Інтерв’ю із співзасновником та співатором системи екологічного моніторингу в Дніпрі Павлом Хазаном

Фото: сторінка Павла Хазана

У екологічній державній політиці відсутні принципові й радикальні зрушення, які б могли вплинути на підприємства-забруднювачі, визначивши їх відповідальність перед законом.

Це думка співрозмовника редакції «Першого Криворізького» Павла Хазана, депутата Дніпропетровської обласної ради та вченого, співавтора та співзасновника системи екологічного моніторингу. Говорили з ним, чому і що саме важливо знати про атмосферне повітря та як проводити моніторинг його фізико-хімічних параметрів.

Павло Хазан займається розробкою та розбудовою системи екологічного моніторингу. Кілька років тому Павло був одним із ініціаторів створення комунального підприємства «Центр екологічного моніторингу» при Дніпропетровській обласній раді. Це обласне підприємство, на базі якого власне і розгорнуто систему екологічного моніторингу.

У Кривому Розі такого центру немає, але нам би хотілось щоб він був, враховуючи кількість підприємств-забруднювачів, розташованих на території міста. Серед яких, «АрселорМіттал Кривий Ріг», шахти Криворізького залізорудного комбінату, гірничо-збагачувальні комбінати групи “Метінвест” та інші промислові підприємства на кшталт “Кривий Ріг Цемент”.

З чим живе Кривий Ріг

Павло Хазан говорить, що криворізька міська влада недостатньо серйозно ставиться до питань моніторингу якості повітря. Хоч Кривий Ріг вже не найбільш брудне місто країни, за викидами все одно потрібно стежити системно і аналізувати дані про них. Також варто не забувати про забруднення ґрунту і поверхневих вод.

«Необхідно проводити більше досліджень фізико-хімічних параметрів довкілля у Кривому Розі Такі дослідження мають бути регулярними. Поки що обсягу наших даних поки недостатньо для ґрунтовних висновків. По Дніпру, Павлограду та Нікополю таких даних більше, — говорить Павло Хазан. — Треба констатувати, що великі забруднювачі Кривого Рогу —це бруднийбрудний бізнес, який наносить значну шкоду довкіллю та здоров’ю людей.

Більшу частину цих підприємств поки не можна назвати соціально відповідальними, такими, що прагнуть зменшити навантаження на навколишнє середовище та роблять цілеспрямовані кроки в цьому напрямку заподіють здоров’ю людей та екологічному середовищу».

Рівень захворюваності криворіжців на екозалежні недуги досліджують, але якихось системних аналітичних даних досі немає, аби можна було зробити висновки.

Зазначимо, що у 2020 році обсяг викидів зменшився, якщо порівнювати із 2019 роком, на 19%. А якщо порівнювати із 2015 роком — на 31%. Точних даних про викиди криворізькі чиновники не повідомляють.

Відомо тільки, що концентрація пилу у повітря знизилась, але лишається такою ж високою — 0,4 мг/м3 (а у 2015 році була із 0,8 мг/м3).

Як у Дніпрі

Зараз у розгалуженій регіональній системі моніторингу навколишнього середовища вимірюють фізико-хімічні параметри довкілля, збирають і обробляють статистичні дані, оприлюднюють інформацію у режимі реального часу на базі Центру екологічного моніторингу Дніпропетровської обласної ради.

На початок 2021 року система налічувала 16 стаціонарних станцій у 7 містах області, серед них індикативні станції, одна стаціонарна референтна, яка відповідає директиві ЄС та постанові Кабміну про моніторинг, мобільні прилади водного моніторингу, а також для моніторингу атмосферного повітря. Переважна частина обладнання була придбана за бюджетні гроші. До роботи системи моніторингу залучено більше 20 фахівців – науковців, інженерів та екологів.

Система екологічного моніторингу має сприяти прийняттю науково обґрунтованих рішень державною владою. На базі центру проводяться наукові дослідження, а студенти ВНЗ проходять практику.

«Всі дані є доступними для громадськості. Вони передаються в мережу в режимі онлайн у віджет, який розміщений на сайті системи моніторингу та більше двадцяти інших веб порталів. Також дані регулярно відвантажуються на державний Портал відкритих даних», — говорить Павло Хазан.

Дані зводяться у таблиці


На сайті Центру екомоніторингу є також дані станції у Кривому Розі, де можна побачити скажімо, скільки пилу чи азоту зараз у повітрі і чи це норма.


Розшифрувати дані допомагають проєкти і громадськості, наприклад, SaveEcoBot. Який дозволяє у месенджері відстежувати якість атмосферного повітря у своєму районі.

Читайте також: Як перевірити якість повітря у квартирі


«Сама система моніторингу не може закрити підприємства-забруднювачі. Для того, щоб повітря було чистим треба перестати його забруднювати та збільшити кількість зелених насаджень. Зробити так, щоб було приємно купатися у Інгульці і Саксагані — не треба туди нічого скидати», — говорить Павло Хазан.

Станції моніторингу

У Кривому Розі встановлена низка станцій екологічного моніторингу міською радою, але куди передаються дані, Павлу важко сказати: дані з місцевих криворізьких станцій не відвантажуються в обласну систему екологічного моніторингу.

«Але у Кривому Розі є позитивний досвід та унікальний приклад для України. Промислове підприємство “Кривий Ріг цемент” встановило за свій кошт станцію моніторингу повітря. Цей проект - є спільною ініціативою підприємства, центру екологічного моніторингу та екологічних активістів. Я вважаю, що це є яскравим взірцем корпоративної відповідальності, та саме так повинні працювати підприємства», — говорить Павло Хазан.

Нині у Верховній Раді України «лежить» законопроєкт «Про державний екологічний контроль», який би мав врегулювати питання притягнення до відповідальності підприємств-забруднювачів.

Павло говорить, що немає принципових зрушень у державній політиці у сфері екології: «Можна отримувати великі масиви даних в системі екологічного моніторингу та довести їх достовірність до високого рівня, але якщо законодавець не буде нічого робити, то питання забруднення довкілля вирішуватись не будуть».

Матеріал підготовлено у рамках проєкту «Дихай. Дій. Ділись», який реалізується за підтримки ГО «Всеукраїнська жіноча єврейська організація «Проект Кешер».