла, одягу, квитків на транспорт чи концерти тощо.

Покупця просять зробити передоплату — часткову або повну. Після оплати «продавець» зникає, блокує покупця або починає вимагати додаткові кошти, посилаючись на «помилки», «неправильно підраховану суму» чи «технічні збої».

На що шахраї тиснуть і чим заманюють?

• дуже низька ціна або «вигідна акція»;

• дефіцитний товар «тільки сьогодні»;

• терміновість: «замовляйте зараз, бо заберуть інші»;

• переконування в безпеці: «я офіційний продавець», «я порядна людина»;

• фейкові скрини чеків чи відгуків.

Ознаки підробленого оголошення:

• відсутня можливість оплатити при отриманні;

• нечіткі або крадені з інтернету фото;

• занадто низька ціна;

• небажання продавця надати додаткові фото чи відео товару;

• відсутність перевірених способів оплати;

• створений нещодавно акаунт або численні негативні відгуки;

• продавець уникає дзвінків, просить писати лише в чаті.

Типові помилки покупців:

• надсилати повну передоплату незнайомій людині;

• вірити в «вигідну ціну» без перевірки продавця;

• ігнорувати підозрілі формулювання;

• поспішати у купівлі, коли «треба терміново»;

• здійснювати оплату через сумнівні сервіси або на особисті картки.

Щоб безпечно купувати в інтернеті:

• користуйтеся офіційними маркетплейсами з безпечними платежами;

• вимагайте відео товару «тут і зараз»;

• не погоджуйтесь на повну передоплату незнайомій людині;

• порівнюйте ціну з ринковою: якщо надто дешево — це привід насторожитися;

• перевіряйте профіль продавця, дату створення й відгуки;

• читайте умови доставляння та повернення;

• уникайте «переказів на інші реквізити» — це типова схема шахраїв.

Як перевірити продавця:

• ввести номер телефону або картки у пошук Google: часто інформація про шахраїв уже є в мережі;

• переглянути профілі продавця в соцмережах;

• попросити відеодзвінок або демонстрацію товару;

• перевірити дані ФОП або магазину в держреєстрах (Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та ФОП, Єдиному державному реєстрі судових рішень, Реєстрі платників ПДВ / РРО).

Чи реально повернути гроші?

За словами інспекторки, повернути кошти можливо, але це складно. Правоохоронці відкривають кримінальні справи за заявами потерпілих, однак у багатьох випадках шахраї користуються підставними картками та анонімними акаунтами. Чим швидше людина, що постраждала від шахраїв, звертається до поліції та банку, тим більше шансів заблокувати частину переказу.

Історія криворожанки, яка втратила гроші, купуючи неіснуючі квитки на автобус

Криворожанка Аліна (із міркувань безпеки та приватності ім’я респондентки змінено) розповіла, як стала жертвою шахраїв, коли терміново шукала квитки для себе та своєї знайомої до Житомира. У мережі вона знайшла «вигідну пропозицію» й швидко зв’язалася з продавцем. Його відповіді здавались їй дивними, але через поспіх дівчина вирішила купувати.

Після перерахування грошей за два квитки продавець заявив, що «суму порахували неправильно» і треба доплатити. Аліна погодилась і доплатила. Потім він повідомив, що квитки «не вийшло забронювати», але вони забронюються, якщо переказати всю суму однією транзакцією. Також він додав, що ті гроші, які дівчина надіслала раніше, повернуться їй на картку. На неї тиснуло те, що виїхати треба терміново, тож вона знову заплатила за два квитки.

Згодом продавець написав про іншу помилку, через яку квитки не забронювалися, попросив здійснити оплату на інші реквізити та ще раз запевнив, що гроші повернуться. Аліна мала сильний стрес і потребу їхати негайно, тому переказала останні гроші та просто чекала часу від’їзду. У зазначений час на автовокзалі не було машини, на якій дівчина зі знайомою мала їхати до Житомира, і в цей момент дівчата почали розуміти, що стикнулися із шахраями. Вони спробували дзвонити водію автівки на номер, який їм дали, але виявилося, що по той бік телефону був не водій, а звичайний хлопець, який просто дозволив використовувати свій номер телефону.

У результаті Аліна втратила всі кошти з картки, а квитків так і не отримала. Дістатися Житомира їм із подругою все ж вдалося, але гроші повернути — ні.

Що говорять психологи?

Психологиня Юлія Табакіна на запит «Першого Криворізького» пояснює: те, що люди потрапляють у шахрайські схеми, не означає, що вони наївні чи необачні. Часто це питання не знань, а стану, у якому перебуває людина.

За її словами, коли ми поспішаємо, нервуємо або відчуваємо тиск, мозок переходить зі «спокійного режиму» в «аварійний». У такому стані ми гірше аналізуємо інформацію, менше сумніваємося й легше віримо тому, хто пропонує «швидке рішення».

Часто спрацьовують такі психологічні механізми:

• тиск часу — усе, що звучить як «терміново» чи «лише зараз», змушує мозок діяти швидко, а не аналізувати;

• стрес знижує критичність — коли людина поспішає або переживає, вона менше перевіряє інформацію і легше вірить тому, хто пропонує «просте рішення»;

• потреба контролю — хочеться «хоч щось зробити», тому переказ грошей може здаватися способом вплинути на ситуацію, і цим користуються шахраї;

• ефект вкладених зусиль — після першої оплати важче зупинитися: здається, що якщо вже почав, то треба «довести справу до кінця». Тому жертву легше вмовити на повторні платежі.

Як не потрапити в пастку: поради психологині

• Зробіть паузу. Навіть пів хвилини допомагають повернути контроль і увімкнути логіку.

• Поставте собі два запитання: «Чи не надто продавець квапить або змінює умови?», «Що я зараз відчуваю?» Сильні емоції — це майже завжди сигнал про небезпеку.

• Поверніть собі відчуття безпеки. Скажіть собі: «Я можу перевірити. Я можу почекати». Це знижує тиск і допомагає мислити тверезіше.

• Перевірте джерело. У стресі ми забуваємо про елементарне: ввести номер у Google або перевірити офіційні сторінки продавця. Це займає одну хвилину.

Психологиня підкреслює: люди потрапляють у шахрайські схеми не через наївність, а через емоційний стан.

«Наш мозок працює інакше, коли нами керують страх чи поспіх. Найкраще, що можна зробити, — навчитися вчасно помічати цей момент і дати собі хоча б хвилину подумати. Це найефективніший спосіб захиститись», — підсумувала Юлія.