Історія Дня Соборності України

Фото: Первый Криворожский

Народне віче і військовий парад.

Так 22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві відзначають написання невеличкого за змістом документу: Акту Злуки двох незалежних держав.

Переговори про об'єднання Української Народної Республіки (столиця у Києві) та Західно-Української Народної Республіки (столиця у Львові) велись ще з початку 1918 року.

«Коли Київ не був контрольований військами директорії, відбувся другий раунд переговорів по лінії Наддніпрянської України і Західно-Української Народної Республіки. Було підписано Фастівську Угоду», - розтлумачує кандидат історичних наук Криворізького Державного педагогічного університету Юрій Чирва.


Це попередній договір про утворення єдиної соборної держави, - говорить історик. Це все призведе до утворення ЗУНР, керованої Петрушевичем. Практично паралельно державотворчі процеси відбуватимуться в межах Української Народної Республіки, яка була створена у листопаді 1917 року і в Західно-Українській Народній республіці.

Західничани стали ініціаторами возз’єднання України в одну соборну (об’єднану, неподільну – ред.) державу.







Вперше з часів Богдана Хмельницького українці нарешті опинилися в складі однієї держави.

Етнічна і територіальна консолідація Українців, зазначають історики, - тоді практичних наслідків не знайде. Впоратись із силами Антанти з півдня, більшовизмом з північного Сходу Українське керівництво не змогло.

Хоча радянські часи не були взірцем шанобливого ставлення до збереження історії народу, який живе по обидві сторони Збруча, згадки про соборну державу політичним діячам того часу та історикам вдалось зберегти у фотофактах та на сторінках підручників.

Інакше 22 січня 1990 року навряд чи сотні тисяч, - а за неофіційними данними і мільйони, – українців святкуючи вже Акт Злуки ЗУНР та УНР, вишикувалися б у живий ланцюг від Львова до Харкова.



Київ




Львів

Серед учасників того дійства були і криворізькі романтики-рухівці.

Журналіст Володимир Думанський згадує: «Було відчуття чогось нового, світлого, ніхто не думав про погане».

Володимир Думанський пригадує, що криворізькій делегації тоді виділили місце біля Консерваторії.

Указ про святкування Дня Соборності як державного свята підпише у 1999 році президент України Леонід Кучма.

А вже за п’ять років, у 2004-му, українці знову відчують потребу єднатися. Учасники Помаранчевої революції вимагали чесних виборів.

Тодішній переможець, Віктор Ющенко, президентським Указом призначив ще одне свято: День Свободи. Його відзначатимуть 22 листопада. Щоправда, недовго. Бо вже у 2011-му Віктор Янукович накаже свято відмінити і приєднає День Свободи до Дня Соборності.

Це буде перший крок до обмеження свободи в незалежній Україні.

Історик Юрій Чирва не береться коментувати тодішні рішення, що приймалися у владних кабінетах: «Вони були позбавлені будь-якої логіки».

Тоді Ірина Ваннікова, речниця Віктора Ющенка, скаже: «Свобода живе в душі кожного українця, побачите скільки людей вийде у День Свободи на вулиці наступного разу».

22 січня 2014-го українці і справді вийдуть на вулиці. Та, всупереч очікуванням тодішнього режиму, не Акт Злуки святкувати: Янукович вкотре зазіхне на права і свободи українців, підписавши «диктаторські закони 16 січня».




За обмеження прав і свобод голосували і нардепи, обрані Кривим Рогом.




Зокрема і ці люди підписали смертні вироки багатьом, хто відстоював соборність і незалежність нашої держави.

Мешканець Дніпропетровщини Сергій Нігоян загинув 22 січня 2014 року під час протистоянь мітингувальників і беркутівців, які, ймовірно, виконували злочинні накази влади.




Відтоді криворіжці в боях за Україну втратили 118 земляків.

Звичний статус 22-му січня – Дню Соборності - поверне вже Петро Порошенко у середині листопада 2014 року. Однак, окремий День Свободи він не повертатиме, - призначить 21 листопада Днем Свободи і Гідності.

Сьогодні соборність нашої держави тисячі наших співгромадян захищають у Донецькій та Луганській областях України.

Імена всіх загиблих за нашу землю в підручники історії не впишуть, на відміну від імен політиків, з вини яких тисячі дітей залишились сиротами, а жінки – вдовами.

Хочеться вірити, що ані історики, ані політики вже не змінюватимуть назв свят, пам’ятних для українців дат.

Завтра, 22 січня, криворіжці вийдуть на 95-й квартал, аби утворити ланцюг єдності.