Старий Новий Рік або свято Василя, що відзначають 14 січня українці
Фото: Первый Криворожский
Перше свято на честь Василя, архиєпископа Кесарії Кападокійської, якого у релігійних джерелах характеризують як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя.
Читайте також: На зупинках, у кав’ярнях та ресторанах Кривого Рогу лунали колядки та щедрівки
А наші предки вважали Василя покровителем землеробства, тому цього дня засівали оселі збіжжям.
За церковними календарем 14-го січня також відзначають свято Обрізання Господнього. Саме тоді, згідно із релігійними джерелами, за єврейським звичаєм відбувся обряд обрізання Ісуса Христа, після якого дитині й дали ім'я, провіщене ще архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії, - Ісус.
Також 14 січня - перший день Нового року за старим стилем. На Новий рік, як і на Різдво, раніше носили «вечерю», але не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі.
Характерною прикметою новорічного свята в Україні було й щедрування. На відміну від колядування, обряд щедрування завжди був в Україні справді народним, позацерковним та незначною мірою відчув на собі вплив християнської церкви. Звідси і його радісне, оптимістичне звучання.
До кінця XIX століття обряд щедрування, увібравши в себе національний колорит та менталітет українського народу, ставши явищем народної художньої творчості й таким зберігся і до сьогодні.
Читайте також: На центральному проспекті Кривого Рогу почалася хода вертепів