Енергоефективність у Кривому Розі: як дитячий садок економить до 70% електроенергії
Фото: Первый Криворожский
Редакція 1kr.ua з'ясувала, що допомагає комунальним закладам споживати менше енергетичних ресурсів, менше продукувати викидів вуглекислого газу.
Завдяки енергоефективним заходам криворізькому дитячому садочку №88 «Центр розвитку дитини» у місяць вдається економити більше 46% електроенергії.
Використовувати енергію сонця можна не тільки для виробництва електроенергії, а й для підігріву води. Так роблять кілька дитсадків у нашому місті. Це спосіб для підвищення енергоефективності закладів, які фінансуються із міського бюджету. Поки що встановлення сонячних колекторів в Україні менш популярне, ніж встановлення локальних сонячних електростанцій.
Варто пам’ятати, що сонячні колектори та локальні СЕС — різні поняття.
Останній такий проєкт зі встановлення сонячних колекторів реалізовано за кошти із «Громадського бюджету» у 2020 році у криворізькому дитячому садочку №88 «Центр розвитку дитини» на мікрорайоні Східний-2. Він коштував 525 тисяч гривень, бюджетних коштів було 498 тисяч гривень, а інші 5 % — 26 тисяч 800 гривень дофінансовані автором проєкту.
Журналісти редакції «Перший Киворізький» поспілкувалися з головним спеціалістом Відділу з питань енергоменеджменту та впровадження енергозберігаючих технологій міськвиконкому Віталієм Гейко, директоркою дитячого садочку №88 Аллою Кузуб, експертом з питань газу й енергетики Сергієм Головньовим, які розповіли, чому така важлива енергоефективність, навіщо потрібна зелена енергетика, і що це дає нашому місту.
«Нещодавно у Кривому Розі почали експериментальне встановлювати сонячні колектори у двох дитсадках Кривого Рогу, які дозволяють зменшити використання електроенергії та майже повністю відмовитися від бойлерів», — говорить Віталій Гейко.
«У нас тепер комфортно: і для дітей, і для співробітників. Постійно є гаряча вода, яка за санітарними нормами повинна бути 65 градусів Цельсію. Всю зиму була така температура», — розповідає Алла Кузуб, директорка дитячого садка №88.
Встановлені сонячні колектори називають геліосистемою. До встановлення такої системи у дитячому садку №88 користувалися 13 бойлерами на 100 літрів кожен.
«Щоб один бойлер нагрів 100 літрів води до 65 градусів Цельсія, потрібно було 3 години (за одну годину роботи бойлера використовувалося 1,5 кВт). І якщо порахувати, то 18 годин працювали бойлери, щоб забезпечити потреби нашого садка. А якщо це помножити на 13 та кількість робочих днів, то у місяць у нас виходило 6-7 тисяч кВт тільки на роботу бойлерів», — підрахувала Алла Кузуб.
Якщо підрахувати, то до встановлення геліосистеми у місяць дитячий садок сплачував більше 10 тисяч гривень за електроенергію. Наприклад, у травні 2019 року дитячий садок спожив 7 494 кВт, а у травні 2021 року - 4009 кВт. Тобто завдяки геліосистемі вдалося зекономити 46,5% електроенергії.
Сьогодні у 10 групах дошкільного закладу навчається 154 дитини. Також у садку є 5 груп для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату.
Геліосистему з шести панелей встановили на даху дитячого садка. Олександр Генін, технічний директор компанії «СОЛАРІС ПРОЕКТ», розповідає про принцип роботи геліосистеми та алгоритм встановлення її у приватних будинках.
«У Кривому Розі достатня кількість сонячних днів для повноцінної роботи геліосистеми. Але восени та зимку ефективність цієї системи знижується, тоді починають працювати накопичувальні баки, де є електронні тени. Тобто коли недостатньо сонячного світла, вони нагрівають воду до 65 градусів Цельсия», — говорить Олександр Генін.
За підрахунками Олександра Геніна, геліосистема допомагає економити до 70% електроенергії на підігрів гарячої води. Тому можна вважати, що приблизно за 5 років гроші, витрачені на геліосистему, відіб’ються за рахунок зменшення платіжок за електроенергію.
«Якщо використовувати геліосистему,електроенергія майже не витрачається. Тобто тут сонце нагріває теплоносій. Якщо є сонце, достатньо розсіяне світло, то у вакуумних трубках утворюється тепло, яке переробляється в енергію», — розповідає Олександр Генін.Зазначимо, що за останні 100 років середня температура Землі виросла приблизно на один градус (якщо бути точним, то на 0.85 °C). Комусь може здатися, що це небагато, але подальше зростання температури може призвести до кліматичної кризи на планеті. В теорії можна говорити, що загальмувати процес підвищення температури може перехід на «зелену енергетику».
Сергій Головньов, експерт з питань газу й енергетики, редактор «Бізнес. Цензор», говорить, що використання альтернативних джерел енергії може бути сталим заробітком для приватних домогосподарств. Це все завдякиекономічному механізму, спрямованому на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою — зеленій енергетиці. Простими словами це саме те, що має фінансово мотивувати людей і забезпечувати виробнику доступ до енергомережі, довгострокові контракти на придбання електроенергії.
В Україні підготували проєкт «Другого національного визначеного внеску України до Паризької угоди» (НВВ2). У документі сказано, що відновлювана енергетика може замінити стару вугільну генерацію.
Очікується, що у 2030 році частка виробництва електроенергії з відновлюваних джерел становитиме близько 30% (разом великими гідроелектростанціями).
«Ця ціль реальна. Сьогодні в Україні частка зеленої генерації, без ГЕС, доходить до 7-8%. А великі ГЕС - це майже 7%, але це залежить від рівня води. Тому маємо вже на сьогодні 15-16%, в окремі дні і місяці може доходити і до 20%.
Тому наростити ще за 8 років до 30% — реально, звичайно», — говорить Сергій Головньов.
Під «зеленою енергетикою» розуміють поновлювані джерела енергії — ті, що в природі не можуть вичерпатись. Скажімо, сонячна та вітрова енергії не утворюють ані вуглекислого газу, ані інших газів, які провокують глобальне потепління.
Віталій Гейко розповідає, що у 2021 році з бюджету Кривого Рогу виділили більше 30 мільйонів гривень на впровадження енергоефективних заходів у бюджетних закладах, комунальних підприємствах та об’єктах житловлового фонду.
За кошти з міського бюджету та приватних інвесторів на полігонах для відходів встановили біогазові електростанції, індивідуальні теплові пункти у 56 закладах освіти та теплові насоси у ДЮСШ.
«У 2016 році за кошти з конкурсу “Громадський бюджет” реалізовано проєкт «Сонячне дерево», яке розташовано поряд з ТРЦ та міськвиконкомом. Воно дозволяє мешканцям міста підзарядити гаджети електроенергією, яку виробляють сонячні батареї», — говорить Віталій Гейко.
Тоді на проєкт «Сонячне дерево» витратили 390 тисяч 795 гривень. З цієї суми за рахунок коштів Фонду Конкурсу — 200 тисяч гривень за рахунок партнерів по проєкту — 162 тисячі 395 гривень. За рахунок ГО «Гріненерджі» — 28 тисяч 400 гривень. Установка обійшлася у 69 тисяч 600 гривень.
У Кривому Розі працюють декілька компаній, які займаються встановленням сонячних колекторів та локальних СЕС. Тому сьогодні встановити такі системи на власній ділянці можуть ті, у кого є 3-4 тисячі доларів.
«Треба зателефонувати і сказати: я хочу. Більше робити нічого не треба. Після цього до вас приїдуть спеціалісти, подивляться умови встановлення сонячних батарей або геліосистем», — розповідає Олександр Генін.
Наприклад, середньостатистичній родиніз 3 людей за підрахунками спеціалістів потрібно 150 літрів гарячої води на добу. Тому для них буде достатньо установки всесезонні геліосистеми на 150-200 літрів гарячої води на добу.
Сьогодні українським законодавством дозволено приватним домогосподарством встановлювати сонячні електростанції потужності не більше 30 кВт. Олександр Генін пояснює, що 30 кВт станція, здатна виробляти у рік 35-37 тисяч кВт електроенергії. Тому можна говорити, що через 4-5 років власник сонячних батарей може «повернути» гроші, витрачені на встановлення СЕС.
Матеріал опубліковано в рамках програми «Журналістика рішень для локальних медіа», яку реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.