Кривий Ріг сьогодні філологічний

Фото: Первый Криворожский

За часів СРСР у кожного редактора газети, журналу був список слів, які не рекомендувалися до вжитку.

Наприклад, якщо ти написав терен у значенні «місцевість, територія», то сам ризикував потрапити до списку неблагонадійних, а то й ворогів народу.

З двох синонімів редактор мав вибрати той, який був ближчий до російського відповідника, бодай не порвати «спільні лексичні корені», «не випучувати вигадану, надлишкову унікальність».

Ті часи минули, але люди й досі, часом підсвідомо вибирають з ряду синонімів «вертоліт, гвинтокрил, гелікоптер» той,… ну, тут добре видно який. А тим часом, як казав один знайомий філолог, в нашій мові є все, що й у російській, і багато чого іншого.
Ось про ці інші слова й поговоримо.

Одні з них, хоч і рідко вживаються, досить легко розшифровуються. Скажімо, рудня – той самий рудник. Але наявність ще однієї назви дозволяє увиразнювати мовлення, урізноманітнювати засоби висловлення.

А є слова, які не відразу «розшифровуються». Та їх тут ціла чота буде! Почувши таке речення, ви , звичайно, подумали, скільки ж це – чота. А між тим чота – синонім слова взвод. І хай гадає рязанський десантник, скільки наших бійців у чоті!

Автор статті: Микола Скиба