Україна і Грузія - могильники Російської імперії, - режисер на допрем'єрному показі фільму «Червоний» у Кривому Розі

Фото: Первый Криворожский

Після допрем'єрного показу кінострічки «Червоний», знятої за підтримки Держкіно, в Кривому Розі глядачі стоячи аплодували режисерові Зазе Буадзе і акторам масових сцен.

«Мордор повинен бути переможений», - сказав режисер, якого протягом кількох хвилин купали в оваціях криворіжці після перегляду стрічки «Червоний».
Вчора у нашому місті після перегляду фільму про боротьбу українців із сталінським режимом розчулений режисер сказав, що дуже втішений таким теплим прийомом криворізького глядача.

На авансцену кінотеатру він запросив акторів, які взяли участь у зйомках масових сцен. Всього участь у зйомках масових сцен взяли понад 800 криворіжців, розповів автор стрічки. Із багатьма з ним режисер Заза Буадзе і оператор Олександр Земляний радились, аби відтворити тюремну тематику якомога реалістичніше.

Автор стрічки розповів, що його дід був активним учасником антибільшовицьких повстань у Грузії. Також Заза зізнався криворіжцям, що розібратись у темі протистояння людей із сталінською системою йому допоміг життєвий досвід - режисер сам брав участь у війні на Батьківщині на початку 90-х років. І вважає кляту війну із режимом досі незакінченою.

«Україна і Грузія - могильники Російської імперії. Я хочу, щоб наша війна закінчилась», - Заза Буадзе.



«Кров стала метафорою нашої стрічки, а червоний колір - символічним, концептуальним. А Кочубеївські штольні були справжньою знахідкою», - відповідав на запитання про символізм кіно і вибір Кривого Рогу у якості знімального майданчика.

До слова, криворіжці неодноразового писали у соцмережах про те, що місце, де відбувались зйомки стрічки місцеві розібрали на шматки. Ані місцева влада, ані активісти, ані представники держави не виступили із ініціативою зберегти місце і облаштувати там, скажімо, музей.



Микола Береза, виконавець головні ролі - Данила Червоного, вийшов на зв'язок із учасниками пресової конференції в кінотеатрі Олімп телефоном. Актор звернувся до присутніх із вибаченнями, що не зміг бути присутнім на малій прем'єрі особисто, хоча того дуже хотів.

«За три місяці знімального процесу Кривий Ріг став до певної міри рідним мені. Жартую із друзями, що Кривий Ріг для мене найромантичніше місто України наразі.

Стільки світанків, скільки я зустрів у Кривому Розі - ніде не зустрічав
(сміється, - ред.). Величезний привіт передаю акторам масових сцен, які стали окремою міцною значною частиною нашого кіна», - говорить Микола Береза.




Раніше ми писали, що історію про повстання, яке очолив воїн Української повстанської армії Данило Червоний, знімали в нашому місті.

Протягом трьох тижнів криворіжці зможуть подивитися фільм в кінотеатрі «Олімп». За словами Ольги Гончар, криворізької літераторки та журналістки, яка вела пресову конференцію, кінофільм покажуть 70% кінотеатрів України.

Наразі ж ведуться перемовини із телеканалом, який візьме у телеефір резонансний фільм, розповів продюсер «Червоного» Андрій Суярко.




Продюсер переконаний: «За допомогою фільмів не здолати ворога, але переконані, що патріотичне кіно створює інформаційне поле, де формуватиметься нове покоління українців. Тих, хто цікавитиметься своєю історією, сповнених національною гідностю. Треба вчити історію свого народу, розказувати її і знімати кіно».

Як пройшла презентація - дивіться в відео.



Нагадаємо, офіційно про зйомки стрічки було оголошено восени 2015 року. Держкіно профінансувало роботу - 20 мільйонів гривень пішло на створення резонансної картини, яка є однією з 8 українських кінострічок, яку можуть обрати номінантном на 90-й «Оскар».

Двоє українських бійців воювали, як виявляється, під час однієї з перших сцен фільму, за різні ідеали - за різну Україну. А доля зводить західняка - українського повстанця Данила Червоного та східняка - радянського льотчика Віктора Гурова їх в одному таборі.

Розуміючи, що протистояти репресіям з боку начальника табору Абрамова простіше разом, тим паче, українцям, вони із однодумцями організовують карколомне повстання.

Видео: Николай Чирва