МОЗ змінює систему підтримки людей з інвалідністю
Фото: Первый Криворожский
Це система, яку використовують в усіх розвинених країнах лікарі, педагоги, спеціалісти з реабілітації та психологи, аби всебічно зрозуміти стан здоров’я людини й краще спланувати лікування, реабілітацію та створення послуг для людей із хронічними захворюваннями або інвалідністю.
Головне завдання – зробити процес реабілітації безперервним: від моменту виникнення проблеми зі здоров’ям, що призвела до інвалідності, до максимально можливого відновлення функціонування.
Для цього ми маємо змінити як процедуру визначення інвалідності, так і послідовність дій, які допомагатимуть людині з інвалідністю максимально адаптуватися до навколишніх умов.
«Поки мешканці розвинених країн отримують всебічну допомогу, яка дозволяє їм жити активним життям, багато людей з інвалідністю в Україні, наче в'язні, змушені проводити більшість часу у власних домівках. І ми ніколи не матимемо власного Стівена Гокінга, поки система не буде спроможна дати людям з інвалідністю потрібних для кожного з них можливостей реабілітації.
Спільно з організаціями людей з інвалідністю, медиками, фахівцями з реабілітації, іншими ЦОВами та міжнародними партнерами працюватимемо над тим, щоби в Україні, як і всьому цивілізованому світі, були всі можливості для самореалізації та розвитку кожного», – говорить в.о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун.У грудні Уряд ухваливрозпорядження щодо впровадження МКФ.
Читайте також: Як зміниться сільська медицина: затверджено Порядок формування спроможних мереж
Класифікація, схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров'я, не є інструментом оцінювання, навпаки – у МКФ включені усі аспекти життя людини, а не лише діагноз.
Так, основні компоненти МКФ – це функції та структура тіла; активність, пов'язана із завданнями та діями людини та участь – залученість у життєву ситуацію; додаткова інформація щодо тяжкості та факторів зовнішнього середовища.
Головною перевагою МКФ для пацієнтів є інтеграція фізичних, ментальних та соціальних аспектів їх стану. Діагноз мало що може сказати про функціональні можливості людини. Для прикладу, діагноз “перелом вертлюгової западини” нічого не каже про функціонування людини. В залежності від типу перелому лікування може дати повне відновлення, а можлива ситуація, коли людина не зможе ходити самостійно навіть з найкращою пожиттєвою реабілітацією. Для планування та реалізації втручань потрібно використовувати інформацію про обмеження функцій.
Не менш важливою є рання діагностика та виявлення у маленьких дітей - система раннього втручання. Адже чим раніше виявляється хвороба чи стан, тим простіше лікувати або корегувати. В Україні будуть використовуватись найкращі міжнародні тестові системи для діагностики розвитку дитини і вироблений алгоритм спостереження за розвитком новонароджених з критично низькою вагою (катамнестичне спостереження).
МКФ допомагає в міждисциплінарній взаємодії та обміну інформацією стосовно стану пацієнта, тож лікарі, освітяни, соціальні працівники зможуть спільно допомогти кожній людині.