Мер та «Муніципальна гвардія» порушили право на інформацію, - експерти

Заяву до поліції про порушення права доступу на засідання криворізької міської ради подали журналісти кількох інформаційних ресурсів.

Медійників, депутатів райрад та кількох активістів громадських і політичних організацій 26 жовтня 2016 року не допустили на сесію міськради люди в формі з нашивками «Муніципальна гвардія». Нагадаємо, що за нормами українського права, сесії міських та інших рад за замовчанням є заходами публічними, крім випадків, передбачених законодавством. Також нагадаємо, що пріоритет відкритості інформації декларував і сам міський голова - на офіційному сайті виконкому Криворізької міської ради.

Ми спробували розібратися, чи діяла «Муніципальна гвардія» з порушенням українських законів.





31 жовтня на офіційному сайті Криворізької міськради з'явилось розпорядження міського голови від 25 жовтня (за день до пленарного засідання міської ради - ред.). Документ називається «Про внесення змін до розпорядження міського голови від 09.10.2014 №216-р «Про впорядкування пропускного та внутрішньооб'єктового режимів у адміністративній будівлі виконкому міської ради».




Згідно з цим документом, начебто виходить, що громадян не пустили на пленарне засідання нібито на законних підставах, бо 25.10 2016 року було видано розпорядження міського голови, в якому, зокрема, зазначено, що

Читайте також: Криворіжці просять розформувати Муніціпальну Гвардію.

«На пленарних засіданнях міської ради можуть бути присутніми на визначених для них місцях
- народні депутати України, депутати Дніпропетровської обласної ради, особи, запрошені для участі в роботі сесії міським головою;
- запрошені представники державних органів, районних у місті рад, політичних партій, громадських, релігійних організацій, трудових колективів;
- представники засобів масової інформації, акредитовані при міській раді;
- громадяни за попереднім записом, що веде секретар міської ради.
- Умовою для допуску на пленарне засідання є пред’явлення особою документа, що посвідчує особу або підтверджує її спеціальний статус».

Поза тим, експерти сумніваються в правомірності таких приписів:
«Щодо пункту про акредитацію, то це дуже схоже на спробу обмежити доступ журналістів на засідання. Експерти ІМІ неодноразово наголошували, що наявність чи відсутність акредитації - не умова допуску, а лише форма взаємодії з органами влади. Таке формулювання у розпорядженні є некоректним і в результаті може мати наслідком обмеження свободи слова у Кривому Розі», - говорить регіональна представниця Інституту Масової інформації Зоя Красовська.

Окрім того, в розпорядженні є й певні заборони:

- Запрошені мають утримуватися від публічних проявів власного ставлення до питань, що розглядаються радою. У разі порушення правопорядку, заважання проведенню пленарного засідання, головуючий ставить на голосування питання про позбавлення їх права бути присутніми на засіданні.
- Забороняється вносити до сесійної зали міської ради та використовувати під час проведення пленарних засідань плакати, лозунги.

Можна було би сприйняти і виправдати дії представників «Муніципальної гвардії», а точніше людей, у формі гвардійців, якби не один лише нюанс: документ датує ці зміни 25-м жовтня, але дата публікації документа - 31.10.2016, - тобто через 5 днів після сесії.

Юрист руху «Сильні громади» Наталія Рижкова говорить: «Так, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію».

До того ж, депутати районних рад, яких теж не пустили на сесію міської ради, стверджують, що порядок відвідування міської ради визначається регламентом, котрий затверджується депутатами, а не розпорядженням міського голови.

Читайте також: Поліція взялась за розслідування правопорушень Муніціпальної Гвардії.

Виглядає, що недопуск журналістів й інших громадян на сесію - грубе порушення українського законодавства. А документ, опублікований через 5 днів сесії, лише підтверджує бажання міської влади відгородитись від задекларованої публічності.

«Відповідно до ч. 17 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону.

Таким чином, не може бути обмежено право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Оскільки місцеве самоврядування здійснюється на принципах гласності, сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством», - коментує юрист Наталія Рижкова.

Тарас Случик, регіональний представник Інституту політичної освіти говорить: «Міський голова не має права регулювати процедуру доступу на засідання ради своїм розпорядженням. Дії міського голови та працівників комунального підприємства є протизаконні. Активні громадяни повинні писати заяви в поліцію, а розпорядження Вілкула скасовувати в судовому порядку».

Журналісти сподіваються, що правоохоронні органи швидко встановлять, наскільки дії муніціпальних охоронців та розпорядження міського голови від 25 жовтня 2016 року є правомірними.