В єдності сила: українці святкують День Соборності

22 січня в Україні у день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки відзначається День Соборності. За даними Інституту національної пам’яті, гасла цьогорічної кампанії з відзначення Дня Соборності: «В єдності сила» або «Разом сильніші».

Цей день офіційно встановлений Указом Президента України від 21 січня 1999 року № 42/99.

Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі. На думку істориків, він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття.

1 грудня 1918 року на залізничній станції у Фастові представники ЗУНР і Директорії підписали «Передвступний договір». Статті угоди констатували, непохитний намір ЗУНР «злитися в найкоротшім часі в одну велику державу з Українською Народною Республікою».

УНР проголошувала, що вона дає згоду «прийняти всю територію і населення Західно-Української Народної Республіки як складову частину державної цілості в Українську Народну Республіку». Договір підписали: від УНР – Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Федір Швець, Панас Андрієвський, від ЗУНР – Лонгин Цегельський і Дмитро Левицький.

Передвступний договір ратифікували 3 січня 1919 року на першому засіданні Української Національної Ради – керівного органу ЗУНР. Для урочистого проголошення цієї Ухвали та завершення юридичного оформлення об’єднання двох республік до Києва відрядили представницьку делегацію на чолі з віце-президентом Ради УН Львом Бачинським.

22 січня 1919 року, в першу річницю проголошення незалежності УНР, в Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, під час яких проголосили Універсал Директорії Української Народної Республіки про злуку із Західноукраїнською Народною Республікою.


У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

23 січня 1919 року Трудовий Конгрес України обговорив прийняті документи і схвалив їх. Президента УНРади Євгена Петрушевича обрали до складу Директорії. ЗУНР після об’єднання з УНР змінила назву на Західна область Української Народної Республіки (ЗО УНР). Розпочалася активна співпраця між обома державними утвореннями в економічній, військовій та культурних сферах.


Об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу не було доведене до завершення - продовжували існувати два окремі уряди, дві армії. Республіки фактично перебували у конфедеративних відносинах. Відмінні геополітичні інтереси та цілі призвели до розвалу соборного фронту Української революції пізньої осені 1919 року.

Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року питання цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів.

21 січня 1990 року із нагоди 71-ї річниці проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР українці утворили між Івано-Франківськом і Києвом перший живий ланцюг єднання. Ця акція стала щорічним знаком ушанування подій Української революції. Кількість учасників першої акції достеменно невідома - різні джерела називають від 500 тисяч до трьох мільйонів людей, які взялися за руки та створили безперервний ланцюг від Києва через Львів до Івано-Франківська.