Традиція чи перспектива: що відбувається з гендерним балансом у Кривому Розі
Фото: freepik.com
Чи досі існує традиційний гендерний розподіл і як ставляться до рівності у трудових відносинах самі мешканці Кривого Рогу – у матеріалі “Першого Криворізького”.
У місті існує принаймні три погляди щодо гендерної рівності та балансу, рівноправ’я.
Одні вважають це темою не вартою обговорення або дратівливою — мовляв, жінки і чоловіки у сучасному світі мають рівні права, відтак боротися більше нема за що.
Інші переконані, що через стереотипи жінкам все ще важче зайняти керівні посади, просунутися кар'єрними сходами, обирати престижні професії.
Треті вважають, що істина десь посередині: треба реагувати на порушення прав і жінок, і чоловіків, але не варто робити це радикальними та епатажними методами. Адже місто, населення якого на 52% складається з жінок, за визначенням не може мати суто маскулінне обличчя.
Ми зібрали декілька історій і думок, які свідчать, що процес переосмислення криворіжцями місця жінок та чоловіків триває.
Наталя Хараджян керує “Школою робототехніки” у КДПУ, а також викладає курси програмування.
- Коли розповідаю про свою роботу, люди часто дивуються: жінка — і розуміється на таких речах?! - ділиться Наталя. - На IT-підприємствах здебільшого працюють чоловіки, бо частіше саме хлопці здобували таку освіту. Проте ситуація буде змінюватися. У найближчі 25 років в IT з’явиться багато жінок. Люди, які працюють у цій сфері, можуть заробити собі на пенсію, не сподіваючись на державу.
Також Наталя говорить, що у її сфері оплата праці рівна і для жінок, і для чоловіків. У їхньому подружжі обидва здатні заробити і на машину, і на квартиру. Однак Наталя вважає, що чоловікам легше вдосконалюватися професійно - вони менш обтяжені домашніми справами, вихованням дитини, її хворобами.
Якщо у сфері IT працювати більш-менш безпечно, то коли йдеться про шахти і заводи, згадують про репродуктивні функції і здоров'я саме жінок, а не чоловіків.
- Людей, які працюють у небезпечних умовах, приваблює висока оплата праці та пільги: подовжена відпустка, пільговий трудовий стаж, який дає змогу раніше виходити на пенсію, - коментує соціолог Юрій Візниця. - Серед зайнятих на важких та шкідливих виробництвах частка чоловіків переважає. Стимулювання збільшення кількості жінок в таких господарських сегментах з багатьох обставин не можна визнати прийнятним – скоріше, треба прагнути до абсолютного зменшення кількості людей, зайнятих на шкідливому виробництві незалежно від статі.
Втім, жінка у важкій промисловості – це вже не аномалія, хоч і не буденність.
Оксана Гуренко — головна збагачувачка комбінату. Вона займається підтримкою технологій виробництва концентрату, впроваджує нові технології та стежить за роботою обладнання.
- Успішність у певній сфері не залежить від гендеру, - ділиться головна збагачувачка комбінату. - Головне — професійні якості. На підприємстві (ПРАТ ЦГЗК - авт.) є досить багато жінок, які займають керівні посади. Для того, щоб стати лідеркою, треба бути вимогливою до себе та колег. Поважати їх та уміти ставити себе на місце співрозмовника.
Оскільки змінюються технології, професії поступово ставатимуть прийнятними для чоловіків і жінок.
Наприклад, у сфері освіти кількісно переважають жінки. Але зазвичай у таких галузях чоловіки продовжують переважати в керівництві. Соціологи у таких випадках говорять про так звану “скляну стелю” — ніким не проголошену і невидиму систему обмежень, які все ще не дозволяють жінкам займати керівні, престижні, добре оплачувані посади. Мовляв, у суспільстві досить панують стереотипи на кшталт “жінка не може керувати своїми емоціями” або “інші жінки не можуть сприймати керівницю, а не керівника”. Соціолог Юрій Візниця вважає, що остання ситуація має місце бути, проте не є золотим правилом.
Криворізька соціологиня, працівниця Інституту розвитку міста Оксана Лаже вважає, що гендерні стереотипи з часом змінюються, а деякі просто зникають. Проте у повній мірі стереотипів позбутися неможливо, адже фізіологічні особливості чоловіків і жінок залишаються незмінними.
- Жінки сьогодні хочуть не зверхності і домінування над чоловіками, а визнання їх повноцінними особистостями, здатними займатися різними видами діяльності, проявляти характер і власну волю. Боротьба за це була завжди, лише змінювалися її форми, - вважає соціологиня.
Філософиня Єлена Мішалова працює у Криворізькому педагогічному університеті. Вона поділилася своїми спостереженнями щодо рівності на роботі:
- На нашій кафедрі працюють 5 жінок і 4 чоловіки. Для 3-х із них викладання — не основна робота. Двоє займаються адміністративною і мають мінімальну кількість годин; третій - бізнесом, а викладання - для душі. У нас є гендерна рівність і на кафедрі, і в університеті - 2 проректори чоловіки і 2 проректорки жінки. Переважна кількість завідувачів кафедр - жінки, і серед деканів 4 жінки/4 чоловіка.
Єлена Мішалова взагалі вважає, що у її вузі наразі є "дискримінація" чоловіків.
- Вони просто не лишаються працювати через низьку заробітну плату. У технічних вузах є можливість співпраці з великими підприємствами. Там вони можуть бути експертами, отримувати якісь гранти чи готувати проєкти, за які платять реальні гроші.
Єлена Мішалова переконана, що рівність прав чоловіків і жінок має не просто декларуватися державою, а реально гарантуватися через рівні можливості в освіті і працевлаштуванні.
- Щоб досягти гендерного балансу, треба, щоб у різних професіях працювали і жінки, і чоловіки. Наприклад, у Швеції чоловіки можуть працювати і вихователями у дитячих садках — там це не викликає здивування. Такі “жіночі” професії мають перестати бути малооплачуваними.
Однією з ознак гендерної рівності у західних країнах є можливість для чоловіків брати відпустку з догляду за дитиною – нарівні з жінками. І багато такими можливостями користується.
Але є вже такі випадки і у Кривому Розі.
Колишній працівник АрселорМіттал Кривий Ріг Сергій Мариничев 4,5 роки тому став татом. Після народження дитини він вирішив перейти із популярної серед чоловіків ролі “помічника” і пішов у декретну відпустку. Фінансово ситуація у родині це дозволяла.
Та в Україні «декрет» для чоловіків — все ще проблема. На державну допомогу їм розраховувати не варто.
- Роботодавець надав необхідний пакет документів, але зарплату я не отримував. Для чоловіків декрет — це трирічна неоплачувана відпустка, - продовжує Сергій. - Перші 6 місяців дружина була в декреті, а я працював - потім ми помінялися. Я знайшов роботу з гнучким графіком, а пізніше почав працювати з дому.
У декреті Сергій теж зміг заробляти: в Instagram та на olx. Він вважає: коли кожен із батьків заробляє більш-менш однаково, то можна обирати, кому йти у відпустку, а кому лишатися з дитиною.
Хоч криворожани і українці загалом стають дедалі чутливішими до гендерних питань, проблем все ще вистачає — це засвідчують опитування і статистики.
За даними статті "Забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків на ринку праці", жінки продовжують концентруватися у сферах, які оплачуються нижче. Найбільший розрив в оплаті праці спостерігається у таких сферах як промисловість (32%), фінансова діяльність (29%), діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг (34%), надання комунальних та індивідуальних послуг (30%).
Згідно з оприлюдненим на початку березня опитуванням соціологічної гупи “Рейтинг”, більше заробляють в українських родинах чоловіки, натомість жінки частіше готують їсти та виховують дітей. 45% українців вважають, що у чоловіків більше можливостей стосовно заробітку, тоді як 43% кажуть про рівні можливості обох статей, лише 7% вбачають тут перевагу жінок
Щоб пришвидшити розвиток балансу і представництва і жінок, і чоловіків у різних сферах в європейських країнах створюються можливості віддаленої роботи, гнучкого графіку, різноманітні ініціативи із залучення жінок у сферу STEM (сфера науки, технологій, інженерії, математики) і політику, програми розвитку і підтримки малого і середнього бізнесу. Завдяки таким крокам “скляна стеля” для жінок руйнується, представництво обох гендерів вирівнюється.
Редактор: Софія Скиба