Революція Гідності - один із ключових моментів державотворення України

Фото: Первый Криворожский

Вчора, 17 лютого, депутати Верховної Ради України ухвалили постанову, що визначає Революцію Гідності одним із ключових моментів державотворення України.

Редакція 1kr.ua з перших днів Євромайдану стежила за мітингами, новинами тих днів та заявами «київської влади». Сьогодні давайте згадаємо події, що відбувалися в Україні та Кривому Розі взимку 2013–2014 років.

21 листопада 2013 року прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив про призупинення курсу на Євроінтеграцію. Вже увечері на сторінці журналіста Мустафи Найєма у соцмережі з'явилася пропозиція вийти на Майдан через призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.




Тоді мер Кривого Рогу Юрій Вілкул висловився на підтримку прем'єра Азарова і президента Януковича.

24 листопада 2013 року відбулося перше Народне віче у Києві, коли тисячі протестувальників вимагали відставки уряду Азарова, прийняття усіх євроінтеграційних законів та звільнення Тимошенко. Перші зіткнення з «Беркутом» після спроби прорватися до Кабміну.

Паралельно мітингів у Києві, у Кривому Розі також почалися акції протесту. Тоді євромайдановці збиралися біля стін міськради Кривого Рогу. Акція носила позапартійний, загальногромадянський характер. А напередодні саміту «Східного партнерства ЄС» близько тисячі вчителів, співробітників ГЗК примусово вивезли на Антимайдан до Києва.


29 листопада 2013 року на саміті «Східного партнерства ЄС» у Вільнюсі стало очевидно, що Угоду про асоціацію України і Євросоюзу не буде підписано. Лідери опозиції звинуватили Віктора Януковича у державній зраді. Євромайдан прийняв резолюцію з вимогою його відставки.

У цей день в.о. ректора Кривоірзького національного університету Микола Ступник і перший заступник директора тогочасного КДПУ (на той момент був інститут) Валерій Лісечко порадили студентам не проводити мітинг. Але близько 100 студентів все ж провели ходу центральними вулицями Кривого Рогу на підтримку євроінтеграції України.

30 листопада 2013 року у Києві «Беркут» жорстоко розігнав студентський Євромайдан. Влада назвала офіційну причину розгону студентів – «забезпечити безперешкодний проїзд техніки для подальших робіт з підготовки до Новорічних свят». Офіційно тоді постраждали 37 активістів, 35 було затримано.

Вранці 1 грудня 2013 року по всій країні почалися масові акції протесту проти застосування сили проти беззбройних людей, котрі відстоювали свої права. Криворіжці також вийшли на мітинг, тоді учасники акції організували ходу від будівлі Криворізької міської ради до 95-го кварталу - вони стояли по кільцю площі Горького з плакатами, прапорами України і ЄС.


8 грудня 2013 року відбувся Марш мільйонів, на Народне віче тоді вийшли понад 1 мільйон учасників. Було заблоковано урядовий квартал та повалено пам'ятник Леніну у парку імені Шевченка.

У Кривому Розі з вимогою імпічменту президента Віктора Януковича і відставки Кабінету міністрів криворіжці зібралися 9 грудня. Виступаючі закликали присутніх їхати в Київ.

Після 9 грудня криворіжці кожен день збиралися на площі перед міськрадою, незабаром перемістилися на 95 квартал. Площа Горького в Кривому Розі стала місцем збору активних городян.

11 грудня 2013 року уночі бійці підрозділу «Беркут», внутрішні війська і комунальники намагалися витіснити мітингувальників та знести барикади.


Вже 13 грудня 2013 року відбувся перший круглий стіл із тодішнім президентом Віктором Януковичем та лідерами опозиції. Тоді Янукович оголосив про введення мораторію на силові дії.

16 січня 2014 року ВРУ із повним порушенням процедури ухвалила «диктаторські закони», дія яких звужувала права і свободи громадян.

19-22 січня 2014 року запам’яталися у історії України, як початок силових протистоянь на вулиці Грушевського. Україна дізналася про «Правий сектор», оскільки його представники були найактивнішими учасниками.

22 січня 2014 року загинули активісти Сергій Нігоян, Михайло Жизневський та Юрій Вербицький. Тоді отримали поранення і померли наступного тижня в лікарнях Роман Сеник та Олександр Бадера.

28 січня 2014 року під тиском громадськості Микола Азаров іде у відставку.

18 лютого 2014 року відбувся штурм Майдану з водометами та БТР, одну з яких активістам вдалося підпалити. На наступний день сталася пожежа у Будинку профспілок, у якому загинули активісти. Врятувати вдалося близько 41 особу.

20 лютого 2014 року трагічно запам’яталося розстрілом снайперами активістів на вулиці Інститутській у Києві. Вже о 14:00 було відомо про 35 загиблих. До кінця дня в Україні з'явилася «Небесна сотня». На наступний день активісти освистали підписану Януковичем і представниками опозиції за посередництва ЄС і Росії Угоду «Про врегулювання політичної кризи в Україні», вимагаючи відставки президента.

В ніч проти 22 лютого Янукович втік з Межигір'я до Харкова, пізніше - до Донецька. У підсумку утікач опинився на території Росії. А тодішня Верховна Рада України звільнила Тимошенко від відбування покарання у в'язниці.

Також тоді Верховна Рада ухвалила постанову, згідно із якою Янукович самоусунувся з посади президента України. Парламент обирає нову владу: виконувачем обов'язків президента стає Олександр Турчинов.

Майдан тривав три місяці. Після втечі Януковича, Російська Федерація ввела на територію України війська і анексувала півострів Крим, 11 травня в Донецькій і Луганській областях України окупанти провели незаконний «референдум про самовизначення».

Читайте також: На історичному факультеті педуніверситету оздобили аудиторію, присвячену першим воїнам АТО та учасникам Євромайдану

21 березня у Брюсселі було підписано політичний блок Угоди про асоціацію з ЄС. Підпис під економічною частиною Договору про асоціацію з ЄС поставив 27 червня 2014 року п'ятий Президент України Петро Порошенко.

Зазначимо, що 21 лютого о 18:00 криворіжці вже традиційно зберуться біля Стели Героїв на 95 кварталі.