Депутат міськради розповів про виробництво агрохімікатів у Кривому Розі

Главное фото новости
Фото: Первый Криворожский
Депутат Криворізької міськради Антон Петрухін на сторінці у соцмережі написав про виробництво агрохімікатів (гранульованого сульфату амонію) на території КЦРЗ.

Далі цитуємо:

«Відповіді на питання.

Вже місяць криворіжці активно обговорюють наміри ТОВ «Українські мінеральні добрива» щодо реконструкції цеху кам’яного лиття ПРАТ «КЦРЗ» для виробництва гранульованого сульфату амонію, але через пересиченість інформаційного простору, багато питань залишились без остаточної відповіді для більшості учасників.


ЩО ПЛАНУЮТЬ РОБИТИ?

До нового підприємства планують звозити із коксохімів Метінвесту кристалічний сульфат амонію, який є побічним продуктом виробництва коксу та утворюється під час нейтралізації аміаку сірчаною кислотою та має пилообразний вигляд. Через підвищену гігроскопічність, схильність до злежування і нерівномірного розсіювання не використовується без відповідної підготовки у сільському господарстві, тобто ще не є добривом.

В новому цеху планують виробляти гранульований сульфат амонію, крупністю 2-5 мм, шляхом попередньої сушки із нагрівом у млині-сушарці, компанування, дроблення, класифікації на грохоті. Далі вже готове добриво упаковується у біг-беги.

Обсяги виробництва – 100 000 тонн на рік (близько 25% всього споживання аграріями сульфату амонію в Україні)

ЧОМУ РАНІШЕ НЕ БУЛО РОЗПОЧАТЕ ВИРОБНИЦТВО?

Сульфат амонію коксохімічного виробництва є найменш цінним для аграріїв через його забрудненість важкими металами. Традиційно в Україні використовувався сульфат амонію, який отримувався як побічний продукт виробництва капролактаму, але його імпорт на сьогодні обмежений через заборону поставки із Росії, а білоруський сульфат амонію тільки-но почав займати український ринок.

ЧИ Є ЦЕ ХІМІЧНИМ ВИРОБНИЦТВОМ?

Головним аргументом виробника та його експертів було те, що на вході до цеху буде сульфат амонію і на виході теж сульфат амонію, а значить немає хімічних реакцій і це не хімічне виробництво.

Хімічне виробництво це не лише перетворення однієї хімічної речовини в іншу, але і поводження з хімічними речовинами, в тому числі виробництво та зберігання агрохімікатів до яких відноситься і сульфат амонію. Сам виробник в Повідомленні про плановану діяльність, розміщеному на сайті Мінекології, в п.9. пише, що «планова діяльність комплексу по переробці і зберіганню мінеральних добрив відноситься до 2 категорії (ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ: зберігання хімічних продуктів».

Тобто однозначно планується ХІМІЧНЕ підприємство.

ЦЕ ВИРОБНИЦТВО ЧИ ЗБЕРІГАННЯ?

Розробник звіту з ОВД пише, що планується переробки та зберігання, при цьому при розробці ТЕО використовує норми технологічного проектування «Підприємства будинки та споруди для зберігання мінеральних добрив і засобів захисту рослин» (ВНТП-АПК-15-07).

Але відповідно до цих норм процес сушки із нагрівом продукту та компактування не відноситься до технології зберігання і підготовки мінеральних добрив і хімічних меліорантів. Крім того в результаті буде отриманий новий продукт, що на відмінну від сировини, вже має цінність як добриво для аграріїв.
При цьому у Законі України про оцінку впливу на довкілля не визначено такого виду діяльності як ПЕРЕРОБКА добрив або хімічних речовин. Є лише ВИРОБНИЦТВО хімічних речовин та добрив або ЗБЕРІГАННЯ.

Тобто розробник в даному випадку маніпулює словом переробка, щоб використати нормативні документи та обмеження, які відносяться до процесу зберігання, а не до процесу виробництва. Про це та інші зловживання ми вже направили рекомендації та пропозиції до Міністерства.

ЧИ МОЖНА РОЗМІЩУВАТИ ДАНЕ ВИРОБНИЦТВО В ЦЕХУ КАМ’ЯНОГО ЛИТТЯ НА ТЕРИТОРІЇ ПАТ «КЦРЗ»?

В нормах технологічного проектування (ВНТП-АПК-15-07), на які посилається розробник, є ряд обмежень для вибору території розташування складів агрохімікатів. В тому числі «4.2. Територія складів пестицидів і агрохімікатів ПОВИННА БУТИ РОЗТАШОВАНА З ПІДВІТРЯНОЇ СТОРОНИ ВІДНОСНО ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ, сільськогосподарських і промислових об’єктів (підприємства з виробництва харчових продуктів, тваринницькі приміщення, Джерела водопостачання тощо) з урахуванням рози вітрів та у відповідності з ДСП №173-96, ДБН 360-92** і ДБН 5.2.4-4-97»

Відповідно до Додатку Н «Том 1 «Інженерно-геологічні вишукування. Пояснювальна записка» Звіту з оцінки впливу на довкілля (с. 8) у розділі «Фізико-географічні умови» наведено: «В середньому за рік в зимово-весняний період переважають вітри східного і північно-східного напрямку, а влітку – північного напрямку, але бувають і вітри північно-східного напрямку. Середньорічна швидкість вітру складає 4,3 м/с».

Саме за переважаючими напрямками вітру, на захід та південно-захід від запланованого підприємства на межі СЗЗ знаходяться густонаселені спальні мікрорайони: Індустріальний (1115 м), Гірницький (1480 м), Східний-3 (1620 м), Сонячний (1935 м) та Східний 2 (близько 2000 м).

Умова п.4.2 при даному розташуванню цеху не витримується і всі викиди будуть спрямовуватись в напрямку житлової забудови.

«4.3. Територія складів пестицидів і агрохімікатів повинна бути розташована на підвищеній місцевості, що має ухил для забезпечення відведення поверхневих вод, бути огородженою і захищеною зеленими багаторічними насадженнями»

Відповідно до Звіту (с. 5): «З західної, південної та східної сторін будівлі влаштоване цементобетонне покриття проїздів та майданчиків з виходом на дорожню мережу ПРАТ «КЦРЗ» під’їзди забезпечені до всіх будівель розглянутого майданчика. З північного боку будівлі ЦКД проходить залізнична колія ПРАТ «КЦРЗ». Вільна від забудови і покриття територія зі східного боку будівлі ЦКЛ вкрита травою, частково заросла деревно-чагарниковою поросллю».
Виходячи із Звіту, із західної, північної та південної сторони цеху відсутні багаторічні зелені насадження, і взагалі відсутня огорожа. Тобто не виконується вимога п.4.3 відповідних норм.

Згідно п. 4.8 Норм: «Адміністративно-побутові приміщення повинні бути розміщені на відстані не менше 200 метрів від виробничих будинків і споруд. Внутрішньо-територіальне зонування повинно проводитись з урахуванням рози вітрів».
Відповідно до Звіту (с. 4): «Будівля ЦКЛ, що підлягає реконструкції з прилеглою територією розташована в східній частині проммайданчика ПРАТ «КЦРЗ». З північної, південної і східної сторін розглянутої ділянки розташовані залізничні колії ПРАТ «КЦРЗ», із західного боку – адміністративно-побутовий комбінат копрового цеху».

Тобто найближчий до планованого підприємства об’єкт – є адміністративно-побутовим приміщенням. При цьому відстань до нього у Звіті не вказана, а зважаючи на щільність будівель на території КЦРЗ, гадаю, що відстань до нього менше 200 метрів, при цьому він розташований у напрямку переважаючої рози вітрів.
Також є сумніви щодо виконання вимог п.4.14: «При виборі майданчика для будівництва складів пестицидів та агрохімікатів необхідно врахувати глибину ґрунтових вод, яка повинна бути не менше 1,5 м від планувальних позначок».

У Додатку Н «Інженерно-геологічні вишукування. Пояснювальна записка» Звіту (с. 12) зазначено:«На ділянці вишукувань за даними буріння до розвіданої глибини зустрінуті ґрунтові води на глибині 3,8-5,0м від існуючої поверхні землі».

Але при цьому в актах комплексної перевірки (спеціального огляду) захисних споруд цивільної оборони (бомбосховища) № 14061 та 14190 від 15.06.2017 р., що знаходяться на території ПРАТ «КЦРЗ» поряд із планованим виробництвом, зазначено: «Загальний стан приміщень: Затоплена ґрунтовими водами». За словами осіб, що проводять перевірку, найбільш високий рівень гуртових вод спостерігається навесні. Тобто в звіті чомусь не зазначили про сезонне підтоплення підвалів та бомбосховищ на ПРАТ «КЦРЗ»,тож є сумнів щодо виконання вимоги по рівню гунтових вод.

При оцінці зони розсіювання забруднюючих речовин, розробник використав фонові концентрації забруднюючих речовин, що надані Дніпропетровським регіональним центром з гідрометеорології на базі багаторічних моніторингових досліджень на стаціонарному посту, який знаходиться по вулиці Каховська, 38 (Металургійний район), що віддалений від району досліджень на 15 км і лише по 4 компонентам (пил, оксид вуглецю, діоксид азоту, діоксид сірки).
Cучасних досліджень забруднення атмосферного повітря в мікрорайонах, які наближені до санітарно-захисної зони планованого підприємства, розробником не здійснювалось.

Тобто взагалі не врахована діяльність підприємства «Метінвест-КРМЗ», що наразі отруює сусідні райони, і не розрахований кумулятивний ефект викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря діючого промислового майданчику та запланованого.
Тобто розробник штучно моделює необхідні йому значення, щоб не показати перевищення за межею санітарно-захисної зони.

ЧИ БЕЗПЕЧНА РЕЧОВИНА – СУЛЬФАТ АМОНІЮ?

Згідно паспорту безпечності, що розроблений ПАТ «Сумихімпром» сульфат амонію відноситься до ІІІ класу небезпеки.
При вдиханні може спричинити сухість у роті та порушення дихання

При попаданні в очі: сльозовиділення, місцеве підвищення температури і кон’юктивит.

При ковтанні: спричиняє подразнення шлунково-кишкового тракту, симптоми можуть включати нудоту, блювоту, діарею.

Великі кількості, що потрапили в воду, можуть завдати шкоду водним організмам та спричинити їх загибель.
У варто зазначити, що очистка ливневих вод не передбачена і вони будуть потрапляти до відстійника ПРАТ «КЦРЗ» і з нього до річки Саксагань або з грунтовими водами до каналу Дніпро - Криий Ріг, а далі до Південного водосховища і потім у крани криворіжців.

ЯКІ ДОДАТКОВІ РИЗИКИ ПРИ ВПРОВАДЖЕНІ ЦІЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ?

У своєму звіті підприємство декларує плани щодо викидів 2914 тонн забруднюючих речовин, з них парникових газів –2873 тонн/рік
Якщо б це був лише процес зберігання та пакування, то викидів майже б не було.

Але при зазначеному технологічному процесі, навіть згідно звіту, генерується дуже великі обсяги пилу – близько 7000 тонн на рік. І вже за рахунок обіцяної дуже ефективної системи очистки, згідно розрахунку в звіті, в атмосферу буде потрапляти лише 1,3 тонни на рік. Це дуже оптимістично і не враховує можливі збої у роботі обладнання, якість та своєчасність його обслуговування, а також не враховує наявність неорганізованих викидів не через систему аспірації. Ці фактори можуть на декілька порядків збільшити обсяг викидів пилу.

Крім того, для сушки сульфату амонію використовується процес нагрівання. Як заявляє директор нового підприємства, нагрівати сульфат амонію будуть до температури 60 градусів, подаючи нагріте повітря з температурою 200 градусів.

Але при нагріванні сульфату амонію до температури 100 градусів за Цельсієм вже починається процес розкладу з виділенням аміаку. Тобто частину матеріалу може перегріватися і почати розпадатися, а аміак без очистки буде потрапляти у повітря. При цьому ніяких датчиків для фіксації вмісту аміаку не передбачено.

ЩО РОБИТИ?

У зв’язку із невиконанням вимог нормативних документів та високими екологічними ризиками, запропонувати ТОВ «Українські мінеральні добрива» побудувати підприємство в іншому місці».




Если Вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.


Комментарии

Лариса19
  • 2
  • 2
  • Ответить

Я смотрю столько диванных экспертов объявилось, вы сначала разберитесь в тонкостях производства, а затем делайте выводы.

Пауков
  • 0
  • 2
  • Ответить

Лариса19 А нащо? У них же не стоїть задача розібратися, стоїть задача істерику закатать.

Без надежды
  • 5
  • 3
  • Ответить

Цементный завод, как-то сырьё завез, высококласное. Из Австрии. Токсичные отходы, высшего класса опасности. Оказалось. Мы их переварили? Не помню.

Без надежды
  • 5
  • 4
  • Ответить

Сульфат амонію коксохімічного виробництва є найменш цінним для аграріїв через його забрудненість важкими металами.

Без надежды
  • 3
  • 1
  • Ответить

Важкі метали. Депутат ел не будущий продукт.

Грицко
  • 5
  • 4
  • Ответить

Неужели за городом мало места для стройки? Хватит того что Союз настроил в городе теперь и эти *** со своими говнохимикатами лезут травить. Я не верю в то что это безопасно. Меня реальность убеждает в этом.

sandro1
  • 1
  • 6
  • Ответить

Ну почему то в Европе, насчитывается более десятка подобных предприятий, и все нормально, а вы тут панику разводите.

Викушка
  • 0
  • 4
  • Ответить

Ну, в принципе то что тип деятельности классифицирован как химпроизводство - не говорит о том,что оно будет производить какие-то выбросы. Для того чтобы сульфат аммония выделил тот-же амиак -его надо нагреть почти до 150 градусов. При сушке такие температуры не достигаются.

Виктор Смит
  • 2
  • 7
  • Ответить

Отличный основательный отчет!

drea.glush
  • 12
  • 6
  • Ответить

Хм... Так а где ответы на вопросы? Я вижу некоторые выдержки и необоснованные опасения. На уровне - не дадим построить бумажную фабрику, потому что бумага горит, а вдруг производитель начнёт её поджигать? Обосновывайте нормально. А то пока смахивает на заказуху "может быть, а может и не быть". Так любое производство можно сделать опасным.

drea.glush
  • 6
  • 5
  • Ответить

Да нет, идиот по ходу здесь только ты. Это не аммиак, а сульфат аммония. Не поленись, почитай статью в википедии, если тебя там не забанили, а может и просто по интернету посёрчить. Откуда вы берётесь такие? Тем более уже 500 раз говорили - никто даже производить здесь не собирается его, сюда его будут только привозить. Тогда любой склад бытовой химии не менее опасен. Просто, в отличие от некоторых, я в истерику не впадаю, потому что какой-то депутатишка накатал 20+ абзацев текста ни о чём,а в конце добавил "мы все умрём".

drea.glush
  • 5
  • 3
  • Ответить

Ну да, против аргумента "в натуре идиот" уже не попрёшь. Дружище, не пробивай дно, я умоляю тебя. Ещё раз - ну сходи почитай википедию, ну не позорься. Я понимаю, что здесь анонимно и твоей учительнице химии не будет стыдно за тебя, но ты ж наверняка где-то ляпнешь это. Сульфат аммония даже в булки добавляют, о каком ядле ты говоришь, малахольный?

Пауков
  • 1
  • 1
  • Ответить

drea.glush От нафіга ти йому це сказав, він же тепер хліб та булки їсти перестане. Ти б йому ще сказав що сульфат амонію у водопроводну воду пери підготовці додають.

Пауков
  • 0
  • 0
  • Ответить

Foch Що "нуну". Реально додають. Сульфат амонію, він же Е517., використовують як емульгатор та стабілізатор в хлібобулочному виробництві. Також, сульфат амонію використовують у процесі підготовки питної води, як реагент для амонізації.

drea.glush
  • 3
  • 1
  • Ответить

Ты ж видишь, не помогает. Чел уверен, что сульфат аммония и аммиак это одно и то же. Приблизительно как аммиак и амаяк акопян. Хотя во вредности последнего я не сомневаюсь.

Пауков
  • 1
  • 1
  • Ответить

Foch Їтіть колотіть недоумок. Ще раз, для особливо обдарованих. Сульфат амонію вже виробляється на коксохімах метінвесту. Це побічний продукт, мілкі кристали. Товарний продукт, той що мінеральне добриво, має розмір частинок 2-5 мм. В Кривбасі будуть кристалічний сульфат амонію (який вже вироблений на коксохімах метінвесту далеко від КР) будуть сушити теплим повітрям (від води сушити), пресувати в плитки, плитки дробити, пересіювати, фракція 2-5 мм у біг-беги, що менше чи більше відправляють на прес.

Пауков
  • 0
  • 1
  • Ответить

drea.glush))))))

Викушка
  • 1
  • 1
  • Ответить

Ядом значит удобряют землю? Как-то не логично :)

drea.glush
  • 2
  • 1
  • Ответить

Да по ходу это ты себе уже какую-то инъекцию сделал. Ну а если без стёба, то сульфат аммония ничем не опаснее приправы "мивина", которую некоторые щедро сыпят себе в борщ.

katyara
  • 1
  • 0
  • Ответить

прочитали статтю спочатку на ФБ, зробила деякі висновки, отримала відповідь на більшість питань але існує ще одне і найголовніше, чому депутати, які так добре розбираються в подібних процесах просто про це розповідають і з якою ціллю це роблять? піар?

4EPKEC
  • 1
  • 5
  • Ответить

Дякую за підготовлений матеріал

Пауков
  • 5
  • 3
  • Ответить

Самонемічним вірити - себе наї... дурити

drea.glush
  • 5
  • 1
  • Ответить

200% что чуваки идут к победе. Да и просто-напросто палевно, что только Самопомощь так обеспокоилась. Почему-то ни другие политсилы, ни спецы в данном вопросе ни слова не говорят. Хотя не удивлюсь, если подкупят какого-то доцента, чтоб он тоже рассказал, что если сульфат аммония нагреть, потом добавить к нему хлор, потом выставить на солнце, а потом выбросить и вместо него начать варить амфетамин, то последствия будут катастрофические.

Пауков
  • 3
  • 2
  • Ответить

drea.glush Цікаво, вони так само будуть істерити, якщо їх по харчовим виробництвам провести екскурсією. Показати які страшні хімікалії використовують там?)))) Вони так всі олійні, хлібзаводи будуть в степ виносити.

drea.glush
  • 3
  • 2
  • Ответить

Да сразу за пределы планеты надо выносить, а то мало ли что? Поразительное беспокойство о нашем здоровье. Предлагаю в следующий раз начать сносить дома, а то можно выходить из подъезда, а тебе на голову кирпич. Ну чем не обоснованное опасение?

Пауков
  • 3
  • 1
  • Ответить

drea.glush А ще в підвалах накоплюється радіоактивний радон, люди використовують різноманітні хімічні сполуки для мийки, чистки, дезінфекції, користуються газовими приладами, а це викиди парникових газів, прямов зону житлової забудови.

drea.glush
  • 3
  • 1
  • Ответить

Ну вот, к слову, чрезмерное использование моющих таки и правда огромная проблема, это ж всё равно потом попадает в грунтовые воды. Так что, возвращаемся к старому-доброму отбиванию белья об камень. И холодильники с кондиционерами надо выбросить, ибо тоже сплошное вред.

Загрузка...

Telegram чат Кривого Рога

Мы в социальных сетях
Мы в Facebook

Город