У Кривому Розі дедалі частіше трапляються випадки, коли шахраї маскуються під волонтерів, військових або благодійників. Вони тиснуть на емоції, використовують фейкові сторінки та документи, вигадують «термінові» ситуації.

Особливо часто вони діють у соцмережах, де створюють фейкові канали й пропонують перейти за підозрілими посиланнями, нібито щоб задонатити на допомогу.

Редакція «Першого Криворізького» звернулась до начальника відділу управління протидії кіберзлочинності в Дніпропетровській області Дмитра Данченка, щоб дізнатись, як відрізнити справжні збори від фейкових.

Як поводяться шахраї

«Благодійні збори від фондів, держави і так далі дійсно існують офіційні, але дуже часто цим користуються і шахраї. Створюють різні канали зазвичай в Telegram, під виглядом офіційних, і надають посилання для того, щоб начебто зібрати на допомогу», — пояснює Дмитро Данченко.

Правоохоронець наголошує, що посилання зазвичай містять форми вводу банківської картки для того, щоб можна було ввести номер картки, термін дії та CVV-код для переказу коштів. Проте насправді цей ресурс повністю контролюють шахраї та надалі списують із вашого рахунку кошти, оскільки всі дані їм відомі.

Під приводом допомоги військовим шахраї діють так само активно. Вони копіюють історії про поранених, вигадують діагнози, використовують чужі фото — аби викликати довіру та поспіх. Одну з таких історій редакція «Першого Криворізького» нещодавно перевірила.

Реальний випадок

Редакція отримала повідомлення: «Терміново допоможіть поширити збір для захисниці!»

Жінка стверджувала, що вона військова і їй потрібні гроші на операцію, надавала знімки з лікарні та посилання на інші канали, які вже поширили її збір.

Усе було емоційно й терміново, мало переконливий вигляд — типовий інструмент тиску, який часто використовують шахраї.

Але під час перевірки відразу з’явилися «червоні прапорці»:

• банківська картка оформлена на іншу людину;

• сторінка в соцмережах дуже підозріла;

• збір відкритий понад пів року, без жодних оновлень чи звітності;

• різні посилання на збір мали різну суму, яку необхідно зібрати;

• жінка тиснула «терміновістю».

Згодом редакція знайшла ще більше сумнівних фактів про «військову»:

• має 5 акаунтів у Facebook;

• 4 акаунти в Telegram;

• понад 10 банківських карток;

• сотні дописів зі «зборами на лікування»;

• десятки «прайсів» і «виписок» із лікарень, які вона пересилає різним людям;

• ніде немає звітів;

• збори тривають роками, але «операція» завжди «завтра» або «в п’ятницю».

Бачимо, що тактика шахрайки була така:

• використовувати слова-тригери: «Терміново, допоможіть!», «Гроші необхідні на завтра» тощо;

• не називати чіткої суми;

• не вести підрахунку;

• не давати звітів.

Як протидіяти емоційному тиску від шахраїв

Психологиня Анастасія Вовк пояснює, що шахраї свідомо використовують емоційний тиск, щоб вимкнути раціональне мислення.

«Одразу так раціонально відреагувати не можуть усі, тому первинно важливо використати техніки дихання. Вони допомагають вийти зі стану паніки та повернути контроль», — зазначає фахівчиня.

Після цього вона радить зробити паузу й поставити собі запитання: «Якщо б я був(-ла) не обмежена в часі, чи діяла б я так само?».

Також можна запитати себе й інші питання за технікою «Дзвін»:

• Д — чи моя паніка доречна, враховуючи ситуацію?

• З — чи можна ситуацію змінити?

• В — чи ситуація важлива для мене?

• ІН — чи ініціювати зараз якість дії зі своєї паніки варто того?

Ще один важливий момент — усвідомити, що ніяких ситуацій, де потрібно діяти «тут і зараз», у фінансових чи офіційних процесах не існує.

«На обробку інформації, у тому числі в банках, є щонайменше 24 години.

Єдине, що можна зробити негайно — заблокувати свою картку, якщо виникла підозра на шахрайство», — наголошує психологиня.

Як криворіжцям не потрапити в пастку — поради від кіберполіції

Дмитро Данченко порадив криворіжцям, що необхідно робити, щоб не потрапити на гачок шахраїв, які представляються «благодійними фондами»:

• перевірити, чи це джерело офіційне:

«Зайти на офіційний сайт відповідної організації. Перевірити, чи є цей канал у зазначених офіційних джерелах. Якщо його немає, то це вже однозначно буде дія шахраїв», — пояснює Дмитро;

• подивитися на саме посилання, за яким вам пропонують перейти. Якщо воно не містить ознак офіційного джерела, тобто невідомий домен, який не має стосунку до державних органів і так далі, то це теж є стовідсоткова ознака дій шахраїв.

Нагадаємо, офіційні урядові сайти мають домен gov.ua.

Як безпечно донатити військовим

«Краще довіряти тим джерелам, які ви знаєте особисто: друзям, знайомим, які вже безпосередньо знають той збір», — наголосив Дмитро Данченко.

В іншому випадку — обирати офіційні збори від всеукраїнських фондів, які розміщують різні великі офіційні установи.

«Це можуть бути банки, служби таксі, заправки, фонди і так далі, тобто організації, які безпосередньо відповідають за розміщену в них інформацію», — пояснив кіберполіцейський.

Якщо ж це просто посилання в соцмережах, то, за словами Дмитра, його варто піддавати великому сумніву, адже шахраї можуть так само брати офіційні збори, отримувати документи під ці офіційні збори, начебто для перевірки, що дійсно ведеться збір, а потім ці документи виставляти від себе, але рахунок уже буде не той, на який дійсно збирають кошти.