Міський город: що потрібно знати та як його облаштувати

Город посеред промислового міста. Уявіть собі, у Кривому Розі вже 5 років існує міський сад-город. Тут усі охочі можуть показати дитині, як із маленької насінини помідор стає помідором, а огірок огірком, і скільки на це потрібно часу та людських зусиль. Де цей город і хто може долучитись до вирощування овочів та фруктів?

У переважній частині найдовшого у Європі міста розташовані житлові забудови та промислові об’єкти. Парки і сквери ніби є в кожному районі міста, але зелених насаджень усе ж бракує, говорить дендролог Василь Савосько. Про овочі або фрукти годі й говорити: діти не мають змоги побачити, як ростуть ті ж помідори чи базилік у межах міста.

Залежність сучасних дітей від ґаджетів вивчають вчені. Науковий журнал The Lancet провів дослідження, у якому йдеться, що кількість часу, який підлітки проводять у смартфонах, грають у відеоігри або дивляться телевізор, зростає. 60% хлопчиків та 56% дівчаток дивляться телевізор не менше двох години на добу. 51% хлопців і 33% дівчат грають у відеоігри дві години на день або більше.

Редакція «Першого Криворізького» запитала в підписників в Instagram, чи потрібні місту ініціативи, завдяки яким діти зможуть прийти й щось посадити. «Так» відповіли 680 респондентів (88%). «Ні» — 89 людей (12%).




Тут на поміч приходять «урбаністичні городи».

У Кривому Розі благодійний фонд «Громадська ініціатива жителів Кривбасу» вже п’ять років поспіль займається проєктом «Міський город». Як розповідає Юлія Філіна, виконавча директорка БФ, діти не знають, де беруться овочі та фрукти або ніколи не бачили, як їх вирощують. Коли в благодійному фонді задумались про це, декілька років тому вирішили створити простір для дітей, де вони матимуть змогу вирощувати овочі та фрукти самі.




Благодійний фонд опікується не лише цим городом, а парком загалом.

Цей криворізький парк довго називався на честь радянської газети «Правда», але під час декомунізації йому повернули історичну назву — парк імені Федора Мершавцева. У 1854 році на ділянці, де зараз знаходиться музичне училище, Мершавцев, капітан-лейтенант, який оселився в Кривому Розі, почав розбивати сад. Уздовж ріки Інгулець за його розпорядженням висаджували дерева з усієї Європи — берест, вербу, акацію, груші, яблуні, абрикоси, сливи й десятки сортів вишні. Відтоді парк пройшов багато випробувань — від повного знищення до збільшення території майже на 70 гектарів. Нині сотні криворіжців щодня відпочивають у парку імені Федора Мершавцева.

Міський город — це невеличка ділянка в парку біля будиночка охоронців. Вона поділена на дві частини: на першій територій ростуть плодові дерева та кущі, а на другій — овочі.

Біля дерев стоїть дошка із переліком усіх висаджених тут культур. Це допомагає орієнтуватися серед плодових дерев батькам, які приходять, щоби показати город дитині, екскурсоводам і маленьким допитливим містянам, які самі його залюбки розглядають.





Зокрема, діти можуть посадити огірки, помідори, базилік, перець, квасолю, горох тощо. Висадження овочів проводять на початку літа.

Дітей сюди запрошують декілька разів впродовж літа — на висадку та на збір врожаю.

Перед посадкою культур дітям проводить лекцію Валентина Петрівна, працівниця парку, яка має аграрну освіту. Вона відповідає за всі рослини в парку.

На лекції Валентина Петрівна розповідає про особливості вирощування тих чи інших овочів та фруктів, як правильно їх саджати, як доглядати. Також криворожанка допомагає дітям, які хочуть самі щось посадити.

Дітей забезпечують усіма необхідними речами для роботи на городі: видають рукавиці, ножиці, лопатки, зерна, воду тощо. Інструментів вистачить на 30 дітей.

Юлія Філіна каже, що за овочами та фруктами, посадженими разом із маленькими криворіжцями, доглядають працівники парку. Вони регулярно поливають саджанці дерев та овочі. У них є принципова позиція: овочі та фрукти нічим не обробляють.

Діти можуть висаджувати рослини не тільки на ділянці землі, а й у горщиках. Працівники парку поставили металеву конструкцію — на ній з обох боків довгі вазони в три яруси. На іншій ж конструкції висять причеплені на гачок пластикові вазони. Зазвичай такі використовують для квітів, але підійдуть і для салату.

Юлія каже, є бабусі, які з онуками приходять майже щодня до своїх посаджених у парку рослинок, поливають їх.

На заходи «Міського городу» приходять і бабусі без онуків — їм також хочеться щось посадити, а живучи в багатоповерхівках, складно облаштувати власний город під вікнами.

Наприкінці літа благодійний фонд знову запрошує всіх охочих дітей на свій город, але тепер, щоби разом зібрати урожай. Дітям видають необхідне обладнання й допомагають правильно зібрати плоди. Потім усі разом готують якісь страви, наприклад, салат.




Ми запитали у Юлії Філіної, хто старанніше працює на городі:

Хлопчики. Вони більш ґрунтовно до цього підходять, більш ретельно все виконують, чітко по інструкції. Був один раз хлопчик років трьох, він прискіпувався до всього й постійно всіх смикав, щоби йому щось піднесли, усе перепитував.

Психологиня Юлія Костянець вважає, що важливо давати дітям можливість самостійно щось садити, доглядати за рослиною. Фахівчиня говорить, що природа впливає на різнобічний розвиток дітей:

Для психологічного формування особистості важливо, щоб із раннього дитинства людина спілкувалась із природою. Коли діти пораються на ось таких городах, вони накопичують нові уявлення про рослини і способи догляду за ними, поступово розширюють кругозір, розвивають розумові здібності, мислення. Спілкування з природою виховує в дітей працьовитість, дбайливе ставлення до всього живого, розвиває естетичні почуття, і, звичайно, зміцнює здоров’я.

Дитячий садок №88 у Кривому Розі також влаштував у власному подвір’ї город. Вони облаштували металеву раму — по ній в’ється виноград. Також красиво облаштовані та огороджені засаджені ділянки. Окремо росте капуста, огірки тощо.




Психологиня каже, що дошкільний вік — найважливіший етап у розвитку особистості, і проявляється розвиток у діяльності дитини:

Турбота про тварин і рослини виховує в дитині відповідальне ставлення до них і є основою для здорової самооцінки. Важливо, щоби дитина відчувала потребу допомогти іншій живій істоті — рослині або тварині.

А що з досвідом в інших містах чи країнах?

Як серед мегаполісів виростають огороди та сади

Міські городи родять по всій Європі. Салат, помідори ростуть посеред Амстердама, Барселони, Будапешта. В одному Лондоні 8 тільки офіційних «ферм» з овочами, зеленню і фруктами, куди запрошують волонтерів, за плату дозволяють влаштовувати пікніки й дають місцевим городникам майстер-класи.

У Мілані сад-город облаштували на даху. Велика команда із сорока архітекторів та інженерів Piuarch спільно з ландшафтним архітектором Корнеліусом Гаврилом розробила проект такого саду в Мілані над своїм офісом, додавши до саду ще й город, щоби поєднати приємне з корисним. Ідея проекту — зробити ближче до міста італійське фермерське господарство.

У Нью-Йорку, який носить прізвисько «кам’яних джунглів», посеред міста є комерційна міська ферма. Empress Green площею 418 м2 знаходиться у внутрішньому дворику 900-квартирного комплексу. Власники комплексу вирішили використовувати вільний простір для вирощування органічних овочів і найняти для цього спеціального співробітника («фермера-резидента»). Внутрішній дворик розташований на цементному даху підземного гаража. На ньому встановлені контейнери близько 60 см заввишки — у них і ростуть овочі. За сезон ферма виробляє тисячі кілограмів продукції, яку купують місцеві мешканці та ресторани. Частина овочів віддають в food bank, благодійну організацію, яка допомагає малозабезпеченим людям. Усього на фермі вирощують близько 50 видів рослин, від броколі до квітів.

Що потрібно, аби облаштувати міський город у своєму місті?

1. Знайти місце. З досвіду інших міських городів ми зрозуміли, що це може бути і простір на даху, і ділянка в парку чи на території школи;
2. Знайти людей з аграрною освіту або досвідом роботи на городі, які зможуть пояснювати іншим усі тонкощі вирощування рослин, догляду за ними, підбирати, які саме культури зможуть безперешкодно рости у вашій місцині;
3. Якщо у вас немає грошей на обладнання та насіння, то можна дати оголошення про ініціативу та відкрити збір коштів на рахунок конкретної Громадської організації. Взагалі, можна вкластися у бюджет до 10 тисяч гривень;
4. Коли вирішили питання з грішми, закуповуйте насіння різних овочів, фруктів, саджанців. Зробити це можна на ринку, ярмарках або в супермаркетах на кшталт «Метро» чи «Епіцентр»;
5. Обов’язково маєте купити потрібний інвентар: шланги для поливу, відра, садові ножиці, лопати, сапи, граблі, рукавички, вазони та металеві конструкції, куди можна ці вазони поставити;
6. Розповісти про ваш проєкт у соцмережах, дати оголошення в школах, дитячих садочках, гуртках тощо.

Матеріал опубліковано в рамках програми «Журналістика рішень для локальних медіа», яку реалізує Львівський медіафорум за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.