«Ваші сини стоять за вашими спинами, омиті нашою кров’ю», - криворожанка Президентові України

У прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна» відбулась прес-конференція щодо тиску на суд по справі генерала Назарова з боку Президента України, Міністра оборони та начальника Генштабу.

Серед учасників були адвокат родин бійців, загиблих на борту Іл-76 Віталій Погосян, сестра загиблого десантника Іляна Гайдук, виконавчий директор Гельсінської спілки Аркадій Бущенко, керівник проектів Digests & Analytics Ukraine Вадим Хомаха, колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін, родичі загиблих десантників і пілота літака Іл-76, який було збито диверсійною групою у Луганському аеропорту 14 червня 2014 року – Тетяна Котова, Іляня Гайдук, Ольга Чимиркова.

Нагадаємо, 27 березня Павлоградським міскрайонним судом було винесено вирок по справі генерал-маора Віктора Назарова. Його звинуватили у службовій недбалості, яка призвела до загибелі 40 десантників та 9 членів екіпажу, які були на борту літака ІЛ-76 та присудили 7 років позбавлення волі.

Але його не позбавили державних нагород та військового звання.

Читайте також: Генерала засуджено. Вирок у справі ІЛ-76

«Щодня ми чуємо про тяжкі втрати не ваших синів у зоні АТО, пане Президенте, бо ваші сини не йдуть на фронт та не мають честі захищати нашу Батьківщину. Ваші сини стоять за вашими спинами, омиті нашою кров’ю. Генерали, які бояться приймати рішення, не гідні носити таке високе звання.

Своєю підтримкою Назарова ви чітко даєте зрозуміти польовим командирам та бойовим офіцерам, що законність дій і наказів визначається не Конституцією та судом, а виключно особистим ставленням.

Ми маємо цінувати кожного з воїнів, які тримають над нами мирне небо, тих, хто живий, та тих, хто вже загинув», - заявила Іляна Гайдук, сестра загиблого на борту ІЛ-76 десантника Іллі Гайдука.


Нагадаємо, що Президент України Петро Порошенко заявив, що оцінювати дії командирів у бойовій обстановці повинні військові спеціалісти, військові експерти і військові судді, а не цивільні.

Читайте також: «Оцінювати дії командирів у бойовій обстановці повинні військові спеціалісти», - Президент України

«Обов’язково буде подана апеляція. Зараз, під час періоду підготовки до апеляції, ми бачимо, що Президент України, Міністр оборони, начальник генерального штабу роблять гучні заяви про те, що рішення суду неправомірні», - розпочав конференцію Вадим Хомаха, керівник проектів Digests & Analytics Ukraine.



Адвокат родин потерпілих Віталій Погосян акцентував увагу на тому, що судовий процес над Назаровим був прозорий та відкритий і 27 березня на судовому засіданні, на його думку, було прийнято законне та правильне рішення:

«Суддя вивчила усі матеріали та задовольнила усі клопотання. Однак, після того, як було винесено вирок, з’явилася заява про те, що генералів судити неможна.

Коли судили рядових військовослужбовців, жодна посадова особа не висловилась, що потрібно створювати військові суди. Чому ставити на одну чашу терезів, що засудили генерала, а на другу – що треба створювати військові суди.

Я вів багато справ військових. Багатьох військовослужбовців, які за наказами генералів, тижнями знаходились без води та їжі, звинувачували у тяжких правопорушеннях, а не тих, хто віддавав накази. Вважаю, що ці публічні виступи – тиск на суд».



Донька підполковника, командира літака Олександра Бєлого Ольга Чимиркова заявила:

«Я донька справжнього Героя України. Ця людина побувала майже у кожному куточку світу, льотчик з великої букви. Це воїн, який завжди пам’ятав про свій обов’язок. І коли зараз кажуть, що у трагедії винний сам екіпаж літака, мені дуже боляче слухати про те, що твого батька звинувачують у смерті людей.
Генералу дали нагороду Героя України, це було смішно, але мені у той момент хотілось ридати.

Я маю запитання до Президента і влади: «Кого ви захищаєте? Справді віддану людину, яка пам’ятає про те, хто він є, та про обов’язок, який пам’ятає мій батько?»
До речі, мене питали: «Якщо мій батько знав би заздалегідь, що він загине, він би полетів?» скажу, що він знав, що летить на смерть і зробив це, бо він був відданий країні, на відміну від інших».


Аркадій Бущенко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини зазначив, що Гельсінська спілка підтримувала цю справу та слідкували за нею:

«Ми її підтримували, аби зламати існуючу в армії тенденцію того, що солдати – розхідний матеріал для команд офіцерів та генералів.

Те, що відбувається зараз – неприпустима емоційна заява з боку Президента. Це тиск на суд та приховані вказівки суддям, як вирішувати справу. Військові суди були ліквідовані, бо вони не забезпечують незалежний розгляд.

Якщо кажуть, що судді не розуміються на військових справах, але вони судять банківські справи, будівельні, медичні та інші. Невже треба для кожної професії створювати власний суд. Досвід каже, що саме військові суди виносять дуже сурові вироки для молодших офіцерів, а для генералів та інших командирів вони поблажливі. Ця ідея – дуже порочна і сподіваюсь, що вона зникне».



Адвокат родин загиблих на борту ІЛ-76 Віталій Погосян розповів, що за увесь час судового процесу, генерал Назаров жодного разу не перепросив перед рідними загиблих.

«14 червня 2014 року, коли стало відомо про загибель наших хлопчиків, ми отримали від Президента обіцянку, що винуватців покарають. Що ми бачимо зараз? Тривалі суди над генералом Назаровим, який підписав указ та відправив на смерть наших хлопців.

На ім’я Порошенко ми писали листи, де просили особистої зустрічі, аби Назарова відсторонили від посади. Під час проведення розслідування та судового процесу у вас, пане Президент, не виникало претензій, стосовно того, що Назарова судять у звичайному суді. А після того, як суддя винесла справедливий вирок, похопились і питаєте, чого генерала судить громадянський суд. Чому ви не були занепокоєні долями звичайних солдат раніше?», - звернулася до президента України Петра Порошенко Тетяна Котова, дружина загиблого десантника Олександра Котова.



Іляна Гайдук, сестра загиблого десантника Іллі Гайдука заявила, що вона збирається повернути державну нагороду свого брата:

«Моя родина вирішила повернути Президентові орден «За мужність». Чому моя родина вважає цей крок вірним?

Знаючи, що він буде заживо спалений, свідомо відправлений на смерть українським генералом, мій брат зробив би так знов.

Ніякі медалі та компенсації не замінять життя, яке було так безглуздо і байдуже загублене. Він пішов на війну добровольцем, що захистити Україну.

Навіть, після тисяч загиблих на фронті, та після тисяч скалічених життів, ми продовжуємо жити в бідній та корумпованій країні, при владі, яка має один з найвищих рівнів доходів серед розвинених країн світу.

Ніхто не збирається закінчувати цю війну. Назаров не буде покараний. Вже очевидно, що ви, пане Президенте, помилуєте його. Очевидно, що ніхто не буде покараний за смерті».