У МОЗ розповіли про шлях, який має пройти пацієнт від першого виявлення серцево-судинного захворювання до повного одужання
Фото: Первый Криворожский
Серцево-судинні захворювання - це група хвороб серця і кровоносних судин, в яку входять:
- ішемічна хвороба серця – хвороба кровоносних судин, що постачають кров'ю серцевий м'яз;
- хвороба судин головного мозку – хвороба кровоносних судин, що постачають кров до мозку;
- хвороба периферичних артерій – хвороба кровоносних судин, що постачають кров до рук та ніг;
- ревмокардит – ураження серцевого м'язу та серцевих клапанів у результаті ревматичної атаки, спричиненої стрептококовими бактеріями;
- вроджений порок серця - вроджені деформації будови серця;
- тромбоз глибоких вен і емболія легень – утворення у ножних венах згустків крові, які можуть зміщуватися і рухатися до серця і легенів.
Коли треба записатися на прийом до сімейного лікаря
Якщо у вас є щонайменша підозра на серцево-судинне захворювання, зокрема, біль у грудній клітці (відчуття тяжкості, тиску, печіння), який віддає у ліву руку чи шию, негайно зверніться до свого сімейного лікаря чи терапевта. У разі інтенсивного болю та інших симптомів інфаркту чи інсульту – негайно телефонуйте 103.
Які обстеження можна пройти у свого лікаря
Ваш терапевт чи сімейний лікар за необхідності зробить кардіограму, проведе швидкий тест на тропонін для виявлення гострого стану (за наявності такого у медичному закладі), виміряє тиск та рівень цукру у крові. Також лікар може призначити додаткові аналізи, зокрема, розгорнутий аналіз крові, аналіз крові на холестерин тощо. Все це входить у гарантований пакетпослуг первинної ланки, тому і є безоплатним для пацієнта.
Коли потрібне направлення на дообстеження
Якщо є підозра на наявність серцево-судинної патології, терапевт чи сімейний лікар може направити пацієнта на консультацію до кардіолога або самостійно, згідно з протоколом, в рамках доказової медицини, направити хворого на специфічні дообстеження, зокрема велоергометрію (ЕКГ під навантаженням), холетрівське добове моніторування ЕКГ тощо.
Спостереження у сімейного лікаря
За результатами обстежень встановлюється остаточний діагноз та визначається обсяг допомоги – медикаментозна терапія, що направлена на профілактику ускладнень (контроль рівня тиску та холестерину) та попередження прогресування захворювання. Пацієнт приймає ліки та проходить планові огляди у свого лікаря (терапевта чи сімейного лікаря), який контролює основні параметри здоров'я пацієнта.
Що робити у разі гострого стану
У разі виявлення у пацієнта гострого стану він направляється на лікування у спеціалізований госпітальний заклад – кардіологічний центр, де отримує необхідну кваліфіковану допомогу. Спершу йому проводять ангіографію, щоб уточнити діагноз. В екстреному випадку ангіографія та подальше стентування безоплатні для пацієнта.
Якщо ж гострого стану немає і хворого направив на обстеження сімейний лікар або кардіолог, то ангіографія та подальша операція зі стентування буде платною. Якщо стент встановити неможливо, пацієнта направляють у кардіохірургію, де йому зроблять відповідну операцію – аорто-коронарне шунтування або інше.
Після виписки пацієнти найчастіше перебувають під наглядом сімейного лікаря чи терапевта (а за потреби – і кардіолога), проходять профілактичну терапію.
Чому варто звертатись до лікаря при найменших підозрах на хворобу серця: аргументує кардіолог
Існує міф, що серйозні проблеми з серцем чи судинами мають супроводжуватись пекельним болем. Насправді це не завжди так. Через цей міф тисячі людей помирають чи отримують інвалідність.
Якщо ви вкрай рідко відчуваєте дискомфорт у ділянці серця чи спростерігаєте інші, малозначущі, на ваш погляд, симптоми, – зверніться до свого терапевта чи сімейного лікаря. Це може врятувати життя.
У Міністерстві охорони здоров’я України стверджують, що 80% передчасних інфарктів та інсультів можна попередити за допомогою профілактики, здорового способу життя та своєчасного звернення до лікаря.
Читайте также: За 2018 год криворожане оплатили около 17 миллиардов гривен налогов