Як вплинула війна на медіа Дніпропетровщини: підсумки 2022 року

Рік в Дніпрі почався із нападу на знімальну групу «Української правди» у Дніпрі, але про це, здається, вже ніхто і не згадає. А ось найбільше випробувань, звісно, розпочалися з 24 лютого. Однак навіть під час війни медіа Дніпра використовували для зведення політичних рахунків та порятунку Геннадія Корбана — голову штабу Ради оборони Дніпра і джинса нікуди не поділися попри війну. Більшість редакцій області продовжують працювати. Більше того, вони  знаходять нове фінансування, збільшують колектив та експериментують з контентом. 

Напад на журналістів УП

2022 рік у Дніпрі розпочався з того, що, мабуть, вже ніхто і не пригадає. 13 лютого у Дніпрі невідомі скоїли напад на знімальну групу керівника департаменту журналістських розслідувань «Української правди» Михайла Ткача. Згодом, 16 лютого,  пресслужба Офісу генпрокурора поінформувала, що повідомили про підозру трьом особам у справі про напад на журналістів інтернет-видання «Українська правда».  Ми звернулися до поліції з інформаційним запитом, аби дізнатися продовження цієї справи. 

Після 24 лютого 

Із початком повномасштабної війни більшість корпунктів та місцевих ЗМІ продовжили роботу. Припинили роботу корпункти відверто проросійських медій. А от щодо місцевих медій, то, спершу, призупинила роботу, а потім завершила її повністю редакція «34 каналу». Канал входив до «Медіа Група Україна»  — це колишня компанія Ріната Ахметова. Вийшовши з медійного бізнесу та відмовившись від медіаактивів на користь держави, Ахметов виконав «Закон про деолігархізацію». Наталя Магда була головною редакторкою «34 каналу». У коментарі представниці ІМІ розповідає, що редакція працювала до середини березня, а потім медіагрупа вирішила відмовитися від повноцінної роботи редакції. 

«Ми видавали новини до середини березня. А потім медіагрупа ухвалила рішення, що регіональний канал буде допомагати національному брати участь у національному марафоні. І нам, можна сказати, заборонили робити новини. Тут можу сказати, що це було дуже негідно і дуже образливо з боку управляючої компанії і всі мої намагання достукатись  до неї, сказати, що ми готові робити новини на регіон, не дали результату. Від середини березня ми не видавали новини, певний час робили щось для соцмереж,  а потім навіть і там не робили, нам платили по мінімальній ставці, а деякі відділи перевели на простій, але не звільняли», — каже Наталя Магда.  

У липні Рінат Ахметов заявив, що ухвалив рішення про вихід інвестиційної компанії SCM з медійного бізнесу. А компанія SCM розпочала процедури припинення випуску друкованих ЗМІ та анулювання ліцензій «Медіа Група Україна». «Усі співробітники гідно пішли і з ними гідно простилися, так я можу сказати. Ми отримали все, що нам пообіцяли, ми отримали можливість викупити техніку, яку ми вважали за потрібне. Тому поступили і по закону, і по-людськи, — дуже гідно. Те, що розпався один з найкращих регіональних каналів країни і одна з найкращих команд — це дуже шкода. І шкода не лише мені, як головній редакторці каналу і моїй команді, а і навіть нашим конкурентам, з якими ми час від часу спілкуємось», — пригадує Наталя Магда.«Суспільне. Дніпро» і досі лишається єдиними найбільшим незалежним мовником в області. Роботу вони не зупиняли, але з початком повномасштабної війни частина редакції вирішила виїхати з Дніпра, та роботу вони продовжили, розповідає т.в.о продюсера «Суспільне Дніпро» Анастасія Плющова у коментарі представниці ІМІ.«Так, хтось був суто телевізійником, він почав писати на сайт, або навпаки. Десь ми втратили команду, потім здобули і зараз далі шукаємо людей в команду.  Ми налагодили графіки, які раніше були більш розмиті. Кожна людина вміє відпрацювати все для будь-якої платформи. Ми зберегли мовлення на всіх платформах, навіть коли був блекаут, ми були на діджитал платформах. Кожен став сильніший в професійному та моральному рівні.  На початку майже ніхто не спав, всі просто завжди працювали, щоб бути в курсі. Зараз є графік та альтернативний графік. У тому числі, у випадку тотального погіршення ситуація  — у нас є варіант для тих, хто поїде і для тих, хто залишиться», — пригадує Анастасія Плющова.

Одна з проблем, говорить Анастасія, яку вже вдалося здолати,  — це теми. З початком повномасштабної війни кількість тем стало відчутно меншою.«Спочатку всі теми були направлені на волонтерство, війну. Мали дуже вчасно інформувати про, те що відбувається чи є небезпека, яка саме. І все це підтверджено з офіційних джерел або кореспондентами на місці. Ми тепер ще й документуємо воєнні злочини, пишемо інтерв'ю з ВПО. Працюємо також в Херсонській області, їздимо на Донецький напрямок. За три місяці ми вирішили, що треба повертатися і до попередніх тем. Адже люди, які поїхали, хочуть також знати, а чим живе місто. Тому почали з'являтися комунальні теми, наприклад. Найкраще, що ми лишилися корисними для нашого читача глядача слухача і набагато швидше стали мультимедійними, ніж планували», — каже Анастасія.  

З низкою викликів через повномасштабну війну стикнулися криворізькі медійники. Головна редакторка інформагентства «Перший Криворізький» Софія Скиба у коментарі представниці ІМІ говорить, що зберегли новини двома мовами, розширили стрічку новин, збільшили кількість проєктів. Проте через ситуацію із кадрами в медіаполі, треба ще більше працювати та розвиватися. 

«Головне навіть не те що ми вижили. Головне, ми зберегли авдиторію та її довіру. А ще розширилися. Коли директор пішов воювати, а рекламодавці не змогли продовжувати співпрацю, певний час ми були розгублені, безумовно.  Так, складна ситуація теж змусила нас шукати шляхи фінансування і часткове переформатування роботи.  Для багатьох редакцій гранти були звичною справою, ми ж йшли іншим шляхом і тільки мали такі плани. Те, що ми заздалегідь почали готуватися до диверсифікації джерел фінансування, допомогло нам.  Розуміючи ризики ймовірного вторгнення РФ, ми готували до нього авдиторію, але не підготувалися належним чином самі. Тепер ми діємо на випередження. Це стосується і добору тем, кадрів, і фінпланування», — розповіла Софія Скиба.  

Більше про роботу редакцій Дніпропетровщині в умовах війни можна прочитати у блозі Валерії Мальченко.Як у медіа використовували для зведення рахунків

Повномасштабна війна не вплинула на медійне протистояння міського голови Дніпра Бориса Філатова та власника дніпровського телеканалу ТРК «Регіон» (D1) Олександра Петровського.  Так, 14 липня 2022 низка дніпровських і національних онлайн-медіа поширили новину про те, що Нацрада з питань телебачення і радіомовлення України знайшла в матеріалах дніпровського телеканалу D1 (ТРК «Регіон») порушення. В усіх новинах йшлося, що D1 «дезінформує та порушує закон про телебачення та радіомовлення», а також, згідно з інтерпретацією відповіді Нацради, «загрожує обороноздатності країни, підриває довіру до місцевої влади і навмисно послаблює протидію ворожій агресії». Скаргу до Нацради подали добровольці «Варти Дніпра».   Цю ж новину поширили дніпровські телеграм-канали та фейсбук-групи, деякі замовили рекламу.   Скарги Філатова та членів «Варти Дніпра» стосувалися 45 матеріалів розміщених у соцмережах та на Youtube-каналі ТРК «Регіон».

Нацрада з питань телебачення та радіомовлення поінформувала СБУ та РНБО щодо скарги на матеріали дніпровського телеканалу ТРК «Регіон» (також відомий як D1).

Рік Корбана 

Використали дніпровські ЗМІ і для порятунку Геннадія Корбана. 22 липня 2022 року з'явилися повідомлення, що Геннадія Корбана, голову штабу Ради оборони Дніпра, не пустили до України, а паспорт забрали, бо він недійсний через припинення громадянства. Прикордонники оформили акт про вилучення паспорта. Згодом це прокоментував і Володимир Зеленський.  Він сказав, що позбавлення українського громадянства Геннадія Корбана позбавлене будь-яких спекуляцій, а є частиною постійного і законного процесу.

Ресурси, що близькі до міської ради, а також телеграм-канали, що нею контролюються, негайно відреагували на це. «Дніпро оперативний» та «Дніпровська панорама» розмістили у себе на сайті рекламний банер «Підтримай Корбана. Захисти Дніпро». Такий банер був із закликом підписати петицію про повернення Геннадію Корбану українського паспорта. Для цього використали навіть офіційним телеграм-каналом «Сирена.Дніпро», який веде дніпровська міська рада.

23 жовтня на своїй сторінці у Facebook Корбан написав, що його адвокати збирають документи, аби передати справу до Верховного суду України. За мотивами цього допису наступного дня  «Дніпро оперативний» підготував новину із заголовком  «Геннадій Корбан розкрив подробиці позбавлення його українського громадянства та недопуску до країни».

Після цього галас навколо цієї справи стих, але Геннадій Корбана не зник з просторів дніпровських ресурсів і після історії з паспортом.  За результатами  серпневого моніторингу,  найпопулярнішим замовником політичної джинси був Геннадій Корбан і дніпровські посадовці, які активно працювали на його імідж та закликали підписувати петицію про скасування указу президента про позбавлення Корбана громадянства. А в моніторингу в листопаді 2022 року Геннадій Корбан став основним і єдиним джерелом, на яке посилалися, коли писали про встановлення бетонних укриттів у Дніпрі. Так, для телеканалу «Дніпро ТВ» Корбан коментує буквально будь-що. Ось, наприклад, там виходили такі новини: «Геннадій Корбан: «Після Херсона потрібно гнати ворога із Запорізької області», Переселенці у Дніпрі: у них зруйноване життя, ми продовжимо приймати їх та допомагати», «Удари по енергетиці: ворог хоче викликати колапс України, але Дніпро серйозно готувався з весни».

 

Оля Василець, регіональна представниця ІМІ в Дніпропетровській області

Матеріал розміщено на прохання регіональної представниці ІМІ. Редакція не обов'язково поділяє погляди викладені в статті та не несе відповідальність за викладені факти та судження.