Про різницю між «русскім міром» і вільною Україною говорили у Кривому Розі під час акції #SaveOlegSentsov
Фото: Первый Криворожский
До акції не приєднався жоден із топ-чиновників Кривого Рогу та представники депутатської провладної у Кривому Розі більшості у міськраді.
Під час акції #SaveOlegSentsov зібрались представники різницх громадських об'єднань, представники політичних партій, підприємці, бізнесмени, журналісти, депутати, зоозахисники, пластуни, волонтери, школярі, визволені політичні бранці самоназваних республік.
Зі словами підтримки виступали журналістки Світлана Романенко та Любов Скиба, політики та громадські Тетяна Соловйова, Ірина Туровська, Роман Морозов, Ольга Бондаренко, Олександр Крижов.
Також слово мали боєць, звільнений із полону терористів, Микола Герасименко, військова рекрутерка Ангеліна Канібор-Верхогляд та інші громадяни, які вимагають від світового співтовариства вплинути на режим Путіна. Вимога громади - звільнити український громадян, які утримуються у Росії та на окупованих територіях України.
Про це читайте тут.
У Кривому Розі під час акції на підтримку політичних в‘язнів один із спікерів - Сергій Попович - зачитав підготовлену промову випускника КДПУ, художника та історика, криворіжця Артема Вашкевича, який через форс-мажор не зміг особисто взяти участь в акції.
Зважаючи на важливість історичних процесів, редакція дослівно публікує текст історика Атема Вашкевича:
«Хоч Олег Сенцов і режисер, ця історія не про мистецтво. Хоч Сенцов і не солдат, але ця історія – про війну.
Війну найбільш підлу і підступну. Війну між вільним світом і тюрмою народів, якою росія була завжди. Це війна між двома абсолютно різними світами.
В одному світі є свобода. Сама по собі вона нічого не значить. Нею можна скористатися, а можна ненавидіти. Можна взяти на себе відповідальність за власне життя і вчинки, а можна не розуміти, які перваги вона дає. Але на будь-що, що трапиться далі ви впливаєте, Ви керуєте власним життям. І у Вас є вибір.
І є інший світ. Він називається «рускій мір». В цьому світі людина з її почуттями, бажаннями, прагненнями нічого не значить. Вона – ресурс для держави. Рішення приймаються за неї керівництвом. Така система привчає людину бути безвідповідальною великою дитиною, якій держава може дати, а може забрати на власний розсуд. Не дарма кажуть, що Радянський союз був схожим на суміш божевільні і дитячого садочку.
Саме тому між цими світами не може бути компромісу.
Не існує середнього варіанту між свободою і рабством.
Людожерська система не хоче випускати нас зі своїх пазурів, адже успіх українського проекту буде автоматично крахом новітнього російського фашизму і доказом його економічної і політичної неспроможності.
І ця війна, головним чином, за розуми та серця наших співгромадян.
Спочатку приходить кісельов. А вже потім танки і гради.
Ця історія далеко не нова. Ті, хто каже, що до 2014 року важко було уявити, що з нами воюватиме росія, просто не читали підручників історії. війна триває століттями. Одна фаза змінюється іншою. Але суть та сама. Маємо десятки політв`язнів – українських громадян на росії.
В цьому контекті згадуются долі шістдесятників. Перед очима – український геній – Василь Стус. Радянський політв`язень,що загинув у Пермському таборі 1985 року. Показовим є той факт, що цього року вже почалася перебудова і було декілька спроб перенести прах поета в українську землю.
Але за радянськими законами в`язень мав «відбути» повний строк навіть після смерті. Зі спогадів Василя Овсієнка, співкамерника Стуса, коли під час перенесення відкрили труну, то виявилося, що на обличчі Стуса залишили лежати черевик табірного наглядача.
Цей черевик в моїй пам’яті назавжди залишиться виявом російської дружби.
З вірша Василя Стуса:
Ступай – майбутньому, назустріч,
і хай хода твоя легка
легкою буде. І не треба
жалких жалінь. І – задарма.
Тюрма не доросте до неба:
ще землю їстиме тюрма.
Україну не зламати. Слава всім борцям за волю України! І мертвим, і живим»
Відео з акції дивіться тут
Фотографії будуть опубліковані у розділі ФОТОРЕПОРТАЖІ
Фото: Николай Чирва