Чи буде криворіжцям де складати сміття після прийняття рамкового законопроєкту

Фото: Первый Криворожский

Кривий Ріг, як і інші міста України, ризикує «потонути у власному смітті».

Ще 21 липня 2020 році Верховна рада України у першому читанні ухвалила законопроєкт №2207-1д «Про управління відходами», однією з співавторок якого є народна депутатка по 32 округу з Кривого Рогу Олена Криворучкіна.

Але поки законопроєкт лежить без руху у Верховній Раді, Україна продовжує жити за «доісторичним» законом. Він не забезпечує мінімізації відходів, їхнього належного збору, вторинної переробки чи повторного використання.


Яка ситуація з відходами у Кривому Розі


У місті офіційно працюють два полігони для сміття, які знаходяться у Саксаганському та Центрально-Міському районах. Їх площа, за даними чиновників, складає 23,8 та 7,5 гектар, але У кадастровій карті ці площі дещо менші - 23,7 та 7,4 гектар. Повітря не відповідає вимогам гігієнічного регламенту - такі висновки містяться у протоколах дослідження повітря біля полігонів.



У місті вивезенням твердих побутових відходів на полігони займається ТОВ «Екоспецтранс». Згідно даних аналітичної платформи youcontrol.com.ua, товаристо з обмеженою відповідальністю «Екоспецтранс» працює 16 років. Його очолює Леонід Ліщук. Користується двома земельними ділянками, має у власності 56 одиниць автотранспорту.



У 2020 році за офіційними даними Департаменту розвитку інфраструктури міста на два полігони вивезли 300,39 тисяч тонн відходів, у 2019 році - 326 тисяч тонн.


Державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторсько -технологічний інститут міського господарства» підрахувало у 2017 році, що
за рік в середньому один криворіжець утворює приблизно 357 кілограм побутових відходів. Тобто майже 1 кілограм кожного дня.

«Сьогодні у Кривому Розі діють фактично три полігона для твердих побутових відходів. Але третій - незаконний. Він знаходиться у Інгулецькому районі на відстані 150-160 метрів від ландшафтного заказника «Візірка»
, - розповідає депутат минулого скликання Криворізької міської ради Антон Петрухін.



«Ясна річ, цей полігон не відповідає нормам експлуатації. На його території немає відведення біогазу, тому полігон постійно горить.

У 2015 році Держекоінспекція та Держсанепідслужба у Дніпропетровській області дослідили територію незаконного полігону та притягли до кримінальної відповідальності співробітника ТОВ «Екоспецтранс» за несанкціонований склад відходів. Але навіть після цього полігон продовжують використовувати»
, - говорить Антон Петрухін.



Журналісти редакції «Перший Криворізький» побували на цьому полігоні, де дізналися у співробітників, які охороняють територію, що на полігон ніхто не вивозить сміття. Ми також не помітили на дорозі до полігону слідів від вантажних автомобілів. Але сміття із незаконного звалища нікуди не зникає і лежить просто неба між двома полями та ландшафтним заказником «Візірка». У 2019 році ініціативні мешканці міста зареєстрували звернення та зробили мітку на інтерактивній мапі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.


Після закриття незаконного полігону неподалік від нього біля селища Широка дача, що входить до складу Карпівської ОТГ, почало утворюватися нове сміттєзвалище. Місцева мешканка Тетяна Дацюк розповідає, щомайже рік тому у цій місцевості не було сміття.

«Місце де утворилося сміттєзвалище - не околиця. Тут раніше можна було відпочивати. Багато людей минулого літа тут проводили час. А ще тут дорога до санаторної школи №5», - говорить Тетяна Дацюк.

«Вже не пройти та не проїхати. Про пожежну небезпеку мовчу, бо ще хтось підпалить. Будуть великі масштаби пожежі. Треба щось робити негайно: вивозити, утилізувати та ставити шлагбауми», - говорить місцева мешканка.



Криворіжці, які живуть в районі шахти «Валявко-Південна» неподалік від сміттєзвалища, неодноразово скаржилися на неприємний запах у повітрі. Є й моральний аспект: полігон розташовано на місці так званого криворізького «Бабиного яру», де за часів Другої світової війни розстріляли близько семи тисяч людей.

Цікаво, що на криворізькому полігоні в районі шахти «Валявко-Південна» працює сміттєсортувальна лінія, за допомогою якої могли би сортувати 200 м3 побутових відходів за добу, 7% від загального їх об‘єму. Але, як розповів журналістці 1kr.ua Антон Петрухін, працівники полігону, який орендує ТОВ «Екоспецтранс», майже не вмикають її.


Зазначимо, що станом на січень 2021 року у Кривому Розі ТОВ «Екосецтранс» встановив 175 сітчастих контейнерів для сортування відходів у Саксаганському, Покровському та Довгинцівському районах міста. Але підприємство стверджує, що накопичення контейнерів не відбувається - тобто мешканці не сортують відходи.

Журналісти редакції «Перший Криворізький» зверталися до директора ТОВ «Екосецтранс» Леоніда Ліщука за коментарем щодо нового законодавства, але він відмовився спілкуватись, посилаючись відпустку.




Автор фото: Ірина Голоднова
Ліцензію на захоронення побутових відходів на вищезазначених полігонах має ТОВ «Екоспецтранс». Підприємство отримало її у 2017 році.


На полігон біля шахти «Валявко-Південна» з 2017 року вивозять побутові відходи з частини Металургійного, Центрально-Міського та Інгулецького районів міста. Усі інші ТПВ разом з будівельними відходами вивозять на полігон в районі шахти «Батьківщина».



«Ситуація з ТПВ у Кривому Розі катастрофічна. В тому числі і експлуатація полігонів. Найбільший полігон у Кривому Розі знаходиться біля шахти «Батьківщина», але він вже вийшов за межі земельної ділянки, яка надавалася в оренду ТОВ «Екоспецтранс» для розміщення твердих побутових відходів», - вважає Антон Петрухін.




Зазначимо, що 14 червня Державна екологічна інспекція та Державна служба України з надзвичайних ситуацій планують перевірити ТОВ «Екоспецтранс».

Нагадаємо, що
у Кривому Розі обіцяють побудувати сміттєпереробний завод за 15 мільйонів євро кредиту. Угода про будівництво укладається між Криворізькою міськрадою, комунальним підприємством «Сансервіс» і Європейським банком реконструкції та розвитку.


«Довгобуд» для нового закону про відходи: коли ухвалять і що він змінить



Ситуація зі сміттям в Україні дуже дисонує з її офіційними амбіціями щодо європейської інтеграції. У Європейському Союзі в середньому близько 40% побутового сміття прямує нині на захоронення, десь такий же відсоток йде на повторне використання. Деякі країни-члени ЄС уже близькі до повної відмови від полігонів.

Спільним для всіх держав ЄС є законодавство, що сприяє попередженню утворенню відходів, їх переробці та повторному використанню. Ухвалити таке ж обов’язалася в рамках Угоди про асоціацію і Україна. Саме законопроєкт 2207-1 якраз і містить норми, які диктує Євросоюз. Щоправда, зобов’язання жахливо протерміновані - сучасний закон про управління відходами мав бути прийнятий ще до 1 листопада 2017 року.

Проєктна менеджерка реформи управління відходами Команди підтримки реформи при Міндовкілля Тетяна Тевкун говорить, що в Україні через недосконале та застаріле законодавство щодо управління відходами є такі проблеми:

  • заблокована процедура видачі дозволів;
  • застаріла класифікація відходів;
  • відсутній збір статистичної інформації;
  • відсутній контроль за подальшою долею відходів, які ввозять у країну;
  • дубльовані повноваження між Мінрегіоном та Міндовкілля у сфері побутових відходів;
  • відсутність повноважень, законодавчих механізмів та важелів впливу для організації належної системи управління відходами у органів місцевого самоврядування;
  • немає можливості повноцінно розпочати розробку та впровадження адміністративних послуг у сфері управління відходами онлайн. Міндовкілля не має можливості, оскільки надання послуг в такому форматі має бути врегульовано законодавчо.
Вищезазначений законопроєкт повинен стати початком реформування управління відходами.

За даними Світового банку (World Bank Group) Україна щорічно виробляє 13 тонн відходів, 95% відходів вивозять на полігони та незаконні сміттєзвалища. Водночас рівень переробки твердих побутових відходів в країні коливається від 3% до 8%.

Україна посідає 9 місце рейтингу країн із найбільшим обсягом сміття на одного мешканця за версією американського агентства 24/7 Wall Street, про це пише видання USA Today. На одного українця припадає 10,6 тонн сміття.

Законопроєкт 2207-1д розроблений на основі трьох директив ЄС – про відходи, про захоронення відходів, про промислові викиди.

«Зараз комітет Верховної ради України повинен представити таблицю до другого читання. Маю побоювання, що там буде дуже багато змін. Але ми та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України будемо слідкувати, щоб неправильних не було», - говорить Тетяна Тевкун.

Рамковий законопроєкт запровадить в Україні ієрархію управління відходами. Це відносно нова для України концепція, говорить Тетяна Тевкун.


«Зараз в Україні ця система догори ногами. Нам дуже багато треба докласти зусиль для встановлення ієрархії. Майже всі відходи вивозять на полігони», - говорить Тетяна Тевкун.

У рамковому законопроєкті прописано встановлення чітких компетенцій центральних та міських органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Це зроблено для усунення дублювання повноважень ОДА та міських рад, Мінрегіону та Міндовкілля.

«Якщо читаєш старий закон, то не зрозуміло, що саме має робити орган місцевого самоврядування, а що - має робити ОДА. Тому ми не можемо добитися нічого не від того, не від того», - пояснює Тетяна Тевкун.

Законопроєктом №2207-1д запроваджується обов’язкове роздільне збирання відходів біля будинків, планується, що з'являться і муніципальні пункти збирання роздільних відходів.

«Такі муніципальні пункти потрібні для зниження вартості системи управління побутовими відходами», - говорить Тетяна Тевкун.

Сьогодні в Україні кошти за збір і вивезення відходів збирають перевізники відходів, а не органи місцевого самоврядування.

«Виходить, перевізник взяв кошти, взяв сміття і перевіз його на полігон або незаконне сміттєзвалище. І вже вважається, що він надав послугу.
Але надалі органи місцевого самоврядування мають витратитися ще й на ліквідацію цього звалища»
, - говорить Тетяна Тевкун.

Автори законопроєкту передбачили створення в Україні контролю та моніторингу стану полігонів протягом терміну експлуатації та після його закриття.

«Планується встановити вимоги рекультивації полігонів після їх закриття та здійснення догляду за ними протягом 30 років.

У регіональних планах має бути прописано, які саме полігони мають бути закриті та рекультивовані»
, - розповідає Тетяна Тевкун.

Якщо ухвалений у першому читанні торік закопроєкт «Про управління відходами» нардепи не допрацюють найближчим часом, то через кілька років Кривий Ріг, ризикує потонути у смітті. Два полігони, на які сьогодні звозить сміття ТОВ «Екоспецтранс», не відповідають вимогам. Тим часом деякі державні мужі називають проблему зі сміттям не просто загальнодержавною, а міжнародною.

За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, в Україні у 2018 році утворили 239,2 мільйонів тонн промислових відходів та лише 9,4 мільйонів тонн побутових відходів. Виходить, побутові відходи - це лише верхівка айсбергу? Для вирішення питання відходів, які утворюються при видобуванні та збагаченні корисних копалин, потрібен інший документ, інший алгоритм дій контролюючих органів та відповідальність крупного приватного бізнесу.



Матеріал створено в рамках стипендіальної програми «Апґрейд на 360°, яку організувала ГО «Інтерньюз-Україна за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.


Фото: Альона Музика Даніїл Токмаков

Видео: Даніїл Токмаков