Чи є у Кривому Розі пам’ятні знаки із жіночим «обличчям»
Фото: Первый Криворожский
І серед них редакція не знайшла жодного, присвяченого жінці.
Читайте також: Світовий флешмоб підтримують ініціативні криворіжці та криворожанки
- Один, певно, із найбільш відомих широкому загалу пам’ятників із жінкою споруджено на честь 118 робітників і службовців РУ ім. Кірова, які загинули в роки Другої світової війни.
- Також широко відома городянам скульптурна композиція «Вчителько моя» на проспекті Гагаріна. Це збірний образ.
- Жінка зображена і на пам’ятному знаку жертвам голодомору (на вулиці Лермонтова).
- Скульптура жінки стоїть поруч із братською могилою, де поховані 63 радянських воїни, які загинули в боях за визволення Кривого Рогу 21-22 лютого 1944 року.
- Братська могила радянських воїнів у парку біля Палацу культури ВАТ "Південний ГЗК" – на постаменті воїн, якого обіймає жінка.
- Центрально-Міський район , вулиця Неруди – тут теж братська могила із об’ємною скульптурою згорьованої жінки.
- Пам’ятка у селищі Степовому має теж жіноче обличчя.
- Скорботна мати зображена і на пам’ятнику біля кінотеатру "Космос", що у сквері 60-річчя Перемоги та на пам’ятнику, що на Нікопольському шосе.
- Криворожанка Груня Романова, підпільниця, є частиною скульптурної композиції у парку Мершавцева. У тій братській могилі поховані 5 підпільників, розстріляних 17 вересня 1943 року.
- Композиція «Завжди чекаємо», встановлена кілька років тому до Дня родини, – тут теж є жінка. І теж не персоніфікована – збірний образ матері, дружини.
Натомість є десятки пам’ятників, знаків, погрудь Хмельницькому, Лермонтову, Данко (Горькому), Шевченку, Михліку, Глінці, Шраму, просто Горькому, Мусоргському, козакам Мамаю і Рогу, Маргелову...
І жодного знаку, пам’ятника конкретній жінці - з неузагальненим, збірним, а власним обличчям, з персональним прізвищем та іменем по батькові. Щоб ця наша мідна чи кам'яна подруга стояла не додатком до славного мужа, а як самодостатня особистість.
Зазначимо, переважна більшість анотацій до пам’ятників містить слова «Велика Вітчизняна війна». Не вдаючись до дискусії про Другу світову війну, зауважимо, що в лавах Червоної (Робітничо-селянської) , а потім Радянської армії були тисячі (коли не мільйони) воїнів-жінок. А медична допомога солдатам і тил узагалі, певно, тримався на жінці, котра в почилій державі була “и лошадь, и бык, и баба, и мужик…”
“У войны не женское лицо” - стверджували радянські письменники, жінкам відводячи роль “бойової подруги”, а в гіршому разі - ППЖ (поштово-польової жони).Мимоволі такий підхід перекинувся і в суспільну свідомість, що сфера була поділена строго по діаметру - він воює, а вона жде (або не жде). То за що ж пам’ятника ставити?
Мораль тут проста за цією інформацією: гендерна рівність повинна вийти наперед і в цій галузі суспільного життя. І так і буде, бо ми будемо стежити і нагадувати тим, хто пам’ятники ставить.
То за що ж пам’ятника ставити?Але цей “аргумент” не проходить перевірки на міцність, коли згадаємо, скільки прекрасних жінок множили і множать славу Кривого Рогу і чий труд заслуговує на увічнення в граніті чи міді.
Читайте також: Кому у Кривому Розі частіше присвоюють звання «Почесний громадянин
Фото: Николай Чирва