Святвечір і Різдво — це дні, коли українські родини збираються разом, згадують давні звичаї та наповнюють дім світлом і теплом. У цих святах поєднуються духовність, сімейність і повага до традицій, які передаються з покоління в покоління.

Святвечір: символи і ритуали

Святвечір за новим календарем відзначають 24 грудня. Це останній день Різдвяного посту, тому на столі мають бути пісні страви — зазвичай 12. Головна з них — кутя, символ єдності, достатку і пам’яті про предків.

Святу вечерю починають із появою першої зірки — нагадуванням про Вифлеємську зірку. У різних родинах набір страв може відрізнятися, але незмінними залишаються кутя, узвар та молитва перед початком трапези.

У багатьох домівках до столу приносять дідуха — сніп пшениці або жита, що символізує добробут і зв’язок поколінь. На стіл ставлять свічку як знак світла, яке приходить у дім разом із Різдвом.

Є й інші традиції: частину їжі залишають для померлих родичів, дітлахи несуть вечерю хрещеним і старшим членам родини, а господар обходить усю сім’ю та свійських тварин, бажаючи добробуту й захисту.

Різдво: день радості та колядок

25 грудня українці відзначають Різдво Христове. Після завершення посту родина збирається за святковим столом, де вже можна подавати м’ясні страви, ковбаси, пироги та інші гостинці.

Вранці багато хто йде на святкове богослужіння, а після нього починається улюблена традиція — колядування. Колядники співають пісні про народження Христа, а господарі дякують їм солодощами чи монетами.

Різдво неможливо уявити й без ялинки. Її прикраси символізують дари волхвів, а зірка на верхівці нагадує про Вифлеємську зірку. У деяких громадах і досі зберіглися вертепи — невеликі вистави про народження Ісуса — та «водіння Кози», веселий обряд із перевдяганнями, жартами й піснями.

З цими днями пов’язані й прикмети: зоряне небо на Святвечір пророкує гарний врожай, а сніг — достаток у новому році.