Чому історичні звалища — це не норма, і хто має їх ліквідувати в Кривому Розі

Історичні місця розміщення відходів — це не просто старі смітники, про які «забули» десятиліття тому. Це території, де відходи роками отруювали ґрунт, підземні та навіть поверхневі води. У багатьох громадах вони досі не рекультивовані, не закриті й не очищені, хоча становлять реальну загрозу довкіллю й здоров’ю людей.

Раніше редакція «Першого Криворізького» писала, що в липні на офіційному сайті міськради було опубліковано проєкт документа державного планування «Міський план управління відходами в м. Кривий Ріг» та звіт про стратегічну екологічну оцінку (SEO).

Проблема, про яку роками говорили екологи, активісти, знову виходить на поверхню. І не випадково: у межах Національного плану управління відходами на 2025–2033 роки Україна вперше системно підходить до ліквідації таких територій.

«Основною метою Національного плану управління відходами на 2025-2033 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 р. № 1353-р, є забезпечення переходу до сучасного управління відходами для їх ефективного використання як ресурсів та сталого розвитку шляхом запобігання їх утворенню відповідно до державної політики у сфері управління відходами; здійснення заходів у сфері управління відходами без загрози здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу шляхом зменшення негативних наслідків від утворення відходів та їх управління; забезпечення і підвищення ефективності такого використання, що є вкрай важливим для переходу до циркулярної економіки та забезпечення довгострокової конкурентоздатності», — пишуть експерти Державної екологічної інспекції України.

Чому це важливо: від старих звалищ — до сучасної системи управління відходами

У грудні 2024 року уряд затвердив Національний план управління відходами — документ, що має стати дорожньою картою переходу до циркулярної економіки. Його головна мета — перестати ставитися до сміття як до проблеми та почати працювати з ним як з ресурсом. Про складові плану управління відходами редакція «Першого Криворізького» писала тут.

Планом передбачено:

• ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ;
• очищення історично забруднених ділянок;
• рекультивацію територій, де раніше складували відходи;
• контроль екологічної безпеки таких місць.

Ці кроки — ключ до того, щоб Україна могла відповідати європейським нормам і зменшити ризики для людей.

Контроль посилили: що робить Держекоінспекція

Як повідомили у Державній екологічній інспекції, міжрегіональні підрозділи ДЕІ зараз працюють у посиленому режимі. Вони:

• перевіряють дотримання законодавства у сфері поводження з відходами;
• фіксують нові несанкціоновані звалища;
• зобов’язують громади усувати порушення;
• контролюють стан історичних місць розміщення відходів.

Зазначимо, що з 1 жовтня 2025 року інспекція працює за новим дорученням №1688, яке передбачає аналіз усіх так званих історичних звалищ та регулярне оновлення інформації.

Також у Держекоінспекції повідомляють, що українці активно долучаються: через платформу #ЕкоЗагроза кожен може надіслати звернення щодо засмічення територій громад.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про управління відходами», саме органи місцевого самоврядування відповідають за ліквідацію несанкціонованих звалищ. Вони мають:

• прибирати стихійні смітники,
• здійснювати моніторинг територій,
• проводити просвітницьку роботу,
• запобігати появі нових незаконних місць скидання сміття.

Раніше редакція нашого сайту писала, що такі несанкціоновані звалища є суттєвою екологічною проблемою Кривого Рогу. Багато побутового та габаритного сміття криворіжці викидають на несанкціоновані сміттєзвалища, а на їх ліквідацію з міського і районних бюджетів виділяють щороку мільйони.