Ні мові ворожнечі! Криворізьких медійників навчали долати дискримінацію

На тому тижні у Кривому Розі журналісти місцевих ЗМІ вчилися бути обережнішими і толерантнішими на тренінгу, присвяченому мові ворожнечі.

Нажаль, тенденція закріплення стереотипів у суспільстві наявна у засобах масової інормаціх.

Факти використання мови ворожнечі журналістами наявні. Якщо дискримінаційна стигма зароджується у громадян, то обов'язок мас-медіа не в підкріплені чи укоріненні, а навпаки.

Журналісти Кривого Рогу зібралися, аби у спільному колі поговорити про нагальні проблеми і вирішити їх, поки вони не просочилися до криворізьких інфо-джерел.

Тренером виступив Максим Буткевич, який працював журналістом більшість свого часу та який з однодумцями надавав всебічну допомогу переселенцям:

«Працювали з гарячою лінією, юридичним апаратом, гуманітарною допомогою. З психологічною допомогою була велика потреба».

Зараз же Максим Буткевич підтримує місцеві ініціативи які працюють з переселенцями.

Більшість свого часу, протягом 10 років тренер, який приїхав до кривого Рогу, пропрацював журналістом.

Зроблена колосальна інформаційна робота, передовсім медіа:

«Мене також турбує ця тема – мова ворожнечі у засобах масової інформації. Це дуже потужна зброя, яку легко використати».


За словами Максима Буткевича, не завжди мова ворожнечі використовується свідомо. Іноді людина може просто недодивитися, не зрозуміти, невідфільтрувати інформацію, що призводить до сумних наслідків.

Головними питаннями денного тренінгу у нашому місті стали дискримінація, в тому числі внутрішньо-переміщених осіб та використання мови ворожнечі.

Учасники тренінгу говорили про що треба пам’ятати, коли готується матеріал про внутрішньо-переміщених осіб.

За допомогою інтерактивних ігор розбиралися у негативних дискримінаційних стереотипах. Були приклади статей ЗМІ, які ведуть до дискримінації, та навіть геноциду.

Не так багато часу на зустрічі було присвячено винятково специфічній темі ВПО. Учасники говорили про неї окремо.

Але впершу було з’ясувано як працює механізм мови ворожнечі:

«Механізм, або ж дискримінаційна матриця одна й та сама. З’являються і зникають ті чи інші групи, які стають мішенями дискримінаційними» , зазначив Максим Буткевич.

Читайте також: Боротися з дискримінацією внутрішньо переміщеним особам допомогає Кривий Ріг


Усі діалоги на зустрічі підкріплювалися інтерактивними вправами, які цей гострий дискримінаційний механізм розкрили.

Що таке дискримінація, які висловлювання фігурувати у спілкуванні, а тим паче у мові ЗМІ, стосовно мови ненависті розказав тренер Максим Буткевич:

«Некоректні висловлювання на адресу груп, як спільнот і конкретних представників цих спільнот – це є мова ворожнечі.

Некоректні вислови в бік індивідуальної особи – це не стан ворожості».

Тренер розказав трагічні історії, які відбулися на ґрунті ненависті. І про перші судові дії в Україні на ґрунті расової ненависті.

Подібні історії лячно чути, але вони як ніколи розкривають механізм не просто дискримінації, а людиноненависництва, людиновбивства.

«Негативна оцінка цілої групи людей, які притримуються певних політичних поглядів може розпалювати ненависть і ворожість, а може відображати реальний стан речей.

Мова ворожнечі подібна до злочинних ґрунтів мови ненависті» , - зазначив журналіст Максим Буткевич.

Автор іноді не вкладає у слова чогось негативного, але у результаті виходить некоректна стаття.

«Нехай навіть і м’яка мова ворожнечі присутня на сторінках медійних видань, але саме з неї починаються заклики дискримінаційні, звинувачення у негативному впливі» , - зазначив журналіст Максим Буткевич.


Мова ворожнечі зазвичай найпоширеніша. Це створення негативного іміджу, згадування у принизливому контексті.

М’яка мова ворожнечі є найнебезпечнішою:

«Насправді про м’яку зазвичай думають як про більш безпечну, тому що це якісь обмовки, недбалість, недолугість… Сказали-написали. Але це піраміда: без м’якої мови ворожнечі немає середньої, а тим більше жорсткої» , - прокоментував тренер.

Учасники зустрічі поговорили і про причини, які призводять до використання мови ворожнечі: «Найчастіше це недбалість. Вона може бути не дуже свідомою», - сказав Максим Буткевич.

Мовні штампи, назви і самоназви мають свою біографію. Поняття, які були актуальні століття тому, зараз можуть використовуватися лише у принизливому контексті: «Цитування ксенофобних висловлювань – без коментарів… Треба перевіряти інформацію» .

Після денного тренінгу відчуття були різні і змішані. Але криворізькі журналісти зрозуміли як робити зважений, добре проінформований матеріал, «спокійний виклад без мови ворожнечі».