Від модульних містечок до нових кварталів: історії переселенців Кривого Рогу та Донеччини

Після початку повномасштабного вторгнення Кривий Ріг і громади Криворізького району стали одним із головних прихистків для людей, які тікали від війни з Донеччини, Луганщини, Херсонщини й інших областей. Лише в Криворізькому районі сьогодні зареєстровані понад 73,7 тисячі переселенців, з них 16 тисяч дітей. Про це редакції «Першого Криворізького» розповів Євген Ситниченко, голова Криворізької районної військової адміністрації. Для них відкривають модульні містечка, ремонтують гуртожитки, запускають програми підтримки та працевлаштування. Однак попри це проблема житла залишається гострою: більшість модульних містечок розраховані на кілька місяців перебування, а люди живуть там уже роками.

«На території нашого району ми продовжуємо надавати всю необхідну допомогу нашим внутрішньо переміщеним особам. Допомагаємо з пошуком житла, є можливість отримати й психологічну та медичну допомогу.

Якщо дітям потрібна освіта, то є допомога юридична щодо влаштування до навчальних закладів», — говорить Євген Ситниченко.

Питання житла є одним з найголовніших ще з 2014 року. Існує чимало випадків, коли люди виїжджали з окупованих територій, але не отримавши допомоги з житлом, поверталися в окупацію. За словами уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, таке рішення люди ухвалюють через соціально-економічні труднощі на новому місці. Згідно з результатами соціологічного дослідження «Актуальні проблеми ВПО» для 85% переселенців критичною є проблема з житлом.

Від гуртожитків до модульних містечок: де і як живуть переселенці в Криворізькому районі

«Тримаємось і живемо»: як у Софіївській громаді облаштовують життя для переселенців

Усі громади району, зокрема й Софіївська, надають допомогу переселенцям: житло, медичні й психологічні послуги, освітній супровід для дітей, юридичну підтримку.

Переселенці почали приїжджати до Софіївської громади ще у 2014 році. Тоді було всього три сім’ї. Їх поселили в гуртожиток, реконструйований спільно з програмою ООН.

«Тут чудові умови, нас усе влаштовує. Ми хотіли бути ближче до Донецької області, бо вірили й надіялися повернутися додому. Але вибору немає — треба триматися і жити далі», — каже жінка.

Наталя працює бухгалтером і вдячна, що змогла швидко знайти роботу в громаді. Її син навчається. Зараз родина стикається з проблемами зі здоров’ям.

«Другого варіанта в нас немає. Тримаємось і справляємось», — додає переселенка.

Разом із Наталею та Микитою в гуртожитку проживають іще 17 людей і декілька їхніх домашніх улюбленців, дехто перебуває там із 2022 року. Зусиллями благодійних фондів і міжнародних організацій у софіївському гуртожитку зробили ремонт кухні та кімнат. Марина Ятманова, комендантка гуртожитку, зазначила, що часткові ремонтні роботи виконали коштом міжнародної організації, а всю необхідну побутову техніку та меблі для кухні надав благодійний фонд «Право на захист».



Окрім спільної кухні, у гуртожитку коштом благодійної організації зробили косметичний ремонт кімнат переселенців. Але сьогодні залишається актуальним питання капітального ремонту самої будівлі.



На подвір’ї біля гуртожитку вже відквітували троянди, які посадила переселенка з Луганської області, що побажала залишитись анонімною, оскільки в окупованому ворогом селі ще залишається її донька. До Софіївки вона виїхала з чоловіком і родиною другої доньки.



Поряд із будівлею гуртожитку для переселенців та інших мешканців громади облаштували сучасну громадську пральню, де послуги прання для переселенців надають безплатно, а для місцевих встановлені свої ціни.



Наприкінці минулого року загалом у Софіївській громаді проживало понад тисячу переселенців. Людей розселяли також у вільні будинки, навчальні заклади, а мешканці громади часто відкривали свої домівки для новоприбулих.

Нове житло для переселенців у громаді та проєкти

У 2025 році Софіївська громада спільно з Бахмутською військовою адміністрацією готує реконструкцію старої будівлі амбулаторії, що неподалік старого гуртожитку, який працює з 2015 року. Там планують облаштувати 30 кімнат: половину — для переселенців із Бахмуту, які нині мешкають у Софіївці, а ще половину — для тих, хто стоїть на квартирній черзі (діти-сироти, учасники бойових дій, місцеві мешканці без житла).

«На проєктування селищна рада виділила 600 тисяч гривень, ще стільки ж надала Бахмутська адміністрація. Загалом бюджет проєкту становить 1,2 мільйона гривень.

Окрім цього, благодійна організація Української греко-католицької церкви “Карітас” ремонтує три будинки, які громада передасть для тимчасового проживання переселенців.

У майбутньому ці будинки надаватимуться переселенцям за бальною системою. Хто набере більше балів, той і отримає житло. Але приватизувати його не можна, воно залишатиметься у власності громади та безкоштовно надаватиметься для проживання», — розповідає Антон Масько, заступник софіївського селищного голови.

Модульне містечко для переселенців у Кривому Розі: як живуть люди

У Тернівському районі міста на вулиці Люблінській, 1 уже з весни 2015 року функціонує модульне містечко для внутрішньо переміщених осіб. Раніше редакція «Першого Криворізького» писала, що в містечку мешкають 156 людей — це 70 сімей, серед яких 50 дітей, 30 пенсіонерів і 21 людина з інвалідністю.



Містечко включає три гуртожитки та чотири будинки сімейного типу. В одному сімейному будинку можуть мешкати до чотирьох сімей. Кожна отримує дві кімнати, кухню та санвузол із душем.

Зазначимо, що містечко належить комунальному підприємству «Сансервіс», яке цього разу проігнорувало запит на зйомку журналістів «Першого Криворізького».

Редакції відомо про платне проживання в модульному містечку — 150 гривень на місяць за ліжко-місце, що включає воду й електроенергію. Для дітей до трьох років проживання безкоштовне.

Криворізький район став домом для десятків тисяч переселенців, які були змушені покинути свої домівки через війну. Тут працюють модульні містечка, гуртожитки й інші форми тимчасового житла, громади і благодійні організації долучаються до їх облаштування. Водночас гостро стоїть питання довготривалого житла, адже тимчасові рішення, розраховані на кілька місяців, фактично стають постійними. Попри труднощі приклади Софіївської громади та мешканців модульного містечка в Кривому Розі показують: люди намагаються створити побут, знаходять роботу, дбають про освіту дітей і поступово інтегруються в нові громади.

Державні програми не охоплюють людей, чиє житло в окупації

В Україні існують державні програми щодо надання компенсації за зруйноване чи пошкоджене житло. Зокрема, «єВідновлення» та «єОселя». Також є можливість отримати тимчасове житло через фонд житла для тимчасового проживання або за допомогою сервісу «Прихисток», який допомагає знайти безкоштовне житло. Проте не всі жителі Донеччини можуть скористатися цими програмами. ВПО з окупованих територій не мають права подавати заявки, бо держава не має технічної й юридичної можливості перевірити факт руйнування. Адже в Україні зареєстровано законопроєкт №11161, який вносить необхідні зміни, але він перебуває на підписі президента з кінця 2024 року. Одна з причин, чому його не підписують — відсутність грошей.

Житло для маріупольців в Дніпрі

Маріуполь — одне з найбільших міст Донеччини, яке майже вщент зруйнували російські загарбники. Маріупольці змушені були або їхати за кордон, або шукати новий дім в Україні.


Ще на початку повномасштабної війни в різних містах України відкрили центри «Я — Маріуполь».

Згодом у місті Дніпро стартував проєкт зі створення соціального житла для переселенців. Над ним працювали мерії Дніпра та Маріуполя за підтримки уряду Франції й низки міжнародних організацій та благодійних місій.

27 квітня 2023 року у Дніпрі відкрили перший з запланованих гуртожитків.


Один з відремонтованих гуртожитків у Дніпрі для маріупольців. Фото: "Новини Донбасу"

Загалом, за даними Маріупольської міської адміністрації, станом на зараз у цьому місті 1294 маріупольці з найбільш вразливих категорій забезпечено якісним соціальним тимчасовим житлом.




Крім реновації існуючих будівель, на 2025-2027 роки передбачені:

1. Спільна програма з Держмолодьжитло щодо покращення умов іпотечного кредитування для маріупольців.
2. Будівництво житла комунальної власності для подальшої передачі під соціальну оренду.

При цьому за кордоном та на орендованих квартирах в Україні мешкають десятки, якщо не сотні тисяч маріупольців і повністю проблеми це не вирішує.

Міні-копія міста Бахмут

Бахмут можна назвати «містом-привидом»: знищена інфраструктура, зруйновані будинки.



Для бахмутян з'явилось велике довгострокове рішення — будівництво нового житла в одній з областей України. Розглянемо приклад такого проєкту.

До повномасштабного російського вторгнення у Бахмуті проживало близько 73 тисяч мешканців. В місті вирувало життя, попри постійне наближення лінії фронту. Бахмут був центром соляної промисловості та залізничним вузлом. Під час боїв місто зруйноване на 80%, вщент знищена критична та соціальна інфраструктура. Через постійні ворожі обстріли, та гуманітарну катастрофу більшість мешканців Бахмута й Бахмутської громади вимушено евакуювалися до більш безпечних регіонів України та за кордон.

Восени минулого року з’явилася інформація, що житло для певної частини бахмутян хочуть звести на Київщині, у Баришівській громаді. На сторінці Баришівської селищної ради 29 липня 2024 року опублікували, що під час зустрічі керівництва Баришівської селищної територіальної громади з керівництвом Бахмутської міської територіальною громадою було презентовано концепцію «Сталева Мрія Бахмут-Баришівка», яка передбачає будівництво нового житлового кварталу за сучасними технологіями та нормами. Проте невдовзі стало відомо, що житловий квартал для бахмутян збудують на Рівненщині, в селі Гоща.

В листопаді у польській Варшаві презентували оновлений проєкт, який має назву «Бахмут-Гоща», розроблений компанією «Метінвест». Розробка передбачає фінансування розміром приблизно в 111 мільйонів доларів.

В житловому кварталі зможуть оселитися близько 3 тисяч людей. Загальна площа 200 тисяч квадратних метрів, забудова здійснюватиметься на площі 10 гектарів.




Жителі Бахмута, коли квартал буде побудовано, зможуть хоч на мить ніби опинитися в рідному місті, адже назви районів будуть подібні до тих, які були раніше — Район Літака, Цветмет, Забахмутка, Комарівка та Садибна забудова. Бахмут був містом троянд. У 2015 році на «Алеї троянд» зафіксували рекорд України у номінації «Найбільша кількість троянд в одній локації». Саме тому в Гощі також хочуть зробити таку алею, щоб кожен бахмутян міг згадати про свою малу батьківщину.




Проєкт «Сталева мрія Бахмут-Гоща»

Бахмутська та Гощанська громади об’єднали зусилля для реалізації проєкту «Сталева Мрія Бахмут-Гоща» на території селища Гоща Рівненського району Рівненської області (35 км від міста Рівне).




Як розповіли «Новинам Донбасу» представники Бахмутської міської військової адміністрації у відповіді на запит, у травні 2025 року Бахмутська МВА та Гощанська селищна рада уклали Меморандум про співпрацю в рамках реалізації проєкту. Головна мета — забезпечити безпечне, комфортне та гідне життя для бахмутян, які були змушені покинути свої домівки.

«У червні 2025 року на черговій 63-ій сесії Гощанської селищної ради затверджено проєкт землеустрою та передано постійне користування комунальному підприємству «Бахмутська житлова управляюча компанія» земельні ділянки загальною площею 5,99 га для будівництва і обслуговування багатоквартирних будинків у селищі Гоща», — йдеться у повідомленні.

У Бахмутській адміністрації додали, що реалізація значної частини проєкту планується коштом міжнародних фондів, інших неурядових українських та міжнародних організацій. Тому чітку дату закінчення будівництва житлового кварталу наразі надати неможливо, проте пошук джерел фінансування вже розпочато.

Центр відродження. Мета — об’єднати схід і захід України

«Наша країна не об’єднана, для нас випробовування, як ми зможемо разом інтегруватися, працювати, жити. Треба зберегти і не втратити наше, місцеве. Мета — об’єднати захід і схід України», — розповів в інтерв’ю «Новинам Донбасу» голова Гощанської територіальної громади Микола Панчук.

Відбулися дві сесії в Гощанській територіальній громаді, на одній з сесій було надано дозвіл на виготовлення технічної документації по відводу земельної ділянки в розмірі 6 га, але потім буде додано ще 4 га. На другій сесії були затверджені проєкти. Наразі відбувається пошук фінансування з різних сторін. Почати втілювати цей проєкт в реальність планується вже в наступному 2026 році.

За словами Панчука, в містечку будуть побудовані 4-поверхові будинки. Загалом в кварталі можна буде розмістити понад 3000 людей.

Селищний голова наголосив, що Гоща потребує нових фахівців різних професій. Зокрема, в місцевій лікарні багато спеціалістів пенсійного віку, тому через декілька років медичний заклад має оновити склад.

Якщо це рішення буде втілене в життя — воно може стати прикладом і для інших міст та громад.

---