Я зі своїм: чому криворіжцям варто брати каву у термокружку

Отримати декілька разів на день знижку на каву у 10-15% у Кривому Розі цілком реально. Як і чому — давайте розбиратись разом.

Екосвідомі криворіжці, які намагаються відмовитись від використання пластикових та паперових стаканчиків, неодноразово скаржились у соцмережах на відмови кав’ярень наливати клієнтам каву чи інший напій у власний посуд. Ми вирішили перевірити чи міняється потроху ситуація.

Коли спитали у підписників «Першого Криворізького» в Instagram про заклади, де наливають каву у термокружки — одразу знайшли декілька таких. А у деяких кафе клієнтам із власними чашками роблять знижки.

ЕКОлогія. Чому важливо відмовлятись від пластикових стаканчиків

Як часто ви купуєте каву у одноразових нібито паперових стаканчиках? Насправді так звані «паперові» стаканчики мають шар пластику чи поліетилену, завдяки якому не протікають.

За розмовами про глобальне потепління, переповнені полігони та недобросовісну роботу служб, які займаються утилізацією сміття, люди часто забувають про власний вплив на екологію.

Виконувачка обов’язків директора інституту управління та бізнес-освіти Катерина Слюсаренко говорить, що використання паперових стаканчиків з багатьох причин негативно впливає на довкілля. Зокрема, цей одноразовий посуд не беруть у вторинну переробку, а природним шляхом він розкладатиметься від 10 до 20 років.

У випадку з паперовими стаканчиками вторинна переробка не спрацьовує, бо в основному із них люди п'ють дорогою в університет, на роботу, додому, а отже, стаканчики потрапляють у загальне сміття, яке не підлягає переробці.

Роблять стаканчики виключно з первинної целюлози, тобто з дерев, а не з макулатури чи переробленої сировини. Дерево, з якого можна зробити приблизно 2000 стаканчиків, росте в середньому 50 років і, образно кажучи, відправляється в сміттєвий бак через 10 хвилин після купівлі кави, говорить пані Катерина.


Зокрема, криворізьке заготівельно-переробне підприємство «Чисте місто» не переробляє і не купує такі стаканчики. Через те, що на переробці багато не заробиш і поки немає державних субвенцій, бізнесу просто невигідна.

Ольга Костіна, менеджерка зі зв'язків із громадськістю «Чистого міста», говорить, що паперові стаканчики вважаються комбінованою упаковкою. Переробка неоднорідних матеріалів потребує сепараційних дорогих технологій, тому за це мало хто береться. Скажімо, трикомпонентний тетрапак на всю Україну переробляє одна фабрика, говорить експертка. А з Кривого Рогу ще й логістично дорого довезти таку упаковку, скажімо, в Київ, де цим переважно опікується громадська організація.

Ольга не купує паперові стаканчики, оскільки вважає їх сміттям і не бачить сенсу платити за нього.

«Думаю, жодна мисляча людина добровільно не сплатить гроші за непотріб. Як на мене, стаканчики та пакети — це просто сміття, навіть коли пропонуються безкоштовно», — говорить криворожанка.

Останніми місяцями у Кривом Розі з’явився тренд: люди почали купувати каву з собою, але просять налити її не у одноразовий стаканчик, а у власний посуд. Переважно, за нашими спостереженнями, використовують термокружки.

Олександр Коваль, член правління Мережі українських сортувальних ініціатив, вважає, що популяризація купівлі кави у власний посуд — це ще і привертання уваги до slow living — способу повільного життя у задоволення.

Споживання напоїв із власного посуду не лише допомагає екології. Переважна більшість стаканчиків, які закуповують українські кав’ярні, виробляється, з імпортної сировини — ламінованого картону. Відмовляючись від одноразового посуду, ми ще й сприяємо розвитку вітчизняної економіки.

«Теоретично будь-яка фабрика може відслоїти ту частку поліетилену у стаканчику. Але їх економічно недоцільно возити кудись на переробні заводи», — говорить Олександр Коваль.

В Україні є спроби збирати на утилізацію паперові стаканчики. Організація «Зелений птах» оголошувала кампанію ще у 2016 році.

Кав’ярня Cupman у Покровському районі Кривого Рогу. Тут у власний посуд каву або інші напої наливати почали місяць тому.

«Ми давно хотіли запровадити таку ініціативу, але через пандемію коронавірусної хвороби зробити раніше не вдалось. Коли карантин трошки послабили, ми вирішили спробувати. Ми слідкуємо за світовими трендами», — говорить бариста Ірина.

Кав’ярня неподалік від ринку соцміста у Металургійному районі міста —KAV`YAR.Артем, один із засновників закладу, говорить, що ідею наливати напої у власний посуд клієнтів запозичили у київських колег: «Ми бачимо дощі, гради, смерчі… Кількість відходів впливає на природу. Тому варто потрошку робити від себе залежне.

У нашому місті не такий попит на каву у власну кружку, як у столиці. Але люди із навколишніх офісів приходять вже зі своїми чашками. Круто, що люди турбуються про навколишнє середовище».



У власний стаканчик наливають і у burgers.kr у Покровському районі міста, і у Crema Caffe, що біля педуніверситету. У мережі магазинів спецій та кави The spiceroom роблять 10% знижку. Зекономити 2 гривні на склянці напою можна і у мережі супермаркетів Сільпо.

Ми певні, що є й інші заклади, що надають такі знижки, але редакція про них просто не знає. Напишіть журналістам про це, використавши форму зворотнього зв’язку. Ми обов’язково додамо це у матеріал.

ЕКОномія

У кав’ярні Ch в історичному центрі міста — на вулиці Чкалова — роблять 10%знижки тим, хто приходить по каву чи інші напої зі своїм посудом. Наприклад, кава з льодом і апельсиновим соком (бамбл) тут коштує 40 гривень, якщо брати у свій посуд — 36 гривень.

NewCup, що неподалік від «Будинку рад» на перетині проспекту Гагаріна і вулиці Єсеніна, теж робить клієнтам знижку у 10%, якщо вони замовляють каву у власний посуд.

Власники KAV`YAR роблять знижку 15% тим, у кого своя чашка. Американо і еспресо у пластиковому чи паперовому стаканчику коштують 15 гривень, а капучино 24. У вартість кави закладають 1-1,5 гривні на стаканчик. Це за закупівельною ціною для оптовиків. Тобто капучіно виходить 20 гривень, а американо і еспресо — 12 гривень 75 копійок.

«Ми робимо знижку 5% — це не дуже шкодить бізнесу. Наприклад, капучіно коштує 30, а якщо у свою чашку — 28 гривень. Ми теж економимо на цьому.
У нашій кав’ярні продаються спеціальні термоси. Якщо не знаєте, де взяти такі термоси — приходьте, дамо поради, будьте в тренді. На як кав’ярні це вигідно — треба менше закуповувати стаканів: хоч пластикових, хоч крафтових. ну і звичайно ж ми раді, що наші клієнти економлять», — розповідає бариста Cupman Ірина.

Відповідальність і фінанси

«Кав'ярні дуже легко та ефективно можуть впливати на нашу свідомість та формувати правильне ставлення людей до проблем екології та відповідального споживання, оскільки через них щодня проходить значна кількість клієнтів. Тим самим вони можуть сприяти зменшенню кількість сміття, — говорить виконувачка обов’язків директора інституту управління та бізнес-освіти Катерина Слюсаренко. — Підтримка таких екологічних ініціатив як відмова від паперових стаканчиків на користь багаторазових впливає на зміцнення іміджу та репутації кав'ярень. Беручи участь в таких ініціативах, кав'ярні нічого не втрачають, вони економлять на закупівлі стаканчиків та через активну екологічну позицію стають більш привабливими для своїх клієнтів».


За нашими підрахунками, якщо у середньому ви кожного робочого дня купуєте 2-3 філіжанки кави по 15 гривень, то, використовуючи власний посуд, можна зекономити за місяць від 80 до 100 гривень. Таким чином, за два місяці можна «відбити» вартість придбаного посуду.

Де взяти термокружку і скільки вона коштує

Термочашки бувають різні. Одні тримають тепло по 2-3 години і герметично закриваються. Інші розраховані на швидке використання, тому мають кришечку, яка не закривається щільно. Таку чашку не покладеш у рюкзак чи сумку.

Кружки можна купити у магазинах посуду, великих супермаркетах, замовити в інтернеті. Ціни коливаються від 100 до 700 гривень. Більшість термопосуду продається із кришками із застібками та має форму кружки чи термосу.

Загальноукраїнський тренд

Така екоініціатива існує і в інших містах країни. У Луцьку, наприклад, купувати каву у кав’ярнях у власний посуд стало популярним ще 2 роки тому. А у Львові говорили про таку фішку ще у 2017-му.

В Україні існує мапа eco-friendly закладів. Її створили активісти організацій із кількох міст країни «Еколтава» (Полтава), «Зелена генерація» (загальноукраїнська), «Чисто Вишгород» (Вишгород), «Ти потрібен Україні» та «PreciousLab» (Черкаси).
Щоб додати свій улюблений заклад на мапу, потрібно просто написати про це модераторам.

Матеріал опубліковано в рамках програми «Журналістика рішень для локальних медіа», яку реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.