Історії і фото українських емігрантів, які пережили Голодомор, представили на виставці у Кривому Розі
Фото: Первый Криворожский
Журналіст 1kr.ua повідомив про це із місця події.
Фотопроєкт студентам сьогодні, 10 грудня, представила Наталія Романець - професорка кафедри історії України та правознавства Криворізького державного педагогічного університету, яка водночас є і старшою науковою співробітницею Інституту дослідження Голодомору.
Виставка оформлена у вигляді листів, які розповідають особисті історії про Голодомор 1932–1933 років. На фото 26 українців та українок із 10-ти областей України, - вони пережили роки Голодомору в Україні і після 30-х років ХХ століття емігрували до
Австралії.
На одному з листів написано: «Українці були дуже затяті, вони ніколи не любили комунізм. І люди не хотіли йти до колгоспів, тому для них й створили голод. Моя мама мала 10 дітей: 5 померли немовлятами, а ще двоє – Іван і Галя під час Голодомору від голоду, бо вони були найменшими і не могли їсти те, що їли інші тоді – якусь полову траву. Мама сама їх поховала – зробила з якихось дощечок труну і закопала».
Читайте також: Криворіжцям показали фільм із доказами причетності російської армії до збиття МН-17
Цитата зі ще одного листа: «У 30 все змінилось й кожен почав стежити за іншим, не знаючи, кому довіряти, бо комуністи ставали дедалі гучнішими. Ми жили в місті й чули плітки, що по селах готується путч. Влітку напередодні голодомору моя мати почала ховати їжу у нас на горищі. Сушила все, що могла. Я особливо чітко пам’ятаю, що вона товсто чистила картоплю, сушила лушпиння й ховала їх на даху. Взимку вона робила з нього суп… Дорогою у школу тієї зими я часто бачив нещасних селян, які лежали замерзлими на узбіччі, далеко від залізничної дороги або випрошували хліб, щоб віднести його назад своїм сім’ям. Інколи я віддавав їм свій хліб».
Створена до 85-тих роковин пам’яті жертв Голодомору ця виставка була представлена глядачам і глядачкам у галереї «SpASE GALLERY» у Мельбурні (Австралія)
Там їх розшукали австралійки українського походження, аби зібрати свідчення та зберегти пам’ять про один із найбільших геноцидів людства.
Відвідати експозицію криворіжці можутьдержавному педагогічному університеті, що на проспекті Гагаріна - виставка буде доступна для бажаючих пртягом 5 днів - із 9 до 18-ї.
Фото: Максим Бовчалюк