Від національного до державного: синьо-жовтий прапор в історії України

Редакція сайту «Перший Криворізький» напередодні двох державних свят підготувала для читачів історію становлення українського символу – прапора.

Формування української державної символіки почалося ще з часів Давньої Русі.

Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося під час європейської «весни народів». У червні 1848 році на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор.

Відтоді прапори в національних кольорах почали використовувати під час проведення Шевченківських та інших свят.




У інституті національної пам’яті України нагадують, що на початку ХХ століття львівська та київська періодика рясніла дописами щодо національної української символіки. Кольорова гама не викликала дискусій. Суперечки точилися стосовно порядку розташування кольорів на прапорі.

Зауважимо, що суперечки щодо порядку розташування кольорів, продовжуються і надалі.

Після приходу більшовиків та остаточного приєднання України до СРСР, синьо-жовтий прапор було заборонено.

Протягом ХХ століття блакитно-жовтий прапор пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. За комуністичного тоталітарного режиму український прапор був елементом спротиву.

У другій половині ХХ століття були, хоч і поодинокі, спроби піднести український прапор.

І вже в наприкінці ХХ століття, 24 липня 1990 року, у Києві блакитно-жовтий прапор був урочисто піднятий над будинком міської ради.




4 вересня 1991 року, після проголошення незалежності України, національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою України.

Офіційно Державний Прапор України був затверджений Верховною Радою України 28 січня 1992 року.



Редакція пропонує долучитись до опитування.