Мігрень — це не головний біль, який можна перетерпіти, а складне хронічне захворювання, яке має свої фази, симптоми й правила проживання. Редакція «Першого Криворізького» разом із лікаркою-неврологинею Тетяною Єременко розвінчує популярні упередження.

Міф: мігрень — це просто головний біль

Правда: мігрень — хронічне ендокринологічне захворювання, яке може характеризуватись не лише головним болем.
Мігрень має чотири стадії:

1. продрому — початкового етапу, коли з’являються перші симптоми, не всі його відчувають, але дехто фіксує роздратування, сонливість, потребу позіхання. Пацієнти можуть навіть не пов’язувати це з нападом, який пізніше буде розвиватись до головного болю;
2. аури — симптому, який розвивається не в усіх пацієнтів із мігренню. Під час аури з’являються мурашки, «сніг» перед очима, відчуття оніміння;
3. нападу головного болю, який буде характеризуватися специфічними ознаками: тривалістю чотири години і більше, звуко- та світлонепереносимістю, нудотою, блюванням;
4. відновлення, коли людина відчуває слабкість, роздратування та бажання відпочити в темному і спокійному місці.

Міф: мігрень можна вилікувати

Правда: мігрень — це хронічне захворювання.

Мігрень не піддається повному вилікуванню, однак її можна контролювати. Лікарка пояснює, що ключовими є купірування нападів (тобто зняття болю) і профілактика — за допомогою медикаментів і через зміну способу життя. Особливо важливо уникати індивідуальних тригерів, які запускають напади: стресу, недосипу, пропусків прийомів їжі, вживання алкоголю чи певних продуктів.

Міф: мігрень завжди супроводжується аурою

«Частіше в моїй практиці трапляються пацієнти без аури або ті, хто не пов’язує зміни у своєму стані з початком нападу», — каже лікарка медцентру «Первинка».

Аура — це неврологічні симптоми, які можуть передувати болю. Вона буває позитивною (наприклад, мурашки, «сніг» перед очима, відчуття оніміння) та негативною (втрата чутливості, зниження м’язової сили, порушення зору чи мовлення). Але аура трапляється не у всіх пацієнтів, тому її відсутність не виключає діагнозу «мігрень».

Міф: мігрень буває лише в жінок

«Так, у жінок вона зустрічається в чотири рази частіше, але чоловіки також страждають на мігрень», — каже Тетяна.

Насправді мігрень — не винятково жіноча хвороба. У чоловіків просто інші патерни головного болю, а от гормональні коливання в жінок можуть робити напади частішими та інтенсивнішими.

Міф: у дітей мігрені не буває

«У дитячому віці, крім класичного головного болю, можуть бути й інші варіанти мігрені», — пояснює неврологиня.

У дітей мігрень іноді маскується під інші стани. Один із прикладів — синдром Аліси в дивокраї, коли об’єкти здаються непропорційно великими чи малими.Інші форми:

• геміплегічна мігрень — слабкість у половині тіла;
• порушення мовлення — як прояв мігренозного нападу;
• абдомінальна мігрень — біль у животі, нудота без явної причини.

Такі форми часто лишаються нерозпізнаними, але з віком можуть трансформуватись у класичну мігрень.

Міф: у всьому винен шийний остеохондроз

«Шийний остеохондроз не є причиною мігрені. Це вікові зміни, як зморшки на обличчі», — пояснює неврологиня.

Це один із найпоширеніших міфів. Пацієнти часто приходять з уже готовими МРТ- або КТ-знімками, шукаючи «причину». Але діагноз «мігрень» лікар ставить клінічно, на основі анамнезу й огляду. Мігрень — первинний вид головного болю, а не наслідок змін у хребті.

Міф: якщо болить голова — треба обов’язково робити МРТ (магнітно-резонансну томографію)

«Є “червоні прапорці”, за яких МРТ дійсно потрібна, але не всім», — додає лікарка.

Показання до МРТ:

• громоподібний біль, біль, що швидко наростає;
• поява після 50 років, у період вагітності;
• поява аури під час прийому КОК (якщо раніше її не було);
• втрата свідомості, порушення мовлення, судоми на фоні головного болю;
• головний біль, який наростає при горизонтальному положенні;
• нетипова мігренозна аура (понад годину);
• нова характеристика мігрені (зміна типового нападу);
• головний біль лише з одного боку голови.

Міф: мігрень — несерйозна проблема, можна просто перетерпіти

«Мігрень треба купірувати на початку нападу. Коли вже підключається нудота й блювота — знеболювальні не діють, бо не засвоюються», — каже Тетяна.

Уникати нападу — не завжди можливо. Але почати лікування в перші хвилини — це головне. Для цього потрібні індивідуально дібрані препарати, спокій, темна кімната і мінімізування подразників. Тетяна Єременко підкреслює: спостереження за тригерами, ведення щоденника болю і своєчасне лікування — ось три кити в боротьбі з мігренню.

Коли потрібна профілактика?

«Коли напади трапляються понад 10–15 днів на місяць або приймається більше 10–15 таблеток — це вже показник для профілактичного лікування».

Профілактичні препарати — це не вітаміни. Вони мають серйозні побічні ефекти, тож їх добирає тільки лікар. Також лікарка рекомендує вести щоденник головного болю, де фіксувати дати, інтенсивність, можливі причини та реакцію на ліки.

Що допоможе уникати нападів мігрені:

• спокійний, регулярний сон;
• повноцінне харчування без пропусків;
• мінімізування стресу;
• відмова від тригерних продуктів (шоколаду, червоного вина, сирів);
• уникання перевтоми та фізичного перенавантаження.

Ці поради універсальні і для людей із багатьма проблемами зі здоров’ям, і для тих, у кого їх немає. Редакція радить дотримуватись здорового способу життя і лікуватись тільки там, де фахівці використовують доказову медицину, а не керуються міфами. Ви можете безоплатно звернутись до своїх сімейних лікарів і лікарок, із якими маєте декларацію, аби уточнити, які обстеження вам потрібні, чи потрібні взагалі, і до кого з фахівців краще звертатись.

Більше про розвінчання популярних міфів щодо різних захворювань читайте в спецпроєкті «Першого Криворізького».

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.