У Кривому Розі розповіли історії життя і загибелі студентів, вбитих у дні розстрілів на Євромайдані

Під час мітингу-реквієму сьогодні, 20 лютого, криворізькі студенти педагогічного університету розповіли історії життя і обставини загибелі студентів, вбитих під час мирного протесту у центрі столиці у період з 18 по 20 лютого 2020 року.


Назар Войтович, 17 років

Ще в середу Назар був на парах в Тернополі. Автобус до Києва мав поїхати без нього, він лише передавав речі на Майдан, та не втримався, вирушив сам. В останню хвилину чомусь вирішив. Це рішення коштувало йому життя.
Наступна доба була його останньою. Ми не знаємо, про що думав Назар, коли в нього поцілила куля снайпера. Він любив історію і живопис, мав стати дизайнером і був єдиним сином своїх батьків.

Світловолосий, з веснянкуватим обличчям, сірими добрими очима та щирою усмішкою. Завжди привітний, доброзичливий, співчутливий, інколи — замріяний, заглиблений у свої потаємні думки.

Його цікавило буквально все: зброя козаків і події Другої світової війни, життя видатних людей та старовинні монети, історія рідного краю й принцип побудови повітряної кулі, на підняття якої Назар приходив подивитися пішки з Травневого до Збаража. Любив слухати музику, малювати, подорожувати, творити. Перед випускним Назар з однокласниками посадили на пагорбі біля школи сосни в формі тризуба. Нинішній 9¬-й клас — ви¬пускники, посадили в той контур тризуба ще 100 сосен. На честь Небесної сотні.

Роман Гурик, 19 років

«Зараз або ніколи! Всі на Грушевського! На смерть!» - він написав на своїй сторінці в соцмережі і пішов… назавжди. 19 лютого о 12:15 студента застрелив снайпер. Майбутній психолог з Прикарпаття, він вмів причаровувати людей, але не міг змінити власної долі… Лікар, який був з ним до останнього подиху, говорив про нього, як про хлопця з очима, в яких було шалене бажання жити. Але це бажання все ж таки не змогло перемогти смерть… Хлопець захоплювався біологією та астрофізикою, навіть встиг здати екстерном іспити, коли вчився у десятому класі. Після закінчення гімназії вступив на відділення психології філософського факультету Прикарпатського національного університету імені Стефаника. Біля нього завжди збиралося молоде товариство.
На Майдан майбутній герой Небесної сотні почав їздити ще з грудня. Був там і у найлютіші морози. «Один тиждень побуде там, а потім на тиждень повертається додому на пари» - згадують рідні , які довгий час шукали Романа. Впізнали його за описом. Роман мав два татуювання: на сонячному сплетінні — три зелених шпилі Карпат (перший — вищий, два інші — рівні), що означало «Батьківщина, родина і я»; на лівому передпліччі — вишитий рушник червоно¬чорними нитками.