Косити чи не косити: сезон цвітіння амброзії у Кривому Розі

Протягом року люди дихають десятками видів пилку, але алергію викликають приблизно 20 з них. Серед найбільш небезпечних — амброзія. У Кривому Розі з нею борються кількома методами, але городяни і науковці часто не вважають їх ефективними.

На липневій сесії міськради на заходи по боротьбі з бур’янами у тому числі з амброзією, виділили ще 35 мільйонів гривень.

Щоправда, як саме боротимуться із карантинною рослиною — незрозуміло. Начальниця Управління екології виконкому міськради Кривого Рогу Світлана Охотнікова говорить, що використовуватимуть тільки дозволені методи.

«Пилок амброзії може зустрічатися на понад 3 кілометровій висоті в атмосферному повітрі і також його зустрічали за 600 кілометрів від берега в акваторії» , — говорить Ірина Комарова.

Ірина Комарова, кандидатка біологічних наук, старша викладачка кафедри ботаніки та екології Криворізького державного педагогічного університету, говорить, що є три способи боротьби із цією карантинною рослиною:

• біологічна боротьба — травозаміщення,
• механічна — покіс,
• - і хімічний спосіб — обприскування гербіцидами.

Розглядаються й інші методи. Наприклад, у педагогічному університеті проводили дослідження: вивчали вплив бішофіту на амброзію. Бішофіт — це природній реактив, на відміну від небезпечних гербіцидів. А на пилок він впливає позитивно, говорить пані Комарова: «Головне — не дати рослині утворювати велику кількість пилкових зерен. Тому боротьба має бути до цвітіння амброзії».

Найбільш ефективним травозаміщенням є посів трави злакових: стоколос, житняк, пирій. Вони своїм корінням забивають можливість прорости насіння амброзії.

Фахівчиня говорить, що ця рослина максимально небезпечна саме у період цвітіння, і саме її пилок спричиняє різноматіні алергічні реакції, а це небезпечно для здоров’я людини.

Криворіжець Сергій Мариничев, депутат Покровської райради Кривого Рогу, кілька років поспіль на своєму мікрорайоні, виривав амброзію із коренем — так чоловік намагався боротись із цією рослиною. Згодом виявилось, що чоловік і сам має на неї алергію. Сергій Мариничев каже:

«Я би хотів, щоб на цю проблему звернули увагу наші можновладці: щоб почались експериментальні методи по боротьбі з амброзією. Ось Зарічний — прекрасне місце для цього. Коли я звернувся до районної у місті ради з питанням, чи є у програмі боротьба з амброзією, мені сказали, мовляв, у місті є, а на район не передавали»

.Депутат говорить, що в районі тільки косять траву, але і це роблять без розбору. Така ж ситуація в інших районах міста — читачі та читачки «Першого Криворізького» часто скаржаться на хащі з амброзії.

Ірина Комарова наголошує:

«Є біологічна особливість рослини: при покосі вона дуже добре відростає. Це мають знати люди, які скошують амброзію: її потрібно скошувати максимально близько до ґрунту — під корінь. Якщо вище косити, вона ще більше дає пагонів, на яких у подальшому можуть утворюватись пилкові зерна».

Вікторія Родінкова аеробіологиня, професорка Вінницького медичного університету пояснює, чому саме амброзія викликає алергію у великої кількості населення: «Пилок затримується в носі, або якщо ми вдихаємо ротом, він може зачепитись за слизову рота чи бронхів. Він легко проникає у кров, саме тому амброзія характеризується високою алергенністю».

Професорка говорить, що раніше мова йшла про розповсюдження амброзії на території Півдня і Сходу Україні, сьогодні вже мова йде про всю Україну. Розповсюдженню сприяє зокрема перевезення соняшника залізничними коліями.

Амброзія цвіте за графіком і вона реагує на довжину світлового дня. Пік цвітіння — останні 5-7 днів серпня. Вдень вона може викинути і 500 пилкових зерен. Аеробіологиня говорить

«… це взагалі дуже сумно, це дуже багато. Це значить, що люди з алергією будуть лежати і їм не рекомендується виходити…».

Протягом 2016-2018 років науковці проводили дослідження у різних регіонах країни, в тому числі у нашому місті.

Вікторія говорить: «Якщо порівнювати із Києвом, Вінницею, Харковом, іншими містами, де тривав збір зразків, то кривий Ріг показав найгірший результат: найбільше пилку пилку, доволі брудні зразки повітря. Це погано, бо на фоні забрудненого повітря ваша система має впоратись із ним, а йде додаткове навантаження амброзією».

У людей, які мають алергію на амброзію, полин чи інші карантинні рослини, може бути головний біль, кашель, утруднене дихання та хрипи, можуть свербіти очі, вуха, початись сльозотеча, першити в горлі. Інколи у алергіків з'являється першіння в горлі, нежить, закладає ніс, вони починають чхати і навіть можуть втратити нюх чи смак.

Аеробіологиня говорить: «Зараз, коли цвіте амброзія, її профіліни (білки) перехресно реагують із динею, гарбузом, кавуном, огірком. Людям, у яких є алергія на амброзію, не рекомендують вживати плоди цієї групи».

Лікувати прояви алергії треба не тоді, коли вона вже починає рости, а набагато раніше.

Варто пам’ятати, що алергія може не бути вродженою, а набутою, тобто проявитись несподівано. В таких випадках варто не займатись самолікуванням, а одразу звертатись до сімейних лікарів та алергологів. Професорка Вінницького університету говорить, що лікувати алергію найкраще взимку, коли нема пилку. Можна проводити алергенну імунотерапію і вітчизняними, і імпортними медикаментами.

Матеріал підготовлено у рамках проєкту «Дихай. Дій. Ділись», який реалізується за підтримки ГО «Всеукраїнська жіноча єврейська організація «Проект Кешер».