Верховна Рада України прийняла законопроєкт «Про повну загальну середню освіту». Редакція «Першого Криворізького» у матеріалі нижче розповість більше про основні новації Закону для
учнів, педагогів та освітніх установ.
Гарантії рівного доступу до освіти. Закон гарантує зарахування
дітей до початкової школи без жодних конкурсів, при цьому заклад має бути
територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи
місця народження. Інклюзивність – тобто можливість
дітям з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах
за власною освітньою траєкторією – також передбачена документом і
гарантується учням.
Діти на тривалому стаціонарному лікуванні завдяки прийняттю цього документа
отримають захищене законом право здобувати освіту в медзакладах.
Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Цей механізм дає
можливість кожному учню гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів
будувати своє навчання.
Міністерство освіти і науки зазначає, що для роботи за індивідуальною
траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із
заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план,
який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та
затверджуватиме директор.
Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом,
проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.
Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру
потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).
Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів. Закон
відкриває можливість надання учням, що цього потребують, індивідуальних та/або
групових консультацій на базі школи.
Право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності. На
законодавчому рівні встановлюється право учнів на справедливе, неупереджене,
об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів
навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти.
Водночас документ деталізує та доповнює положення Закону України «Про освіту»
та встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної
доброчесності.
Вибір предметів учнями. Закон запроваджує право учнів обирати
курси, навчальні предмети (інтегровані курси).
Три адаптаційні цикли навчання – 1-2 класи, 5-6 класи та
10 клас. Це також новація новоприйнятого Закону. Відтепер це
обов’язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах.
Більше прав для учнівського
самоврядування. Закон передбачає:
чіткі
повноваження учнівського самоврядування;
право
керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником
закладу освіти;
право
учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної
ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього
процесу.
Реалізація права кожної української
дитини на оволодіння державною мовою. Закон передбачає
три моделі вивчення української мови у школах.
Отже, перша модельпередбачена для корінних народів
України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави,
яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар.
Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12)
класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.
Друга модель – для шкіл з навчанням мовою національних
меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного
середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи
такі:
материнською
мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;
у
5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись
українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки
у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;
зі
старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах
має читатися державною мовою.
Третя модель працюватиме для
решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких
належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно
в середовищі власної мови (російська мова).
Раніше редакція «Першого Криворізького» повідомляла, що у грудні ВРУ прийняла законопроєкт щодо змін у вищій освіті.
Якими є основні новації Закону для
вчителів
Реальна педагогічна автономія вчителя у:
створенні
програм;
розробці
власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали
переведення у 12-бальну шкалу);
підвищенні
кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.
Більші можливості для зростання зарплати вчителя. Документ
передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за
завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними
залами.
Педагогічна інтернатура для молодого вчителя. Перший рік роботи
молодий вчитель проходитиме педагогічну інтернатуру. В її межах він чи вона
отримає наставника, який буде зобов’язаний надавати консультації молодому
фахівцю. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку.
Більше можливостей для педагогічного зростання вчителів. Так, новий
Закон встановлює державні гарантії на підвищення кваліфікації вчителя та
передбачає його співфінансування з державного та місцевих бюджетів.
Якими є основні новації Закону для освітніх установ
Більше можливостей для підсилення шкіл педагогами. Новоприйнятий
Закон відкриває можливість стати вчителем людині з будь-якою, а не лише
педагогічною, вищою освітою. Також документом передбачається, що обов’язкове
переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня
2020 року.
Нові підходи до призначення директорів шкіл. Згідно з Законом «Про
освіту», директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років
поспіль в одному закладі.
Закон також передбачає, що в межах конкурсу директор обов’язково повинен буде
представити стратегічний план розвитку закладу.
При цьому до 1 липня 2020 року директори шкіл, які перебувають на безстрокових
трудових угодах, будуть в обов’язковому порядку переведені на строкові трудові
угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з
наступною можливістю брати участь у конкурсі.
Фінансова автономія шкіл. Новоприйнятий Закон передбачає більше
можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Зокрема на:
формування
структури закладу та штатного розпису;
встановлення
доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх
розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників;
оплату
поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої
освіти;
оплату
підвищення кваліфікації педпрацівників;
укладення
цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу.