Сталеві історії: що для криворіжців означає День металурга та як його святкували раніше

Кривий Ріг називають залізним серцем України. Це місто металургів та важливий центр металургійної промисловості України. Тут розташоване найбільше підприємство гірничо-металургійного комплексу України — “АрселоМіттал Кривий Ріг”, яке щороку випускає мільйони тонн сталі, чавуну та прокату.

У Кривому Розі важко знайти родину, чия історія не була б пов’язана з металургією. Дідусь — доменник, мама — інженерка, тато — електрослюсар, хтось проходив практику на комбінаті, хтось ще в школі водив хороводи на стадіоні "Металург" у святкові дні, а хтось їздив у оздоровчий літній дитячий табір за путівкою, яку батьки могли взяти дітям на роботі. Для містян це не просто галузь економіки — це спосіб життя, родинна традиція і частина міської ідентичності.

Напередодні професійного свята журналісти «Першого Криворізького» розпитали криворіжців, що для них означає День металурга і з якими спогадами вони зустрічають цей день.


Криворожанка Юлія працює на найбільшому підприємстві гірничо-металургійного комплексу України “АрселорМіттал Кривий Ріг” інженером з охорони праці.

«Я перевіряючий орган, специфіка моєї роботи своєрідна, тут по-різному буває», — додає жінка про свою роботу.

Юлія розповіла, що коли вона ще навчалася в технікумі та інституті, вона брала участь у святкування дня металурга й поділилася спогадами з тих днів:

«Багато людей збиралося на стадіоні “Металург”, ми ходили й махали різними прапорцями різнокольоровими. Це запам'яталося на все життя і зараз цього не вистачає. Тоді це набридало й ми як молодь не завжди хотіли туди йти, це багато часу займало. Але зараз це згадується з теплотою».

Містянин Анатолій, який вже 26 років працює монтажником на “АрселорМіттал Кривий Ріг” говорить:

«Металургія процвітає у нас, працюємо добре».

Чоловік згадав як раніше в місті святкували День металурга:

«Працівникам роздавали запрошення, ми приходили на стадіон Металург, там були концерти. Ну, цікаво було. Зараз такого немає, але якби було, то я б із задоволенням пішов».

Інший містянин, який працює інженером по автоматизації розповів, що на святкування Дня металурга приїжджали різні артисти, а свято проводили не тільки на стадіонах, а ще й біля криворізького державного цирку.

Криворожанка Ліза розповіла, що її тато колись працював на Криворізькому залізорудному комбінаті й брав квитки доньці на оздоровлення в літньому дитячому таборі “Криворізький гірник”, що у Бердянську.

«Я тричі їздила в табір і мені дуже подобалося. Я б і зараз хотіла поїхати в дитячий табір, але я вже виросла. Це теплі спогади і я рада, що мала можливість їздити у дитячий табір, купатися в морі, спілкуватися з однолітками і класно проводити час завдяки тому, що мій тато — металург», — говорить дівчина.

Місцевий мешканець Кирило розповів, що його дідусь працює у металургійній промисловості й проєктує шахти, але про свою роботу він онуку не розповідає. Хлопець побажав металургам у їхній день здоров’я і любові.

Переселенка Жанна з Берислава Херсонської області побажала металургам міцного здоров'я, залізних нервів та витримки.

Місцевий мешканець Олексій говорить, що в нашому місті все тримається на металах і металургах і він поважає цю професію.