Найгірше – ми створюємо мовне гетто, - Гриневич
Фото: mon.gov.ua
Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки.
«6 жовтня у мене також заплановано зустріч з Генеральним Секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом, на якій ми теж обговоримо питання експертизи та імплементації статті 7 Закону «Про освіту».
Потрібно розуміти, що пункт 4 статті 7 передбачає, що у базовій та старшій школі один чи декілька предметів можуть викладатися мовою Європейського союзу.
Співвідношення, які закладатимуться у різних класах, будуть прописані на рівні базового навчального плану, що затверджується КМУ разом із Держстандартом.
Ми готові вести щодо цього консультації, але усі рішення, що прийматимуться, мають враховувати, в першу чергу, інтереси наших громадян, незалежно від походження», - зазначила Міністр Лілія Гриневич.
Вона наголосила на тому, що наразі в Україні існують території на яких населення спілкується виключно мовою меншини і діти, відповідно, не мають жодної мовної практики державною мовою.
Читайте також: Український закон про освіту, який викликав протест, вступає в силу
«Це негативно впливає на результати ЗНО цих дітей з української мови. Цього року більше 54% дітей, що навчаються у школах з румунською мовою навчання, не склали ЗНО з українською мови, тобто не подолали поріг склав/не склав.
Ці діти автоматично не можуть вступати до українських ВНЗ, вони не зможуть потрапити на державні посаді чи в органи місцевого самоврядування.
Але найгірше – ми створюємо мовне гетто, території, на яких громадяни не можуть вільно комунікувати з рештою населення нашої країни», - пояснила Лілія Гриневич.
Нагадаємо, що сьогодні в Україні набуває чинності закон «Про освіту», який викликав хвилю протесту з боку Угорщини та Румунії.
У законі про освіту передбачено, що діти нацменшин в Україні продовжуватимуть вивчати рідну мову, а з середньої школи починатимуть вчитися державною.
Обговорити можно у спільному чаті Telegram.