Як батьки українських дітей можуть впливати на організацію харчування у закладах освіти
Фото: Первый Криворожский
Перше, на що радять звернути увагу, це на організацію інформаційного стенду на якому має бути:
- меню-розклад на кожен день (склад та кількість продуктів заздалегідь затверджується у виконавчому органі місцевого самоврядування). Усі дані, вказані в меню, мають відповідати тому, що дитина має на тарілці згідно її вікової групи;
- примірне двотижневе меню, погоджене власником закладу та територіальним органом Держпродспоживслужби, складається з урахуванням забезпечення сезонними продуктами;
- книга відгуків та побажань;
- інформація про організацію, яка здійснює організацію харчування у закладі освіти;
- якщо у закладі освіти є буфет, має бути погоджений у Держпродспоживслужбі асортиментний перелік. Батьки можуть перевірити, чи немає серед продукції, яка продається у буфеті школи, забороненої. Варто зазначити що у закладах освіти забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти;
- повинні бути виставлені розміряні за вагою контрольні порції страв на день.
Коли батьки прийдуть у їдальню, їм варто звернути увагу на зовнішній вигляд працівників:
- усі працівниці і працівники мають бути у спецодязі, волосся має бути підібране і заправлене під головний убір;
- на роботу до їдальні допускаються тільки особи, які мають дані про проходження медичного огляду, мають особову медичну книжку (ОМК). У разі відсутності даного документу або відсутності у ОМК відповідного переліку необхідних обстежень, роботодавець має право не допустити працівника до виконання своїх обов'язків.
Батьки у їдальні закладу освіти можуть;
- спробувати тарілку рукою: чи їжа, яку дали дитині, тепла, чи холодна;
- перевірити чистоту їдальні та посуду, в якому подають їжу дітям;
- купити собі порцію їжі у шкільній їдальні і скуштувати її, щоб переконатися, що все свіже і доварене;
- зважити порцію, щоб переконатися, що усі складові порції відповідають затвердженим ваговим нормам. Ваги для цього мають бути або у самій їдальні, або у харчоблоці – в такому разі можна попросити працівників провести цей вимір та простежити за вагою, не заходячи у харчоблок.
Задля здійснення контролю за організацією харчування, роботою харчоблоку, постачанням продуктів харчування - батьки можуть створити комісію з організації харчування у закладах освіти, можуть брати участь у бракеражній комісії, яка здійснює щоденний контроль за якістю готових страв, створювати раду з харчування.
Батьки навіть можуть делегувати представника батьківської громади закладу освіти для перевірки харчоблоку, щоб він з’ясував, у якому стані і як зберігаються та готуються продукти. Для цього представнику батьків необхідно пройти медичний огляд і отримати особову медичну книжку.
Після проведення контролю за організацією харчування учнів необхідно зафіксувати виявлені недолік.
МОН зазначає, що документ складається у довільній формі, оскільки чітких вимог до його складання законодавство не передбачає. Це має бути опис виявлених проблем у організації харчування учнів. За результатами виявлених недоліків батьки та адміністрація закладу можуть звернутись до організації, яка надає послуги з харчування у цьому закладі, або до відповідних органів, на які покладені функції контролю.
Зовнішній контроль за організацією харчування учнів здійснюють:
- територіальні органи Держпродспоживслужби;
- органи виконавчої влади та місцевого самоврядування;
- органи управління освітою.
Нагадаємо, що за результатами опитування більшість батьків криворізьких учнів не задоволені якістю харчування у школах.