Чи дієва програма «Безпечне місто» у Кривому Розі

Із 2010 року у Кривому Розі розпочали налагоджувати систему відеоспостереження у рамках проєкту «Безпечне місто». Аби його реалізувати, у 2020 році у будівлі виконкому Криворізької міськради створили «Ситуаційний центр». Сюди надходять дані зі 136 камер, встановлених на території міста (46 із них придбані за кошти міського бюджету, інші — встановлені на об’єктах інфраструктури або належать підприємцям).

Правоохоронці сподіваються, що кількість встановлених у місті камер, найближчим часом збільшать.

Чиновники обіцяють, що до «Ситуаційного центру» та до поліцейських відділків надходитимуть дані з 400 камер, але коли це станеться поки невідомо.

Водночас активіст криворізького «Автомайдану» Антон Кравченко називає «Безпечне місто» просто «гучним словом, а не дієвою програмою».



Четверо співробітників «Ситуаційного центру» з 8:00 до 16:30 спостерігають за роботою камер. У інший час система просто цілодобово записує відео. Таким є у березні 2021 року результат процесу, запущеного ще понад 10 років тому.

Якщо співробітники «Ситуаційного центру» помітили на моніторах правопорушення, інформацію передають через лінію «102». Кожен має свої обов’язки. Наприклад Андрій Літвінов — відповідальний черговий центру, його завданням є обслуговування системи та підключення додаткових камер. Фахівчиня з обробки даних комунального підприємства «Центр електронних платежів» Катерина Катричева відповідає за роботу транспорту. Стежить за дотриманням графіків та кількістю рухомого складу громадського транспорту на дорогах.

Усього у Кривому Розі за бюджетні кошти нині встановлено 46 камер зовнішнього відеонагляду, з них — 23 загального відеоспостереження, 23 – для визначення державних номерних знаків. Камери встановлено при в’їздах та виїздах із Кривого Рогу у напрямку Дніпра, Нікополя, Кропивницького, у місцях концентрації ДТП та найбільше криміногенних ділянках.

До «Ситуаційного центру» також надходить зображення з камер із 26 шкіл та одного медзакладу.



За словами заступника мера Олександра Катриченко, найближчим часом кількість камер, з яких до «Ситуаційного центру» надходять дані, сподіваються збільшити до 400. Коли саме — поки не уточнюється.

Можливо, їх уже могло би бути стільки — враховуючи, скільки часу триває ця історія.

Ще у 2010 році з міського бюджету Кривого Рогу Криворізькому управлінню поліції надали 785 тисяч гривень субвенції на встановлення 16 камер. У 2015 році поліцейським на закупівлю чергової їх партії передали ще 9 мільйонів 1 тисячу 135 гривень з міського бюджету.

У 2016 році керівництво Головного управління Нацполіції в Дніпропетровській області звернулося до чиновників та Криворізької міської ради із проханням виділити Криворізькому відділу поліції кошти на встановлення ще 167 відеокамер. Тоді з міського бюджету на це виділили 20 мільйонів гривень. За два роки камери так і не закупили, тому гроші повернулися до міського бюджету.

У грудні 2019 року в рамках програми «Безпечне місто» тодішні міський голова Юрій Вілкул та очільник Головного управління Нацполіції у Дніпропетровській області Володимир Огурченко підписали Меморандум про співпрацю та партнерство. Тоді вони домовилися про спільну роботу з запровадження системи відеонагляду у місті.

20 мільйонів гривень на розвиток «Безпечного міста» передбачили у проєкті міського бюджету Кривого Рогу на 2020 рік. Ці кошти збиралися витратити на створення єдиного командного пункту та встановлення у ньому серверного та мережевого обладнання і приладів відеонагляду.

Зрештою, торік у листопаді у Кривому Розі роботу розпочав «Ситуаційний центр».

Крім згаданих вище чотирьох співробітників, дивитися відео можуть у чергових частинах Криворізького районного управління поліції, Полку патрульної поліції та ГУНП у Дніпропетровській області. Поліцейські стежать за роботою камер цілодобово.






Активіст криворізького «Автомайдану» Антон Кравченко вважає, що поки система «Безпечне місто» не дає очікуваних результатів:

«У них (чиновників, - прим. авт.) є гучне слово, «Безпечне місто». Це як у радянських часах — створимо якесь слово, надамо йому сенсу, не розуміючи для чого воно. Вони намагаються контекстом замінити сутність самої ідеї заради політичних балів. Людям будуть впарювати, що у нас безпечне місто, але по факту, я не бачу системності та логічного ланцюга. Є лише якісь хаотичні рішення».

На його думку, програма має бути системою зв’язку, не обмеженою лише встановленням камер. Потрібно налагодити взаємодію між усіма міськими організаціями.

Наприклад, вандали намагаються розбити зупинку. Співробітники аналітичного центру бачать це онлайн та викликають поліцію, у разі, якщо правоохоронців ще немає на місці.




На думку активіста Автомайдану, замість співробітників комунального підприємства «Муніципальна гвардія», які мають забезпечувати правопорядок у громадських місцях, потрібно встановити кнопку виклику поліції охорони. Вони б могли забезпечити швидке реагування на правопорушення — протягом 5 хвилин.

Коли у Антона Кравченка виник конфлікт із правоохоронцями прямо біля будівлі виконкому, камери відеоспостереження йому не дуже допомогли:

«Є камери у міській раді, вони були там ще до «Безпечного міста». Є один епізод, який розбирають у суді вже більше 5 років, де я нібито побив двох поліцейських. Це відбувалося біля входу до міської ради, де є камери. Зібрали відео відусюди, крім тієї камери при вході. Запису, де я, на думку прокурора, начебто нахабно бив поліцейських та знущався над ними, немає», —розповідає активіст.



«У 2017 році, коли на сесії міськради виділяли землі у безоплатне користування для церков Московського патріархату, криворіжці прийшли із питаннями до депутатів та чиновників. Тоді співробітники КП «Муніципальна гвардія» почали бійку. Били журналістів, добровольців, мені порвали куртку, вдарили декілька разів та намагались зламати ногу. Лише завдяки тому, що журналісти фіксували усе на відео, на мене не відкрили кримінальне провадження», — згадує Антон Кравченко.

Він вважає, що «система не повинна бути у одних руках, до неї має бути загальний доступ».

Активіст «Автомайдану» не знає випадків, коли б громадяни вирішили якусь проблему за допомогою системи «Безпечне місто». Він звертає увагу, що мешканці приватного сектору самі встановлюють камери, аби убезпечити себе. Стежать, щоб сторонні не потрапляли на їхню територію. Представники бізнесу користуються камерами, аби запобігти крадіжкам.

Антон Кравченко вважає, що із дієвою системою відеоспостереження правоохоронцям значно легше розкривати злочини та затримувати порушників.



Окремі приклади цього уже є, а криміногенна ситуація засвідчує потребу в справді ефективній системі відеонагляду.

Заступник Криворізького міського голови Олександр Катриченко розповідає, що саме завдяки системі відеоспостереження та «Ситуаційному центру» правоохоронці змогли оперативно затримати криворіжця, підозрюваного у вбивстві двох чоловіків та вчиненні масового нападу на містян. Мова йде про 7 листопада 2020 року, коли посеред вулиці у Металургійному районі міста чоловік зарізав двох криворіжців та завдав ножові поранення восьмом людям.

З початку 2021 року у Кривому Розі сталось 20 ДТП, винуватці яких втекли з місця правопорушення. Завдяки системі відеонагляду правоохоронці затримали підозрюваних.

За даними поліції, на території нашого міста у 2020 році сталося 27 вбивств, понад 10 розбійних нападів та майже 3000 крадіжок.

Загалом у 2020 році до поліції Дніпропетровської області надійшло більше 1 мільйона 200 тисяч викликів від громадян про правопорушення. З них більше 60 тисяч стосувалися кримінальних злочинів.
Як повідомляє інспекторка з комунікацій Криворізького районного управління поліції Оксана Лєсонєн, у нашому місті найбільше викликів від громадян про правопорушення фіксують у темний час доби. Найбільше злочинів фіксують у будні дні. «Ситуаційний центр» у міськраді працює з 8:00 до 16:30, а поліція моніторить системи відеоспостереження цілодобово.

«Якщо до чергової частини надходить повідомлення про правопорушення, оперативний черговий передивляється у архіві відео і встановлює обставини. Система допомагає у розкритті злочинів», — пояснює майор поліції, старший інженер сектору інформаційної підтримки Криворізького районного управління поліції Сергій Мішенін.

Однак виглядає, що потужностей системи зараз явно не вистачає, і проблеми є навіть із встановленою технікою.



«Не усі встановлені у місті камери працюють. Деякі бездіють через технічні причини або відсутність Інтернету», — визнає мер міста Костянтин Павлов.

На думку майора поліції, старшого інженера сектору інформаційної підтримки Криворізького районного управління поліції Сергія Мішеніна, тих камер, що наразі є, недостатньо. Він наводить до прикладу міста Дніпро та Київ, у яких теж діє система «Безпечне місто».



У Києві у рамках загальноміської системи «Безпечне місто» відеоспостереження працює 5 тисяч 823 камери. У них є функції розпізнавання облич громадян та номерних знаків транспортних засобів. У столиці діють 3 ситуаційні центри.

У Дніпрі теж налагодили «Безпечне місто» — встановили майже 2 тисячі камер та створили Ситуаційний центр у якому працюють 12 операторів.

У Кривому Розі на додаток до встановлених 46 камер планують додатково встановити ще 198. Із них 16 із розпізнаванням облич, 78 відеокамер зовнішнього спостереження та близько — 90 для визначення державних номерних знаків. Командир Полку патрульної поліції Олексій Нікіфоров, зазначає, що його колеги разом із Криворізьким районним управлінням поліції та чиновниками визначають місця, де потрібно встановити камери та розробляють відповідні плани.

У системі розпізнавання облич поліцейські у майбутньому створять картотеку із даними та фотографіями громадян. Вони допоможуть правоохоронцям створювати фотороботи для розшуку злочинців або без вісти зниклих.




Юристка ЮК «ПЦ Гарант» Таміла Войчук вважає, що питання встановлення подібних камер — спірне. Вести запис можна всюди, але камери повинні знаходитись на видному місці і має бути попереджувальна табличка,. Але все, що стосується особистого життя людини, записувати не можна. Належним чином у законодавстві питання використання камер із розпізнаванням облич наразі також не врегульовано.

«В Україні обличчя людини не вважають особистою інформацією, яка підпадає під закон про персональні дані. За практикою Європейського суду з прав людини – обличчя відноситься до персональних даних.

Але встановлення та використання таких камер не є порушенням статті 8 Конвенції захисту прав людини та основних свобод, яка проголошує, що кожен має право на повагу до приватного i сімейного життя, житла і до таємниці кореспонденції», — пояснює юристка Таміла Войчук.

Міністерство внутрішніх справ України гроші на встановлення та придбання камер не виділяє, тому купуватимуть їх за рахунок міського бюджету. Скільки коштів збираються витратити і де будуть ставити нові камери, поки чиновники та правоохоронці не повідомляють. У проєкті міського бюджету Кривого Рогу на 2021 рік кошти на фінансування системи «Безпечне місто» або «Ситуаційного центру» не передбачені.

Чиновники і поліцейські хочуть отримати доступ до приватних камер спостереження. Криворізький міський голова Костянтин Павлов також вважає підключення об’єктів бізнесу до мережі важливим — у підприємців вже є встановлені камери, які можна під’єднати до «Ситуаційного центру», не витрачаючи кошти із міського бюджету на встановлення додаткового обладнання. Йдеться про камери приватних підприємств, магазинів, ТРЦ, управителів та ОСМД.




На думку міського голови, нинішніх робіт із розвитку системи «Безпечне місто» — недостатньо. Він говорить, що співробітники Департаменту розвитку підприємництва звертаються не до усіх підприємців із пропозицією підключитися до єдиної системи.

Деякі підприємці погоджуються і підключаються до загальноміської мережі.

У поліції також вважають, що це допомогло би їм швидше реагувати на правопорушення. Коли на лінію «102» надходить повідомлення про злочин, поліцейським не треба витрачати час, щоб отримати доступ до камер відеоспостереження ТРЦ або підприємств. Вони автоматично надходять на головний пульт поліцейського відділку.

Підприємиця Нуне Волкова стикалася із пограбуваннями на її бізнес-об’єктах. У липні 2020 року невідомі вночі вдерлися до магазину та вкрали 14 норкових шуб. Вона вважає, що система відеонагляду — важливий інструмент безпеки, який фіксує дії правопорушників. Відео можна передати правоохоронцям, і воно значно допоможе пришвидшити пошук підозрюваних.

Нуне Волкова підтримує підключення камер приватних підприємців до загальноміської системи:

«Камери зовнішнього нагляду обов’язково потрібні на всіх будівлях і бізнес-об’єктах. Їх потрібно з’єднати в єдину мережу міського відеонагляду. Це допоможе зробити наше місто безпечнішим. Якщо грабіжники, ґвалтівники або інші правопорушники будуть розуміти, що вони «під наглядом» —кількість злочинів зменшиться в рази. Ще відеоспостереження допоможе покласти кінець накроторгівлі, методом розкладання так званих «закладок».


Приватний підприємець Андрій Чопик, який з 2006 року займається встановленням систем відеоспостереження для об’єктів бізнесу. Він вважає, що камери потрібні не тільки для безпеки, а і для контролю на об’єктах бізнесу:

«Представники бізнесу та великих підприємств встановлюють відеонагляд, аби контролювати периметр довкола та роботу співробітників — аби не було крадіжок та сторонніх людей на території.

Мешканці багатоквартирних будинків та теж ОСББ встановлюють камери, аби контролювати територію довкола та слідкувати, щоб ніхто не псував їхнє майно».

На його думку, систему потрібно запроваджувати поетапно і виводити дані на «єдиний пульт».

---

Матеріал створено в рамках стипендіальної програми «Апґрейд на 360°, яку організувала ГО «Інтерньюз-Україна за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews