Допомога ООН, Червоного Хреста: як криворіжцям уберегтися від шахрайства з крадіжкою грошей

В Україні, зокрема Кривому Розі, упроваджують різні програми виплат грошової допомоги для подолання наслідків військової агресії РФ. Через це значно почастішали випадки електронного шахрайства.

Наприклад, під виглядом грошової допомоги від Організації Об’єднаних Націй (ООН), Червоного Хреста чи Міністерства соцполітики шахраї збирають персональні дані українців, а далі крадуть гроші з банківських карток.

Читайте також: Телефонні шахраї під виглядом поліції: що потрібно знати криворіжцям

Редакція «Першого Криворізького» дізнавалась, як працює шахрайська схема, як цьому запобігти та де шукати достовірну інформацію про виплати від міжнародних організацій.

Як працює схема?

Ви отримуєте фейкове, неправдиве повідомлення через месенджер, SMS або соціальні мережі. Воно містить інформацію про нібито фінансову допомогу від ООН, Червоного Хреста, Мінсоцполітики тощо.

У повідомленні міститься посилання на фальшиві сайти або чатботи, які називаються фішинговими.

Фішингові посилання — це вебсторінки, головний розділ яких імітує офіційні урядові, міжнародні та банківські вебсайти, що пропонують отримання грошової допомоги.

Після переходу на сайт вас просять заповнити форму, де ви вводите:

• особисті дані;

• реквізити платіжних карток;

• логіни, паролі або іншу конфіденційну інформацію.

Таким чином шахраї отримують доступ до вашого рахунку та використовують отримані дані для викрадення грошей із вашої картки.

Який вигляд мають фейкові повідомлення?

Де перевірити справжню інформацію?

ООН, інші міжнародні організації, Мінсоцполітики не надсилають персоналізованих повідомлень із вимогою натиснути на підозрілі посилання або ввести особисту інформацію в чатботах.

Єдиний офіційний ресурс для отримання допомоги від міжнародних організацій онлайн — це єДопомога.

Щоб отримати допомогу від Червоного Хреста, окрім платформи «єДопомога», потрібно звернутись безпосередньо до організації через канали зв’язку, які можна знайти на офіційному сайті.

Звернутись по допомогу до Мінсоцполітики можна також лише через офіційні канали — застосунок «Дія», центри надання адміністративних послуг або органи соціального захисту.

Як уберегтись від шахрайської схеми з фейковими виплатами?

Аби не попастись на гачок шахраїв, дотримуйтесь таких порад:

• не передавайте третім особам особисто чи онлайн через інтернет реквізити своїх банківських карток, номери рахунків, CVV-код, будь-яку іншу інформацію, яка може бути використана для здійснення платежів;

• будь-які відомості про ваш банківський рахунок можуть дати шахраям змогу заволодіти вашими грошима;

• уникайте переходів за підозрілими посиланнями, завжди перевіряйте достовірність отриманої інформації;

• посилання, що нібито ведуть на «Приват24», «Дію», «єПідтримку», Telegram-боти й подібні ресурси, можуть виявитися шахрайськими.

Що робити, якщо ви перейшли за посиланням або ввели дані банківської картки?

З цього питання редакція звернулась по консультацію до Дмитра Данченка — начальника відділу управління протидії кіберзлочинам в Дніпропетровській області Департаменту кіберполіції НПУ.

За його словами, якщо ви перейшли за посиланням, але не вводили дані банківської картки — нічого ще не відбулося.

Якщо ж ви все-таки ввели дані на фейковому сайті, треба звернутись до банку та спробувати заблокувати грошові кошти, які були перераховані.

«Інколи банк перераховує гроші одразу, іноді — до години. Якщо звернутись одразу, протягом 15 хвилин, тоді є шанс заблокувати переказ і кошти не надійдуть шахраям», — повідомив фахівець.

Якщо гроші вже перейшли до шахраїв, блокувати їх немає можливості. Але треба обов’язково звернутись до правоохоронних органів, зокрема на сайт Кіберполіції.

«Часто шахраї використовують одні й ті самі картки. Можливо, у правоохоронців уже були зафіксовані випадки перерахунку грошей за ідентичними рахунками», — розповів Дмитро Данченко.

Чи отримують шахраї покарання за махінації з виплатами від міжнародних організацій?

У Кривому Розі засудили чоловіка, який був пособником у шахрайській схемі та розсилав фішингові посилання під виглядом допомоги від ООН.

Організатор створював фальшиві посилання, а помічник поширював їх у соцмережах, щоб отримати дані банківських карток.

Потерпіла знайшла в Telegram оголошення про «виплати від ООН» і перейшла за посиланням, яке мало вигляд сторінки входу до «Приват24». Увівши логін і пароль, вона передала свої дані шахраям.

Організатор схеми прив’язав її банківський акаунт до свого електронного гаманця, оформив інтернет-замовлення в супермаркеті на 10 тисяч гривень та оплатив його коштами жінки. Помічник забрав товар.

Криворіжець визнав провину та підписав угоду зі слідством. Суд визнав його винним у пособництві, шахрайстві у великих розмірах і відмиванні коштів.

За сукупністю злочинів він отримав 5 років ув’язнення, але покарання замінили на 2 роки умовно.

Матеріали щодо організатора шахрайської схеми розглядались в окремій кримінальній справі.